4.2.Особливості вирощування трихограми в лабораторних умовах

В біолабораторіях трихограму розмножують на яйцях зернової молі (ситотроги). З центнера ячменю, зараженого міллю, за 40—60 днів можна одержати 600—800 г, або ЗО—40 млн. яєць цієї комахи (в 1 г міститься 50 тис. яєць.)

Зараження яєць ситотроги трихограмою найчастіше проводиться у спеціальних віваріях.

Віварій — це дерев’яний ящик розміром 40X40X50 см. Його передня сторона скляна, а поверхня — наполовину скляна. До заднього відкритого краю віварія кріпиться рукав з темної тканини, крізь який проводиться зарядка яйцями ситотроги. Щоб світло не проникало у віварій, рукав весь час тримають зав’язаним. Всередині віварія, на найближчій відстані від переднього краю, під невеликим нахилом (до 10°) кріпиться десять скляних поличок, завширшки 10 см кожна. Для їх кріплення у стінках віварія роблять вирізи.

Перед зарядкою віварій ретельно прочищають і знімають усі полички. На суху скляну поличку крізь сито рівномірно в один шар але досить густо насипають яйця ситотроги і поличку обережно встановлюють на місце. Зручніше встановлювати їх згори донизу. На одну поличку насипають 50 тис. свіжих яєць зернової молі, а всього у віварій можна помістити 400—500 тис. яєць. Перед установкою поличок з яйцями ситотроги у віварій треба вмістити заражені (чорні) яйця з розрахунку 1 : 5, тобто на кожні 50 тис. свіжих яєць зернової молі треба вміщувати 10 тис. яєць, заражених трихограмою.

Заражені яйця треба залишати на дні віварія поблизу освітленої сторони. Вироджуючись, паразити відразу прямують до освітленої сторони і по склу піднімаються вгору. Зустрічаючи на своєму шляху яйця молі, вони заражають їх.

Віварій з яйцями ситотроги необхідно весь час тримати поблизу добре освітленого вікна або біля джерела світла, уникаючи прямих сонячних променів, які викликають загибель трихограми.

Яйця для зараження трихограмою у віварії слід тримати 1—2 дні. Збільшення строку перебування їх у віварії не збільшує зараженості яєць. На другий день полички у ві-»-варії переміщують — верхні — униз, а нижні — вгору; при цьому сторони поличок, які доторкались до скла, повертають всередину віварія.

Можна організувати і безперервну роботу віварія. Для цього необхідно у нього через кожні два дні вміщувати нову партію свіжих яєць ситотроги та потрібну кількість трихограми.

Вийняті з віварія полички очищають від яєць ситотроги м’якою щіточкою. Зібрані яйця розміщують на листки паперу і до виходу гусениць, які відроджуються з незараже-них яєць залишають на зерні, яке готують для боксів. При оптимальних умовах трихограма заражує до 90% яєць ситотроги.

При необхідності зберігання трихограми протягом 1—2 місяців, заражені яйця ситотроги переносять у льодовню або холодильник з температурою 1—3° і відносною вологістю повітря 85—90%.

Дуже важливу роль відіграє також і фаза розвитку трихограми. Найбільш високу відроджеиість одержують, якщо трихограму переносять для збереження на стадії передля-лечки (дорослої личинки), тобто в період почорніння яєць ситотроги. При зберіганні трихограми на ранніх стадіях розвитку її яйця гинуть на 10-й, а личинки —на 20-й день.

Для забезпечення необхідної вологості пакети з біома-теріалом кладуть у холодильник в ексикатори над водним розчином звичайної солі, але при цьому не рекомендується щільно закривати ексикатор, щоб яйця не запліснявіли.

На кожному пакеті необхідно вказати кількість яєць, зараженість їх у процентах, дату зараження і дату занесення його в льодовню.

Заражені трихограмою яйця зберігають до початку льоту совок або інших шкідників, тобто до періоду використання яйцеїда. З розмноженої трихограми в біолаборато-рії залишають таку кількість маточного матеріалу, яка потрібна для дальшого зараження свіжих яєць.

