18Класифікація та склад транспортно-складських комплексів. Типові схеми та їх призначення.

Одним з основних пристроїв вантажної станції є ТСК, що залежно від обсягу й характеру роботи буває двох видів: загального типу (неспеціалізовані), , і спеціалізовані.

На ТСК загального типу влаштовують криті склади для ТШВ, дрібних відправок, відкриті площадки для СТК, ВТК, ВВВ, лісу, мінбудматеріалів і вугілля, пристрою для безпосереднього перевантаження (по прямому варіанті) з вагонів на автотранспорт і навпаки, платформи для колісних вантажів і самохідних одиниць, ТК й інші допоміжні будинки й приміщення, зарядні пункти для акумуляторних навантажувачів, ремонтні майстерні, склади пального й мастильних матеріалів.

Схеми ТСК: наскрізні, тупикові, комбіновані (змішані).

Основні вимоги при проектуванні ТСК:

1. пропонується обирати найбільш поширену схему ТСК тупикового типу, яка забезпечує компактне та зручне (без перетинання в одному рівні) розміщення залізничних колій і автомобільних шляхів, можливість збільшення довжини складів, достатню пропускну спроможність і відносно невелику вартість;

2. на території ТСК має розташовуватися необхідна кількість відповідних розмірів складів, ремонтних майстерень, товарна контора й інші службові приміщення;

3. склади для зберігання вантажів розміщаються окремими зонами з метою забезпечення необхідних умов і залежно від технічних засобів виконання ВРР;

4. розміщення складів за зонами виключає екологічне забруднення сусідніх територій, в тому числі і прилеглих до ТСК;

5. ухил під’їзду на підвищену колію складу навальних вантажів не має перевищувати 10 ‰. Саму площадку для переробки навальних вантажів розміщають з підвітряної сторони на деякій відстані від інших складів. При цьому також передбачена наявність зелених насаджень;

6. всі склади розміщають на горизонтальних площадках. Колії в межах складів прямі. Криволінійні відрізки колій розміщають на відстані не меншій, ніж довжина вагона, який перероблюється на даному складі, від початку складської території;

7. криволінійні відрізки колій проектуються з використанням мінімальних радіусів (200 м);

8. для можливості постановки автомобілів до відповідних складів для виконання вантажних робіт ширина автомобільних під’їздів з врахуванням .ю.с отсо руху повинна бути поміж двома паралельними складами критого типу – 30…32 м; між критим складом і площадкою, яку обладнано козловим краном, – 24…26 м; між двома площадками, які обладнані козловими кранами, – 20…24 м. Ширина автодороги з двостороннім рухом прийнята 6…8 м; мінімальна відстань від огорожі до залізничних колій 4 м, а до обрізу автодороги – 1 м.

9. при тупиковій організації руху автомобілів для їх розвороту передбачаються спеціальні площі радіусом не менше 15 м;

10. для скорочення довжини залізничних колій та часу на маневрову роботу горловина залізничного під’їзду є компактною завдяки використанню мінімальних норм проектування;

11. території, що не використовуються для розміщення складів, автопроїздів та залізничних колій є мінімальними. Для виконання цієї вимоги прямолінійні ділянки колії вантажних фронтів (складів) повинні мати примикання в горловині якомога ближче до в’їзду на ТСК за допомогою мінімальної довжини криволінійної ділянки.

Стрілочні переводи в горловині повинні бути згуртовані для зручності приготування маршрутів під час виконання маневрової роботи.

Б) Назва будівель і спеціалізація колій:

1. Склад тарних прод. вантажів. 2. Склад тарних пром. вантажів. 3. Склад середньотон. контейнерів. 4. Склад великотон. контейнерів. 5. Склад великовагових вантажів. 6. Склад навальних вантажів.

7. Товарна контора, побутовий корпус, медпункт, їдальня. 8. КПП. 9. Майстерня МЧУ. 10. Гараж-зарядна. 11. Автостоянка.

