1.3.4. Характеристика рекомендованих для зони сортів і гібридів

Сорти і гібриди зубовидної кукурудзи відносно пізньостиглі. Кремениста кукурудза відзначається найвищою холодостійкістю, може мати як дуже ранні, так і дуже пізні гібриди. Крохмалиста кукурудза більш теплолюбна. Цукрова кукурудза виникла як мутант зубовидних і кременистих сортів, її посіви розширюються. Містить більшу кількість цукру, жиру, білка ніж інші підвиди.Розпусна- найбільш давній підвид. При смаженні зерно розтріскується, утворюючи білі пластівці; має дві форми: рисова із загостреними зернівками і перлова з округлими зернівками. Підвид восковидної кукурудзи порівняно недавно в культурі. Зовнішня частина ендосперму непрозора і за зовнішніми ознаками через свій матовий відтінок схожа на віск. Вирощується для отримання декстрину.

В господарствах при вирощуванні кукурудзи на зерно рекомендується висівати 30 % ранньостиглих, 60 % - середньоранніх та 10 % середньостиглих районованих гібридів. Таке співвідношення різних біотипів кукурудзи дозволяє проводити збирання врожаю в оптимальні для кожного гібриду строки і забезпечує високі врожаї зерна.

Група гібридів	Кількість листків, шт.	ФАО	Тривалість періоду вегетації, діб
Дуже ранньостиглі	8-11	100-149	Менше 95
Ранньостиглі	12-13	150-199	95-105
Середньоранні	14-16	200-299	106-115
Середньостиглі	17-18	300-399	116-125
Середньопізні	19-20	400-499	126-135
Пізньостиглі	21-22	500-599	136-145
Дуже пізньостиглі	Понад 22	600-699	близько 150

Для умов лісостепу рекомендується вирощувати такі гібриди вітчизняної та зарубіжної селекції:

-ранньостиглі - Харківський 195МВ, Харківський 199МВ, НС-101, НС-208, НС-251, Ерлістар, Гомера, ЗПТК-196, Поліський 177МВ;

-середньоранні - Харківський 295, Кадр 217МВ, Тарас, Білозірський 295СВ, Кадр 267МВ, Євростар, Еденстар, Варітіс, Анаста, PR 39А78, Хельга, Челенджер, Еліта;

-середньостиглі - Харківський 329, Дніпровський 310МВ, Харківський 325, НС-300, Нива МВ, ДК-315, Оазис 315СВ, Валюта, Євро 301АМВ, ЗПТК 330, СД-395, Маїс 350, Фуріо, ДАР 347МВ .36

Потенційна урожайність високоврожайних гібридів становить 105-110 ц/ га. Середня врожайність при використанні інтенсивних технологій вирощування знаходиться на рівні 50-70 ц/ га.

1.3.5. Система заходів догляду за посівами та збирання врожаю

Боротьба з бур'янами. Боротьбу з бур'янами проводять хімічним і агротехнічними методами.

При гербіцидній технології вирощування, якщо грунтові гербіциди, внесені до сівби, виявляються недостатньо ефективними і з'являються бур'яни, вносять післясходові (страхові) гербіциди .

Великі врожаї забезпечуються правильним поєднанням грунтових і страхових гербіцидів за повного виключення механічних заходів догляду за посівами.

Проте, за наявності значної потенційної забур'яненості полів, особливо багаторічними бур'янами, стійкими проти гербіцидів, а також при ущільненні, запливанні або розтріскуванні грунту, ефективним є проведення певної кількості механічних обробок посівів (міжрядний обробіток на глибину 4-6 або 6-8 см).

При вирощуванні кукурудзи без внесення грунтових гербіцидів важливе значення має застосування агротехнічних заходів догляду за посівами. При цьому проводять до- та післясходове боронування посівів і 2-3 міжрядних культивації, остання - з обов'язковим підгортанням рослин в рядку, що додатково знищує бур'яни.

Досходове боронування найефективніше, коли основна частина бур'янів не досягла поверхні грунту і знаходиться у фазі "білої ниточки". Як правило, боронування проводять на 4-5 день після сівби впоперек або під кутом до напрямку сівби посівними (ЗБП-0,6А) або середніми (БЗСС-1,0) боронами. Глибина обробітку повинна становити не більше 3-4 см.

