- •1.План формування поїздів, склад і послідовність його розробки. Методика розрахунку плану формування одногрупних поїздів, показники плану формування.
- •2.Тарифи, плати та збори за перевезення вантажів залізничним транспортом.
- •7.Дільнична швидкість руху поїздів, способи її розрахунку та ефективність її підвищення.
- •8.Закінчення формування вантажних поїздів. Нормування тривалості операцій із закінчення формування одногрупних і групових поїздів.
- •5.Класифікація графіків руху поїздів. Розрахунок наявно пропускної спроможності дільниць для різних типів графіків руху.
- •9.Основні показники експлуатаційної роботи залізниць. Обіг вагону та шляхи його прискорення.
- •10.Огранізація місцевої роботи на ділянках. Способи обслуговування проміжних станцій збірними поїздами. План-графік місцевої роботи, його показники.
- •12.Управління роботою залізничних станцій. Схеми адміністративного та оперативного управління сортувальною станцією. Обовязки основних працівників станції.
- •13.Мета, завдання та функції системи управління безпекою руху поїздів. Класифікація транспортних подій.
- •14.Маневрова робота на залізничних станціях. Допустимі швидкості руху під час виконання маневрів. Основні методи визначення тривалості маневрових напіврейсів.
- •15.Основні кількісні та якісні показники роботи сортувальної станції.
- •18Класифікація та склад транспортно-складських комплексів. Типові схеми та їх призначення.
- •20.Технологія приймання, завантаження, вивантаження та видачі вантажів в сучасних умовах.
- •21.Техніко-експлуатаційні характеристики вантажних вагонів. Заходи щодо підвищення використання вантажопідйомності та місткості вагонів.
- •24.Забезпечення збереженості вантажів під час перевезень. Причини втрат вантажів під час перевезень, заходи боротьби з ними.
- •25.Технологія перевезення небезпечних і негабаритних вантажів залізничним транспортом.
- •22.Основні вимоги до розміщення та кріплення вантажів на відкритому рухомому складі. Поперечна стійкість вагонів.
- •27.Технологія перевезення багажу та вантажобагажу залізничним транспортом. Організація роботи багажного відділення вокзалу. Багажний тариф.
- •26.Відповідальність по перевезеннях; основні види відповідальності; акти, позови, претензії.
- •28.Призначення та класифікація залізничних вокзалів. Основні технологічні операції та споруди на вокзалах. Технологія роботи квиткових кас в умовах дії системи «Експрес».
- •30.Організація приміських перевезень. Типи графіків прокладки приміських поїздів. Організація зонного руху. Графік обороту приміських составів.
- •34.Вузлові дільничні станції, їх призначення та споруди. Технологія обробки транзитних поїздів.
- •36.Призначення та класифікація сортувальних станцій. Типові схеми сортувальних станцій. Розташування основних будівель і споруд.
- •37.Односторонні сортувальні станції, схема розміщення основних пристроїв, технологія переробки вагонопотоків.
- •38.Двосторонні сортувальні станції, схема розміщення основних пристроїв, технологія переробки вагонопотоків. Укрупнений технологічний графік переробки транзитних вагонів кутового вагонопотоку.
- •39.Парк прийому сортувальної станції, конструкція плану і профілю. Технологія обробки поїздів, що прибувають у розформування.
- •40.Пвп сортувальних станцій, конструкція плану і профілю. Технологія обробки поїздів свого формування.
- •50.Технологія обробки інформації, підготовка основних технологічних документів при формуванні поїздів на станціях, які обладані асусс.
- •41Сортувальні пристрої на станціях, їх класифікація та техніко-експлуатаційна характеристика. Технологія розформування составів на сортувальних гірках. Технологічний графік роботи гірки.
- •42.Пасажирські станції, їх призначення та класифікація. Типові схеми пасажирських станцій, їх техніко-експлуатаційні переваги та недоліки. Технологія роботи пасажирських станцій.
- •43.. Пасажирські технічні станції, комплекс технічних споруд та їх призначення. Технологія обробки вагонів і составів на пасажирських технічних станціях.
- •44.Класифікація вантажних станцій, їх призначення, характеристика станційних споруд. Технологія роботи вантажних станцій.