Трихограму можна розмножувати у дерев’яних касетах розміром 40X30X5 см. Касета складається з трьох рам, скріплених між собою болтами. Середня рама касети ізолює дві робочі поверхні, які виготовляють з обгорткового паперу будь-якого кольору. Аркуші його (за розміром касети) обприскують 20-процентним розчином цукру і прикріплюють між крайньою та середньою рамами. Потім обидві половини касети робочими поверхнями всередину з’єднують між собою. На кожному боці касети розміщують 10 г яєць.

У середній рамі касети є невеликий отвір, через який вміщують потрібну кількість заражених трихограмою яєць молі або трихограму в період льоту.Співвідношення паразитів і заражуваних яєць у касеті таке саме, як і при зараженні у віваріях, тобто 1 :5| Отвір касети закривають чопом.Через 1—2 дні відбувається повне (82—89%) зараження яєць зернової молі) Після цього з касети виймають аркуші паперу з наклеєними на них уже зараженими яйцями молі, кладуть у дерев’яний ящик і вміщують його в льодовню або в холодильник (на короткочасне зберігання) з температурою 1—3° і вологістю близько 90%.

Аркуші паперу, які закладають у касети-віварії, ділять на квадратики, прошиваючи їх нитками або накреслюючи фарбою. Знаючи середню кількість яєць на аркуші, можна розрахувати потрібну кількість квадратиків на одиницю площі.

В разі розмноження трихограми у касетах-віваріях немає необхідності зчищати яйця з поверхні аркуша паперу. При цьому способі трихограма розподіляється на площі перед виходом з заражених нею яєць ситотроги.

Трихограму можна розмножувати також у скляних банках. Для цього добре вимиту посудину протирають всередині злегка зволоженою марлею або ставлять у холодне приміщення для того, щоб після перенесення в лабораторію стінки її зволожились (до таких злегка зволожених стінок посудини добре прилипають яйця молі). Потім певну кількість яєць висипають на стінку або на дно посудини і, прикривши верхній отвір аркушем паперу та долонею, різким помахом рук роблять нею кілька колових рухів. Завдяки цьому яйця рівномірно розподіляються і приклеюються до стінок посудини. Яйця, що не приклеїлись, з посудини висипають.

Для зараження наклеєних яєць у посудину кладуть заготовлену заздалегідь трихограму, після чого верхній отвір посудини швидко закривають густою, але тонкою тканиною.

На одну літрову банку наклеюють 5 г яєць зернової молі (приблизно 250 тис. штук) і всипають до 50 тис. відродженої трихограми.

На п’ятий день заражені яйця молі набувають синювато-чорного забарвлення. В цей же день їх зчищають і кладуть на один-два дні на зерно для виходу з незаражених яєць гусениць молі.

Заражені трихограмою яйця молі старанно просівають через густе сито, щоб відокремити їх від мертвих гусениць, незаражених яєць, порожніх яйцевих оболонок та інших домішок. Потім яйця зважують, укладають у паперові пакетики і виносять у льодовню для зберігання. На пакетиках указують дату зараження, кількість паразита і дату винесення його в льодовню або холодильник з температурою 1—3° і вологістю близько 90%. З розмноженої трихограми в біолабораторіях залишають лише таку кількість маточного матеріалу, яка потрібна для дальшого зараження свіжих яєць.

В приміщенні, де розводять трихограму, треоа підтримувати температуру вдень 25—29°, а вночі— 14—16°.

З настанням теплої погоди (середньодобова температура не нижче 17—18°) трихограму треба розмножувати в природних умовах, де відбувається зараження яєць та розвиток паразитів. Скляну посудину, касети або віварії з трихограмою розміщують в інсектаріях, під навісом або на веранді.

Для вимірювання температури та вологості термометри і психрометри розміщують на полицях, серед скляних ковпаків, касет або віваріїв. Показання максимальних і мінімальних термометрів записують один раз на добу, а термінових — три рази: о 7-й, 13-й та 18-й год.

Вологість вимірюють одночасно в лабораторії психрометром Августа, а в природних умовах психрометром Ассмана. Найкраще вимірювати за допомогою термографа та гігрографа з тижневим записом показників.