7.7. Оформлення списку використаної літератури

Список використаної літератури – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків (додаток Л).

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела потрібно розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Нумерація списку використаних джерел суцільна – від першої до останньої назви.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію щодо загальних вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1.-84. «Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582-97. «Інформація та документація, скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93. «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».

7.8. Оформлення додатків

Додатки оформлюються як продовження дипломної роботи i розміщуються в порядку появи посилань у тексті. Кожен із них починають з нової сторінки. Їм дають заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту сторінки.

У правому верхньому кутку сторінки над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ......» і поряд - велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Наприклад:

Додаток А

Методика розрахунку ефективності проекту

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: «А.2» – другий розділ додатка А; «В.3.1» – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: «рис. Д.1.2» – другий рисунок першого розділу додатка Д; «формула (А.1)» – перша формула додатка А.

При оформлені додатків на аркуші (посередині), що попереджує їх розміщення друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

8. Рецензування і захист дипломної роботи

8.1. Випускник повинен додати до роботи відгук керівника організації, яка є об'єктом дослідження, завірений печаткою. Цей відгук має свідчити про достовірність наведеної в роботі інформації, правдивість фактичних даних. Бажано, щоб у ньому були підтверджені актуальність теми для підприємства, самостійність автора дослідження, практична значущість аналітично-дослідницького розділу та можливості і перспективи впровадження запропонованих рекомендацій. Зразок оформлення відгуку керівника організації на дипломну роботу наведено у додатку М.

8.2. На завершену дипломну роботу науковий керівник дає стислу рецензію (висновок), в якій оцінює як якість виконання самої роботи, так і праці студента над нею, і робить висновок про можливість допуску дипломної роботи до захисту в ДЕК. Зразок оформлення відгуку наукового керівника на наведено у додатку Н.

Дипломна робота, підписана студентом та його науковим керівником, за наявності позитивного письмового відгуку наукового керівника, подається на попередній захист до комісії у складі викладачів кафедри (рецензування членом комісії, стисла доповідь, ретельний перегляд демонстраційних матеріалів).

8.3. Зброшуровану у твердій палітурці завершену дипломну роботу, яка підписана студентом та його науковим керівником, за наявності позитивної характеристики роботи у письмовому відгукі наукового керівника, студент подає завідувачу кафедри, який приймає рішення щодо дозволу до захисту і оформлює його.

8.4. Робота реєструється на кафедрі і передається завідувачу кафедри для прийняття остаточного рішення про її допущення на зовнішню рецензію.

8.5. Зовнішніми рецензентами можуть бути провідні спеціалісти, які працюють на підприємствах, у наукових установах, викладачі інших вищих навчальних закладів.

Зовнішня рецензія подається у письмовому вигляді в довільній формі і має містити такі складові (додаток П):

• висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної дипломної роботи;

• характеристику повноти завдання щодо розкриття теми дипломної роботи, відповідності змісту роботи до завдання;

• висновки щодо використання в роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів до вдосконалення діяльності підприємства згідно з напрямком теми дипломної роботи, елементів наукової новизни;

• оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення управління певними аспектами діяльності, підвищення його ефективності;

• оцінку загальних вражень від дипломної роботи (оформлення, стиль і грамотність викладення тощо);

• інші питання на розсуд рецензента;

• висновок рецензента про відповідність якості виконаної дипломної роботи вимогам до таких робіт, про можливість допущення її до захисту і, за бажанням, може бути висловлено зауваження та думку про оцінку роботи за чотирьохбальною системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Рецензент має підписатися із зазначенням свого прізвища, ім'я та по батькові, місця роботи і посади, яку займає. Для підготовки студента до пояснень у зв'язку з можливими зауваженнями рецензента йому надасться можливість ознайомитися з рецензією до захисту роботи на засіданні ДЕК. Рецензія додається до конверта з іншими супровідними документами.

8.6. Завершальною процедурою допущення дипломної роботи до захисту є розгляд перерахованих супровідних матеріалів завідувачем кафедри. Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису завідувача кафедри у висновку кафедри про дипломну роботу і на титульній сторінці дипломної роботи. Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити дипломну роботу до захисту через її незадовільну якість, це питання має бути заслухано на засіданні кафедри за участю наукового керівника. Обговорення оформляється протоколом і подається на затвердження, послідовно, директору інституту і ректору академії.