Тема 17. Синтаксис і пунктуація. Просте речення. Члени речення. Тире між підметом і присудком

Після засвоєння цієї теми студенти повинні

знати: 1) поділ членів речення на головні і другорядні; 2) способи вираження простого і складеного підмета; 3) способи вираження різних структурних типів присудків.

вміти: 1) знаходити у тексті підмет і присудок; 2) визначати, якими частинами мови виражаються головні члени; 3) обґрунтовувати за допомогою правил вживання тире між підметом і присудком.

Підмет– головний член речення, який означає про кого або про що говориться в реченнi i вiдповiдає на питання хто? що?

Присудок – головний член речення, зв’язаний з пiдметом, який вiдповiдає на питання що робить предмет? що з ним робиться? який вiн є? хто вiн є? що вiн таке?

Означення– другорядний член речення, який вiдповiдає на питання який? чий? котрий? i вказує на ознаку предмета.

Обставина – другорядний член речення, який вiдповiдає на питання де? коли? чому? як? для чого? та iн.

Додаток – другорядний член речення, який означає предмет i вiдповiдає на питання непрямих вiдмiнкiв.

Ттре мiж пiдметом i присудком ставиться:

1. Якщо пiдмет i присудок вираженi називним вiдмiнком iменника або числiвника: Погляд – сигнал, значення якого можна прочитати, беручи до уваги вираз обличчя або ситуацію.

2. Якщо пiдмет i присудок вираженi неозначеною формою дiєслова: Жити – правдi служити.

3. Перед вказiвними частками ЦЕ, ТО, ОСЬ, ЦЕ Є, ЦЕ ЗНАЧИТЬ, якi стоять перед присудком, вираженим iменником: Боротьба за вiльне суспiльство – ось сенс життя I.Я.Франка.

Тире мiж пiдметом i присудком не ставиться:

1.Якщо пiдмет виражений особовим займенником, а присудок – iменником: А він поважний, самовпевнений.

2.Якщо до складу присудка входять слова: ЯК, НIБИ, ЩО, МОВ, НЕМОВБИ, НАЧЕ, НЕНАЧЕ та iн.: Дiвчата як ластiвочки. Променi як вiї сонячних очей.

3.Якщо присудок виражений займенником, прикметником, дiєприкметником, цiлим словосполученням, а пiдмет – iменником: У справедливих армiй доля завжди прекрасна.

4.Якщо пiдмет i присудок – стiйкий фразеологiчний вислiв: Два чоботи пара.

 Практичні завдання для самоперевірки

Розставте розділові знаки, обґрунтуйте свій вибір.

1. Успенський собор одна з найголовніших прикрас панорами Харкова. 2. Харків один із найбільших наукових і культурних центрів України. 80 вищих навчальних закладів 60 науково-дослідних вузів понад 170 загальноосвітніх шкіл близько 150 навчально-виховних центрів і спеціалізованих середніх навчальних закладів науковий потенціал нашого міста. 3. Покровський собор найстаріша споруда нашого міста. 4. Життя без праці злодійство. Життя без мистецтва варварство. 5. Найбільше найдорожче добро кожного народу це його мова. 6. Бути світлим променем для інших, самому випромінювати світло ось найвище щастя для людини.

Тема 18. Розділові знаки при однорідних членах речення

Після засвоєння цієї теми учнi повинні

знати: 1) види зв’язку між однорідними членами речення; 2) речення з кількома рядами однорідних членів; пунктограми при однорідних членах речення;

вміти: 1) знаходити у реченні однорідні члени і правильно інтонувати їх; 2) визначати засоби зв’язку однорідних членів речення; 3) правильно ставити розділові знаки між однорідними членами речення і вміти їх обґрунтовувати.

Кома ставиться мiж однорiдними членами речення:

1.Якщо вони не з’єднанi сполучниками: Весiльнi рушники вишиваються червоними, синiми, зеленими, голубими, чорними нитками.

2.Якщо два однорiднi члени пов’язанi протиставними сполучниками А, ТА, ПРОТЕ, ЗАТЕ, ТАК, ХОЧ: Маланка давно уже лежить, але не спить.

3.Якщо однорiднi члени пов’язанi повторювальними сполучниками I-I, НI-НI, ТО-ТО, ЧИ-ЧИ, АБО-АБО: I лiси, i лани, i байраки веселi снилися Шевченковi на далекому Аралi. Чи то вiтер гудiв у проваллях, чи то дикий звiр завивав за селом.

4.Якщо однорiднi члени пов’язанi парним сполучником ЯК-ТАК, НЕ ТIЛЬКИ - АЛЕ I: Однаково лагiдним вiн був як зi своїми, так i з чужими дiтьми.

Кома не ставиться мiж однорiдними членами, якщо вони поєднанi одиничним єнальним сполучником: Запрошення на нараду повинно містити тему наради, день і місце проведення наради.

КОМА не ставиться мiж означеннями, якщо вони характеризують предмет з рiзних бокiв, тобто не є однорiдними: На обрiї стояла важка сива хмара.