Тема 9. Зміни приголосних при словотворенні

Після засвоєння цієї теми учнi повинні:

знати: 1) способи творення слів; 2) зміни приголосних при словотворенні;

вміти: правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Під час творення нових слів та їх форм певних змін зазнають деякі приголосні. Ці зміни відтворюються і на письмі.

1. Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) змінюються приголосні г, к, х, ж, ч, ш, з, с, ц:

а) х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) = -ськ(ий), -ств(о): птах – птаство, товариш – товариський, Цюрих – цюриський;

б) г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) = -зьк(ий), -зтв(о): Париж – паризький, Ладога – ладозький, боягуз – боягузтво;

в) к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о): козак – козацький, викладач – викладацький, молодець – молодецький, молодецтво.

 Увага! У деяких прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження, приголосні [г], [к], [х], [ш] перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) не змінюються: казах – казахський, Перемишль – перемишльський, баски – баскський, тюрк – тюркський.

2. При творенні іменників із суфіксом -ин(а) змінюються:

а) групи приголосних -цьк- – на -чч-: козацький – козаччина, донецький – Донеччина (але: галицький – Галичина);

б) групи приголосних -ськ-, -ск-, -сок- на -щ-: полтавський – Полтавщина, віск – вощина, пісок – піщина.

При творенні форми вищого ступеня прикметників та прислівників за допомогою суфікса -ш- приголосні [г], [ж], [з] змінюються на [жч], а приголосний -с- – на [шч] (орф. щ): дорогий – дорожчий, дужий – дужчий, високий – вищий; але: легкий – легший (легше).

 Практичні завдання для самоперевірки

1. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о).

Черемош, Дрогобич, Прага, француз, убогий, Воронеж, таджик, Волинь, Черкаси, киргиз, Козелець, Владивосток, товариш, Золотоноша, Рига, Гамбург, Кременчук, Кривий Ріг, гігант, боягуз, чуваш, Полісся, латиш, декабрист, студент, казах, ткач, Случ, багач, Балхаш, Прилуки, інтелігент, Іртиш, матрос, Гаага, чех, Галич, Санкт-Петербург.

2. Від поданих прикметників утворіть іменники за допомогою суфікса -ин(а). З'ясуйте, в яких словах відбулися зміни.

Батьківський, вінницький, гайдамацький, чернівецький, галицький, хмельницький, козацький, львівський, житомирський, уманський, партизанський, гуцульський, донецький, полтавський, смоленський.

3. Утворіть вищий ступінь порівняння прикметників, поясніть зміни приголосних.

Глибокий, дужий, дорогий, близький, легкий, слабкий, високий, молодий, багатий, тонкий, тяжкий, далекий, короткий, швидкий, низький, товстий, поганий, рідкий.

Тема 10. Особливості відмінювання іменників ІІ відміни чоловічого роду

Після засвоєння цієї теми учнi повинні:

знати: правила написання закінчень -а/-у в родовому відмінку іменників чоловічого роду ІІ відміни;

вміти: правильно писати слова з вивченою орфограмою; за допомогою правил обґрунтовувати вибір закінчення; користуватися орфографічним словником.

При відмінюванні іменників ІІ відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми: у родовому відмінку іменники чоловічого роду мають закінчення –а (-я) та –у(-ю) залежно від лексичного значення.

Закiнчення –у(-ю) мають такi групи iменникiв чоловiчого роду:

- назви збiрних понять: колективу, ансамблю, батальйону;

- назви речовини, маси, матерiалу: меду, металу, кисню;

- назви почуттiв: гнiву, вiдчаю, жалю;

- назви установ, закладiв, органiзацiй: iнституту, деканату, факультету;

- назви процесiв, станiв, властивостей, ознак: руху, успiху, характеру;

- назви явищ природи: дощу, снiгу, вогню, вiтру;

- бiльшiсть слiв, що означають мiсце, простiр тощо: свiту, саду, майдану;

- деякi географiчнi назви: Уралу, Кавказу, Криму.

Закiнчення –а (-я) мають такi групи iменникiв чоловiчого роду:

- загальнi i власнi назви людей: лiкаря, промовця, Iвана,Руслана.

- назви речей, предметiв: комп’ютера, ксерокса, документа;

- назви мiр простору, довжини, ваги: метра, грама, гектара, але року, віку;

- назви днiв тижня: понедiлка, четверга;

- назви мiсяцiв: сiчня, листопада;

- науковi й технiчнi термiни iншомовного походження: ромба, квадрата, дiаметра;

- українськi термiни, коли вони утворенi за допомогою суфiксiв: вiдмiнка, числiвника, прикметника;

- деякi географiчнi назви: Харкова, Києва, Тернополя.

 Практичні завдання для самоперевірки

Поставте іменники в родовой відмінок, поясніть вибір закінчення.

• Інститут, студент, світогляд, деканат, факультет, декан, унiверситет, депозит, вiвторок, кілометр, снiг, кисень, мед, квадрат, прийменник, трамвай, комп’ютер, курс, мільйон, інтер’єр, пошук, снігопад, берег, коридор, розвиток.

Зразок: інституту – закінчення -у- мають назви закладів, установ, організацій; студента – закінчення -а- мають загальні і власні назви людей; світогляду – абстрактна назва.

• Маршрут, студент, викладач, факультет, декан, деканат, iнститут, ректор, кисень, асфальт, мiкроб, тиждень, березень, гектар, вiк, унiверсам, грам, батальйон, героїзм, гiпноз, ювілей, чемпіонат, радіус, документ, рік, розвиток, внесок.

• Атом, вексель, дилер, ряд, товар, деканат, декан, ректорат, холод, колорит, закон, успiх, свiтогляд, простiр, листопад, рiк, катет, іменник, стиль, акцепт, документ, університет, факультет, метал, журнал, товариш, агент, час.