2.2.Методика проведення дослідження

Для складання плану робіт із захисту кукурудзи від стеблового метелика слід мати дані про чисельність зимуючих фаз, а в період вегетації рослин – інформацію про можливу загрозу посівам від нього на кукурудзяних полях і прилеглих ділянках.

Польові досліди проводять на дослідному полі ВП НУБіПУ «Агростанція». Обліки проводять в певні етапи органогенезу кукурудзи-період викидання волотей.

Літні систематичні обліки інтенсивності яйцекладок кукурудзяного метелика проводили на 10-20 рослинах по діагоналі або в шаховому порядку на посівах кукурудзи. Обліки яйцекладок проводили через кожні 4-5 днів після початку льоту метеликів .

Весною на полях , де восени , були виявлені зимуючі гусениці шкідника , у 20 місцях збирали з облікових ділянок 1х1 м не менше 100 решток стебел і качанів кукурудзи чи інших пошкоджених рослин , їх розтинали вздовж ножем і підраховували живі та загиблі гусениці й встановлювали фактичну чисельність живих гусениць з розрахунку на 1 м².

Динаміка чисельності личинок кукурудзяного метелика, 2014р.

Після встановлюють коефіцієнт пошкодження рослин кукурудзяним метеликом за формулою :

К = ( А – А1 ) х 100 / А.

Де К – коефіцієнт пошкодження рослин;

А – середня вага зерна качанів непошкоджених рослин;

А1 - середня вага зерна качанів пошкоджених рослин.

При виявлені самок із зрілими яйцями обліковують їх вікладання на рослинах.

Для цього в 20 місцях поля оглядали по 5 рослин. Так встановлювали процент заселення рослин яйцекладками та їх чисельність.

Для спостереження за динамікою відкладання яєць і відродження гусениць починаючи з першої декади липня періодично оглядали 100 рослин кожного варіанта – визначали наявність та підраховували яйцекладки.

Динаміка яйцекладки кукурудзяним метеликом , 2014р

Перед збиранням кукурудзи визначали пошкодження рослини і обліковували кількість гусениць. Аналіз проводили візуально , оглядаючи 100 рослин ( по 5 у 20 місцях ), А кількість гусениць підраховують, розтинаючи стебла .

Ступінь пошкодження рослин визначають візуально за шестибальною шкалою О. О. Бахмута:

Шкала ступення пошкодженості кукурудзи стебловим метеликом

Бал	Ступінь пошкодженості	Ознака пошкодженості
0	Відсутня	Рослина не пошкоджена
1	Незначна	У стеблах 1-2 червоточини вище качана,злами стебелл і качанів відсутні
2	Слабка	У стеблах 3-5 проточини, качан злегка пошкоджений, зламана волоть, зламів стебел немає
3	Середня	У стеблах більше 5 червоточин, зламана волоть, пошкоджено 1/3 качана
4	Сильна	У стеблах 10-15 червоточин, зламане стебло вище качана, пошкоджено 1/5 качана
5	Дуже сильна	У стеблах більше 15 червоточин, злам стебла вище або нижче качана, зламана ніжка.

Враховуючи, що кукурудзяний метелик нічна комаха то для їх обліку використовують світлопастки різних конструкцій. Основні їх частини — джерело випромінювання світла, каркас та пристрої для збирання і фіксації або вбивання комах.

Найбільше застосовують харчові принади для виявлення і спостереження за динамікою та інтенсивністю льоту метеликів у ловильних коритцях 40×70×7 або 30×50×6 см.

Феромонні пастки, почали застосовувати в багатьох країнах протягом останніх десятиріч, відтоді як було встановлено хімічну структуру атрактантів самок .

Найбільше використовують клейові пастки трапецієподібної, трикутної чи циліндричної форми напіввідкритого типу. Сезонна динаміка льоту самців стеблового метелика на кукурудзі ВП НУБіПУ «АДС», 2014р

Оглядають пастки й підраховують відловлених комах щоденно або один раз на 3—5 днів, знімаючи ланцетом комах з клеєвої поверхні. Строк використання однієї капсули з феромоном залежно від умов погоди та виду шкідника — 20—30 днів.

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ КУКУРУДЗЯНОГО (СТЕБЛОВОГО) МЕТЕЛИКА (OSTRINIA NUBILALIS)