6) Право на встановлення і стягнення податків

7) Право на монопольне застосування примусу. Лише держава має право легально застосовувати примус, причому не тільки стосовно своїх громадян, а й щодо всіх, хто перебуває на її території. Для цього в неї є певні правові, матеріальні, організаційні можливості та спеціальний апарат примусу (армія, поліція, прокуратура, пенітенціарна система, служба національної безпеки тощо).

5. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації.

Суверенітет держави - політико-юридична властивість державної влади, яка означає її верховенство і повноту всередині країни, незалежність і рівноправність ззовні. В історії людства таких формацій було п'ять:

1) первіснообщинна;

2) рабовласницька;

3) феодальна;

4) буржуазна (капіталістична);

5) комуністична

Суверенітет народу - означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо або через представницькі органи брати участь у формуванні напрямку політики своєї держави, складу її органів, контролювати діяльність державної влади.

Суверенітет нації - означає володіння реальною можливістю визначати характер свого національного життя, самостійно вирішувати питання, що стосуються розвитку національної свободи і національних потреб, право на повагу національної честі і гідності, розвиток культури, мови, звичаїв, традицій, створення національних установ.

6. Типологія держав. Загальна характеристика формаційного підходу до типології держави.

Типологія держави - це теорія (вчення) про її типи.

Тип держави - сукупність держав, що мають загальні риси, які виявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі подібних економічних відносин, однаковому поєднані загально-соціальної і вузько-класової сторони їх сутності, близькому рівні культурно-духовного розвитку та науково-технічного прогресу.

Існують два підходи до типології держав: формаційний і цивілізаційний.

Формаційний підхід ґрунтується на вченні про зміну суспільно-економічних формацій, кожній з яких відповідає свій історичний тип держави. Формація - це історичний тип суспільства, що має певний спосіб виробництва, панівну форму власності, класову структуру.

Виділено такі історичні тили держав:

1) експлуататорська рабовласницька; феодальна; буржуазна;

2) експлуататорські: соціалістична держава.

Цивільний підхід застосовує поняття "цивілізація" - тип культури як основу типології держав. Під "цивілізацією" розуміють відносно замкнуте і локальне становище суспільства, що характеризується спільністю культурних, економічних, географічних, релігійних, психологічних та інших ознак.

7. Наукові концепції сучасної держави.

У сучасній юридичній науці е досить широке коло теорій, які пояснюють походження держави і права. Основні з них такі:

1. Теологічна (Фома Аквінський), яка базується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Ця теорія обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви над державою.

2. Патріархальна (Арістотель), згідно з якою держава походить із патріархальної сім'ї як наслідок її розростання: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава).

3. Договірна (Ж.-Ж. Руссо, І. Кант), яка ґрунтується на ідеї виникнення держави у результаті угоди (договору) як акту розумної волі людей.

4. Органічна (К. Вормс) — теорія, що ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом, тому держава — це соціальний організм, який складається з окремих людей, як і живий організм складається з окремих клітин. Згідно з цією теорією, держава базується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як проста політична реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, розростається.

5. Теорія насильства (Є. Дюрінг) пояснює виникнення держави як результат війн, примусового підкорення одними людьми інших.

6. Економічна (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) пов'язує виникнення держави з наявністю економічних причин, які привели до розпаду первісного суспільства на класи з протилежними та антагоністичними інтересами.

7. Патримоніальна теорія (Р. Галлер) стверджує, що держава є похідною від права власника на землю. З права володіння на землю влада автоматично поширюється і на людей, які проживають на ній.

8. Психологічна теорія (Цицерон). За цією теорією держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Людській психіці притаманна потреба покори, усвідомлення залежності від видатної особи, пошуку авторитета, вказівками якого можна було б керуватися у повсякденному житті, бажання підкоряти й підкорятися. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва.

9. Гідравлічна (іригаційна) (К. Вітфогель) — теорія, в основі якої лежить думка, що держава виникає з необхідності організовувати великі маси людей для будівництва іригаційних споруд.