- •Базовий компонент дошкільної освіти. Його сутність і характеристика.
- •2 . Професіограма вихователя днз
- •Пофесіограма вихователя днз
- •3. Форми організації навчання дітей дошкільного віку
- •4. Планування освітньо - виховної роботи в дошкільному заклад
- •5. Інноваційні педагогічні технології як засіб підвищення ефективності навчання і виховання дошкільників.
- •6.Дослідження сучасних українських дослідників з проблем дошкільного виховання.
- •7. Завдання виховання дітей дошкільного віку
- •8. Закон України « Про дошкільну освіти» ( к.,2001) про соціальний захист дітей і їх права.
- •10. Створення розвивального середовища в дошкільних закладах освіти: підходи, принципи, методи, технології.
- •Діагностики розвинутого ігрового інтересу у дошкільників.
- •Режим дня як активний засіб фізичного і загального розвитку дитини. Вимоги до складання режиму дня.
- •16. Типи дошкільних закладів і їх функції
- •17. Вікова періодизація дошкільного дитинства. Обдаровані діти і проблеми їх виховання.
- •20. Педагогіка є комплексною наукою, яка об'єднує, синтезує дані природничих і суспільних наук, що стосуються процесів виховання, навчання і розвитку особистості.
- •22. Значення дошкільного дитинства в становленні особистості
- •23. Виховні цілі конкретизуються в основних напрямах або частинах виховання: етичному; естетичному; національному; військово-патріотичному; екологічному; правовому; трудовому; економічному; фізичному.
- •25.Історія становлення і розвитку системи дошкільного виховання.
- •26. Становлення і розвиток дошкільної педагогіки як науки.
- •27. Взаємодія виховання і розвитку у формуванні особистості дитини
4. Планування освітньо - виховної роботи в дошкільному заклад
ГУМАНІТАРИЗАЦІЯ – це сутністно нові пріоритети у формуванні змісту освіти, організації навчально-виховного процесу у змісті освіти знаходять відбиття ті складові культури, які є основою формування особистості. Автори Концепції “Гуманітаризація загальної середньої освіти” (С.У.Гончаренко, Ю.І.Мальований. – К., 1994) аргументовано доводять, що основою змісту освіти мають бути знання не про суспільні явища і, зокрема, людини як “сукупності всіх суспільних відносин”, а комплекс знань з проблем розвитку людини, її самоцінності, єдності з Природою, Світом, Всесвітом, прагнення до вищих цінностей ідеалу Смислу, Істини, Добра й Краси, ставлення до іншої людини як безумовної цінності. Це мають бути наукові знання, які допоможуть дитині згодом розібратися в світі, стануть основою формування її духовності.
Гуманітаризація освіти передбачає також удосконалення методів навчання й виховання.
Головним є раннє виявлення здібностей дітей і їх цілеспрямований розвиток. Визначальним фактором розвитку дитини є діяльнісний підхід, відмова від механічного засвоєння знань, формування умінь самостійно “здобувати” їх.
ГУМАНІЗАЦІЯ полягає у повороті освітнього закладу до особистості дитини, визнання її права на вільний розвиток, забезпечення сприятливих умов для виявлення і розвитку задатків і здібностей кожної дитини на основі поваги і довіри, відмова від авторитаризму і тиску.
ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ педагогічного процесу – це усунення нудної одноманітності змісту, форм та методів навчально-виховної роботи з дітьми, розкритті їх багатоманітності, розкріпачення педагогічних стосунків, співробітництво, партнерство.
Суть планування – визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів, засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу.
МЕТА: забезпечити гармонійний, різнобічний розвиток кожної дитини з врахуванням індивідуальних інтересів, збереження дитячої субкультури на основі реалізації норм Закону України “Про дошкільну освіту”, змісту Базового компонента та програм розвитку, навчання і виховання дошкільнят.
В ході планування педагогічного процесу необхідно враховувати пріоритети подальшого розвитку дошкільної освіти:
впровадження особистісно орієнтованої моделі виховання;
гуманізація освітньо-виховного процесу;
використання інноваційних освітніх технологій;
інтегрований підхід до організації та змісту освіти;
забезпечення наступності між дошкільною та шкільною ланками освіти
взаємодія суспільного і родинного виховання.
Розробляючи плани необхідно враховувати слідуючи принципи:
науковості, який забезпечує відповідність змісту планів досягненням психологічної, педагогічної та інших наук, передового педагогічного досвіду;
актуальності – передбачає орієнтацію змісту планів на пріоритетні потреби сьогодення, на забезпечення належної якості розвитку, вихованості та навченості дитини дошкільного віку
свободи вибору – надання педагогам права вільно визначати форму складання планів, напрямок та зміст діяльності відповідно державній програмі. (Свобода вибору не є безконтрольною самодіяльністю)
цілісність, логічність – плани мають забезпечувати оптимальне поєднання різних розділів програми, напрямків та форм діяльності колективу та освітньо-виховної роботи з дітьми на основі директивних документів
перспективності – чітке становлення особистості кожної дитини
повторності, концентричності – повернення до раніше визначених завдань і змісту роботи, але вже на більш високому якісному рівні
наступність, систематичність, реальність заходів.