- •46. Залізничні вузли. Склад вузла, спеціалізація станцій. Організація експлуатаційної роботи вузлів.
7.Дільнична швидкість руху поїздів, способи її розрахунку та ефективність її підвищення.
Розрізняють наступні швидкості руху поїздів:1.конструктивна;2.максимально-допустима;3.розрахункова;4.ходова – без обліку витрат на розгін і вповільнення,5.технічна - з урахуванням цих витрат: 6.дільнична – з обліком ще й витрат на зупинку на проміжних станціях 7. маршрутна – з урахуванням всіх попередніх витрат і витрат на зупинку на технічних станціях.
Дільнична швидкість - один з найважливіших техніко-економічних показників якості організації руху поїздів - це середня швидкість руху поїздів між технічними станціями, на яких вантажні поїзди мають зупинку для огляду составів і зміни локомотивних бригад.
Дільнична швидкість значно залежить від того, як складений графік (насичений або ненасичений). Насичений графік характеризується тим, що всі накладені на нього поїзди мають схрещення із зустрічними поїздами на всіх роздільних пунктах ділянки. У ненасичених графіків деякі поїзди проходять частину роздільних пунктів без схрещення із зустрічними поїздами, у результаті чого загальне число схрещень поїздів на цьому графіку в порівнянні з насиченим зменшується.
Складання ненасиченого графіка забезпечується використанням резервів вільного часу доби на всіх/ окремих перегонах ділянки, створюваних у результаті:
1. неповного використання пропускної здатності;
2. неідентичності перегонів, при якій вільний час утвориться на всіх перегонах з періодом графіка, меншим, ніж на максимальному перегоні;
3. некратності часу доби періоду графіка максимального перегону, що створює вільний час як на обмежуючому, так і на всіх інших перегонах;
4. додаткового знімання вантажних поїздів пасажирськими й прискореними й збірними.
Вільний час при ненасиченому графіку дозволяє не тільки скоротити число зупинок поїздів на проміжних станціях, але й зменшити тривалість стоянок поїздів по схрещенню й під обгоном шляхом деякого зсуву ліній їхнього ходу на графіку, тобто зміни моментів відправлення з окремих станцій.
На дільничну швидкість роблять також вплив і фактори пасажирського руху - число пасажирських поїздів і характер їхнього розташування на графіку (розрізнене або пачкове), співвідношення швидкостей руху вантажних і пасажирських поїздів. Зі збільшенням числа пасажирських поїздів, як видно з формули збільшується заповнення графіка й відповідно зменшується дільнична швидкість вантажних поїздів.
На одноколійних лініях без АБ пачкова прокладка пасажирських поїздів виявляється невигідною й практично не застосовується. На одноколійних лініях з АБ пачкова прокладка пасажирських поїздів зменшує простій вантажних поїздів при їхньому схрещенні й обгоні пасажирськими, збільшує, отже, дільничну швидкість. На двоколійних лініях, де мають місце тільки обгони, пачкова прокладка пасажирських поїздів зменшує загальний простій вантажних поїздів при обгоні й підвищує їхню дільничну швидкість. На двоколійних лініях з АБ пачкова прокладка пасажирських поїздів зменшує як основний, так і додатковий коефіцієнти знімання й (з урахуванням обігу на таких лініях значного числа пасажирських поїздів) істотно збільшує пропускну здатність для вантажного руху. Отже, на таких лініях пачкова прокладка пасажирських поїздів досить ефективна. Але оскільки пачкова прокладка пасажирських поїздів створює нерівномірність у русі вантажних поїздів і приводить до збільшення простою локомотивів у пунктах обороту, число пасажирських поїздів у пачці обмежують 2-3 поїздами.
Важливим показником, що характеризує якість складання й виконання графіка руху поїздів, є коефіцієнт швидкості, тобто відношення дільничної швидкості Vд до ходового Vх або до технічного Vт: βх=Vд/ Vх і βт=Vд/ Vт. Більше повна якість графіка характеризується коефіцієнтом βх, тому що він відбиває вплив на дільничну швидкість як загальної тривалості стоянок поїздів на проміжних станціях, так і часу, затрачуваного на розгін і вповільнення, що залежить від числа зупинок поїздів. Для всіх типів графіка дільнична швидкість Vд=βх*Vх