Рис. 1. Варіант ТСК з паралельним розміщенням складів

На території ТСК передбачають виставні колії для відстою або підсортування вагонів при виконанні маневрової роботи з подавання чи забирання вагонів з вантажних фронтів.

17.Схеми тягового обслуговування дільниць локомотивами і локомотивними бригадами. Методка розрахунку потрібного парку локомотивів і контигенту локомотивних бригад.

Ділянки обертання локомотиву. Локомотиви, що приписані до ОД, обслуговують поїзди, в межах деякої частини залізничної лінії - ділянки між станціями, де розміщуються ОД і ОбД залізничної дільниці, обмежена станціями з двома ОД, одним ОД і одним ОбД чи двома ОбД, називаються ділянками обертання локомотива (ДОЛ).

Дві чи декілька ДОЛ, на яких по єдиному плану організується експлуатація локомотивів, утворюють зону обертання локомотивів(ЗОЛ).

В залежності від розміщення ОД і ОбД, транзитності вантажопотоків, типу ГРП, застосовуються різні способи роботи локомотивів з поїздом і вибираються відповідні ДОЛ. Якщо до ОД примикає лише одна ділянка оберту (одне тягове плече), то локомотиви обслуговують поїзди по способу плечової їзди.

в.

а) б) г)

Рисунок – Ділянки обертання локомотивів: а, б – короткі; в – подовжена; г – розгалужена

Розрахунок потрібного локомотивного парку. Всі локомотиви розподіляються між залізницями і складають інвентарний парк залізниці. Локомотивний парк залізниці розділяють на експлуатаційний і неексплуатаційний. Експлуатаційний парк складають справні локомотиви, зайняті на всіх видах робіт, під технічними операціями, в очікуванні роботи, під ТО-2 в межах норми простою. Неексплуатаційний парк складається з локомотивів, що знаходяться у всіх видах ремонтів, модернізації, між плановими видами ремонтів, в резерві залізниці, в запасі УЗ.

Для розрахунку експлуатаційного парку локомотивів використовуються аналітичні і графічні методи. Аналітичний метод

При розрахунках загальної потреби в локомотивах розподіляють на дві частини: основну і додаткову:

- основна потреба в локомотивах; - збільшення основної потреби в локомотивах через добову нерівномірність; - загальна додаткова потреба в локомотивах, обумовлена затримками в пункті обороту;

- додаткова потреба .розрахунок по середньодобовому пробігу: - загальний плануємий пробіг локомотива, лок.км; - середньодобовий пробіг локомотива, км;розрахунок по середньодобовій продуктивності локомотива:

- загальна плануєма робота локомотивів, т/км.бруто; - продуктивність локомотива.

Графічний спосіб При графічному способі локомотиви в пунктах обороту ув’язуються на графіку від прибуваючих до відправляємих поїздів.

Для того щоб визначити потребу в локомотивах необхідно взяти порахувати кількість локомотивів, що знаходить с депо і в русі у будь якому перетині вертикальною лінією ГРП.

методи розрахунку контингенту: Контингент локомотивних бригад по вантажному русі

де - плановий обсяг роботи, т-км /брутто;

n - середній состав локомотивної бригади; α - частка часу допоміжної роботи локомотивних бригад;τ - .коефіцієнт, що враховує заміщення працівників під час відпусток, хвороб,Qбрпл - середня планова маса поїзда брутто, т;

Vl -планова дільнична швидкість, км/год;

Т - річна норма робочого часу, ч;φ - частка допоміжного лінійного k - коефіцієнт, що відбиває потребу в контингенті, яку необхідно врахувати додатково.

19.Призначення, склад і порядок заповнення накладної у внутрішньому залізничному сполученні в умовах електронного документообігу. Підготовка вантажів до перевезень. Визначення маси вантажів.