У фазі 2-3 справжніх листків проводять післясходове боронування. При цьому підбирають відповідний тип борін, швидкість та напрям руху агрегату. Боронувати посіви краще вдень, коли рослини втрачають тургор.

Найповніше знищення бур'янів здійснюється при триразовому боронуванні: перше - за 4-5 днів до появи сходів, друге - у фазі шилець або у фазі 2-3 листків, третє - у фазі 4-5 листків.

Міжрядні обробітки проводять культиваторами КРН-4,2, КРН-5,6 починаючи з фази 6-7 листків і, в подальшому, - по мірі появи бур'янів та необхідності розпушення верхнього шару грунту з метою запобігання втрати вологи і поліпшення аерації. Глибина першого міжрядного обробітку становить 6-8 см, другого - 4-6 см. Останній міжрядний обробіток проводять культиваторами, які укомплектовані стрілчастими лапами та підгортачами. Підгортання стимулює утворення додаткових коренів, знищує бур'яни у захисній смузі рядка. При необхідності, в умовах достатнього зволоження, кукурудзу підживлюють добривами при першому міжрядному обробітку.

Боротьба з шкідниками і хворобами. Захист від більшості хвороб (кореневі і стеблові гнилі, гельмінтоспоріоз, пухирчаста сажка, летюча сажка, вірусні хвороби) здійснюється за допомогою агрозаходів (правильна сівозміна, застосування добрив, якісна сівба, обробіток) та протруювання насіння з використанням плівкоутворюючих речовин.

Хімічний обробіток проти шкідників у період вегетації рослин проводять після обстеження посівів і виявлення їх вище економічного порогу шкодочинності (таблиця) [21].

Приблизні економічні пороги шкодочинності шкідників і хвороб

Шкідливі види	Строки обліку	Поріг шкодочинності
Дротяники і несправжні дротяники	Перед посівом	3-5 екз./кв.м
Озима та інші підгризаючи совки	Сходи – 3-4 справжніх листка	2-3 гусениці на 1 кв.м
Лучний метелик	Сходи – 5-6 листків	5-10 гусениць на 1 кв.м
	Викидання волоті	15-20 екз./кв.м
Стебловий кукурудзяний метелик	6-8 листків – викидання волоті	18 % рослин з яйцекладками або 6- 8 % рослин з гусеницями
Шведська муха	2-3 листка	1-2 личинки на рослину пр заселенні 15-20 % рослин
Сажкові хвороби	Перед збиранням	Обов’язкове протруєння насіння під урожай наступного року

При пошкодженні менше 10-8 рослин стебловим кукурудзяним метеликом здійснюють випуск вогнівочної форми трихограми на початку та в період масового відкладення яєць шкідником - 50-100 тис. екз./га. В разі заселення понад 18 % посіви обприскують інсектицидами.

Збирання врожаю

Кукурудзу на зерно починають збирати на початку повної стиглості зерна, тобто тоді, коли вологість зерна в качанах не більше 40 %. Залежно від матеріально-технічних можливостей, умов зберігання та напрямку використання, збирають кукурудзу без обмолоту або з обмолотом качанів. Останній застосовують при вологості зерна не більше 30 %. Тривалість збирання врожаю одного гібрида не повинна перевищувати 5-7 днів. Затягування цього процесу призводить до істотних втрат зерна.

Кукурудзу в качанах збирають самохідними кукурудзозбиральними комбайнами (КСКУ-6 "Херсонець 200") або причіпними (ККП-3, "Херсонець-9", ККП-2С в агрегаті з трактором Т-150К). Для збирання кукурудзи з обмолотом качанів використовують зернові комбайни (ДОН-1500 з шестирядною приставкою КМД-6, СК-5 "Нива" з приставкою ППК-4, "Єнісей-1200" з приставкою ППК-4 та ін.).

Після збирання кукурудзи качани необхідно висушити вентилюванням за допомогою теплогенераторів, а зерно - у шахтних або барабанних сушарках. Найбільш ефективним комплексом для механізованого обробітку зерна кукурудзи є стаціонарні пункти. Висушені качани зберігають при вологості не більше 16 %, а зерно - 13 %.