Комплект перевізних документів складається з 4-х листів:

1 – накладна(Н) – обов'язкова двостороння письмова форма угоди на перевезення ван-жу, яка укладається між відпр-ом та з-цею на користь одержувача. Одночасно Н є договором застави в-жу для забезпечення гарантії внесення перевізної плати та ін. платежів за перевезення. Н супроводжує в-ж та видається одержувачу. Договір перевезення вважається укладеним після приймання вантажу на ст. відправлення, що засвідчується її кал. штемпелем.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, Накладна в електронному вигляді (далі - електронна накладна) складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства.

Порядок обміну електронною накладної між відправником та залізницею, а також залізницею та одержувачем зазначається в договорі між вантажовласником і залізницею. У разі внесення змін до електронної накладної попередні дані зберігаються.

2 – дорожня відомість(ДВ) –розрахунково-фін. Документ, що служить для обліку виконання обсягів превезень і доходів від них, проведення розрахунків і виконання термінів доставки, супроводжує в-ж до ст-ї призначення разом з Н, де в ній розписується одержувая про отримання вантажу. Всі ДВ на видані вантажі скріплюються окремо за видами перевезень і сполучень. На кожну таку групу складається супр. відомість ф. ФДУ-91, до якої додаються ДВ. Передається спочатку до ТехПД, потім - в ІСЦ з-ці призначення.

3 – корінець ДВ – основний документ для визначення пров. плати при централізованих розр. через ТехПД, а також для обліку та звітності про виконання плану перевезень. Всі корінці відсилаються станцією відправлення до ТехПД разом з відомостями номерного обліку навантажених вагонів ф. ГУ-3 та супр. відомостями ф. ГУ-4.

4 – квитанція про приймання в-жу –документ, що підтверджує факт приймання зал-цею вантажів до перевезення від відправника; видається відправнику.

Весь КПД заповнюється друком. Перевізний документ поєднує звичайну інфо з кодованою (місця для кодів обведені жирною рамкою ). Відправник має внести всю передбачену інфо, виправлення не допускаються ( якщо виправлено працівником ст-ї, затверджується штемпелем ст-ї та підписом працівника ). Правила заповнення КПД наведено в ППВ. Згідно СЗУ відправники несуть матеріальну відповідальність за повність, вірність викладених документ них даних. В необхідних випадках до КПД додаються необхідні док-ти для виконання митних, ветеринарних, карантинних та ін. адмін. правил.

Не допускається оформлення одним перевізним док-ом перевезення таких в-жів:1.ШВП з іншими ( хіба що з провідником );2.які за своїми властивостями не м. перевозитись разом в 1-му вагоні чи конт.;3.тих, що потребують дотримання особливих умов, разом з тими, що не потребують;4.тих, що потребують дотримання санітарних та ін. норм, разом з тими, що цього не потребують;5.для яких встановлено різні терміни зберігання після вивантаження (за винятком адресованих на місця заг. користівання).

Підготовка ван-жів до перевезення. Обовязки відправника при підготовці:1. забезпечення схоронності вантажу під час превезення;2. забезпечення безпеки перевезень;3. забезпечення раціонального використ. РС.

Операції з підготовки вантажу до перевезення:1.надання продукції необхідного якісного стану (сортування, просушування,…)2.ущільнення (подрібнення, підсортування за розмірами, часткове розбирання);3.упакування (вибір тари, обєднання дрібних місць, формування пачок, пакетів);4.формування відправок (визначення маси, к-сті місць, маркування тощо);5.додаткові операції (підготовка звязувальних матеріалів, пристроїв кріплення та ін.).

Підготовка вантажів впливає на:1.рац. викор. вантажопід. та місткості вагонів і конт.2.Якість використання складів3.Безпеку схоронності перевезення вантажів4.Рівень використання КМАВРР5.Своєчасність доставки вантажів

Визначення маси ван-жу:1.зважування ( тип ваг вказується в перевізних док-тах );2.за стандартом ( якщо до перевезення пред'являються в-жні місця стандартної маси );3.за трафаретом;4.за спец. таблицями ( в-жі наливом в Ц ), при цьому в перев. док-тах обов'язково вказується висота наливу, t в-жу та його густина );5.умовно (лісоматеріали та дрова);6.за обміром.