ПЛАНУВАННЯ Є:
Перспективне і поточне.
ПЕРСПЕКТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ визначає завдання і зміст роботи закладу або його підрозділів, методи та прийоми освітньо-виховного процесу на тривалий відрізок часу: рік, півріччя, квартал, місяць.
Основна форма перспективного планування д/з – річний план його роботи.
ЙОГО ЗМІСТ:
завдання на поточний навчальний рік (складаються з урахуванням аналізу діяльності д/закладу за попередній навчальний рік
програма підвищення фахової майстерності працівників усіх категорій
методична робота
вивчення стану освітнього процесу
організаційно-педагогічна та адміністративно-господарська робота
медико-профілактичні заходи
графіки проведення свят: розваг, театральних дійств
гурткова робота.
В аналізі минулорічної роботи д/закладу висвітлюються результати комплексного вивчення стану діяльності всіх підрозділів, подаються конкретні висновки щодо здобутків, труднощів, недоліків та причини їх виникнення.
Визначаючи завдання на поточний навчальний рік, потрібно, насамперед, керуватися актуальними потребами самого закладу, враховуючи аналіз його роботи за минулий рік, а не лише загальними директивами вищих інстанцій. Кількість завдань – не більше 3-4 на рік. З них одне-два можуть бути новими, а одне-два такими, що продовжують раніше розпочату роботу. Визначені завдання підтверджуються конкретними заходами в річному плані.
У розділі “Підвищення рівня фахової майстерності працівників” передбачаються такі форми роботи: самоосвіта, курси підвищення кваліфікації, атестація тощо.
ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З КАДРАМИпедагогічні ради /3-4 на рік/, семінари, семінари-практикуми, консультації, обмін досвідом (взаємовідвідування, відкриті покази роботи, зокрема КВК, брейн-ринги, вікторини, ділові ігри, дискусії тощо/
ВИВЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО СТАНУ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Планується у формі комплексних /1/, тематичних /2-3/ перевірок. Головне завдання вивчення – надання допомоги у запобіганні та виправленні помилок, виявленні, узагальненні та впровадженні кращого досвіду.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА передбачаються заходи, що забезпечують зв’язок д/закладу зі школою:
спільне проведення педагогічних рад, консультацій, батьківських зборівв, колективний перегляд роботи з дітьми, спільних свят, розваг, екскурсій.
До цього розділу має входити план роботи з батьками:
загальні /2-3 на рік/ та групові /2-3/ на рік та групові /2-3 на рік/ батьківські збори, лекції, консультації з питань виховання дітей у родині; наочна пропаганда; вивчення досвіду сімейного виховання; діяльність різних гуртків та шкіл / молодої матері та батька, дідусів, бабусь/; робота з проблемними сім’ями.
ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ МЕТОДИЧНОГО КАБІНЕТУ:
поповнення фонду новими наочно-дидактичними посібниками, іграшками, атрибутами, аудіовізуальними засобами, інструктивно-методичними документами, методичною, науковою літературою, матеріали вітчизняного та зарубіжного досвіду, досвід роботи вихователів даного д/з, району, міста, області тощо; створення каталогів та картотек, складання анотацій, оформлення тематичних стендів, виставок.
АДМІНІСТРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ:
заходи щодо раціонального використання бюджетних коштів /ремонт приміщення, придбання та ремонт меблів, оснащення майданчиків, медичних та лікувально-профілактичних кабінетів, кімнат для роботи гуртків, благоустрій та озеленення території/;
загальні збори колективу, виробничі наради з поточних питань
інструктажі з педагогічним та технічним персоналом
створення комісій /атестаційної, з харчування, з виконання інструкцій щодо охорони життя та здоров’я дітей/ та перевірка їх діяльності;
складання графіків роботи персоналу.
Дана схема річного плану орієнтовна, а отже, можуть бути зміни в його структурі.
Наприклад, можна планувати як окремі розділи:
роботу д/з зі школою та батьками, медичне обслуговування.
Враховуючи актуальність проблеми запобігання травматизму в дорослих та дітей, почали вводити окремий розділ “Охорона життя та безпека життєдіяльності дітей”, який охоплює роботу з дітьми, персоналом д/с та батьками . т. ін.
Річний план роботи складається з вересня поточного року до вересня наступного – на навчальний рік та оздоровчий період. В його основу лягають завдання дошкільної освіти, визначені державними документами, Міністерством освіти і науки України, чинними програмами виховання в д/з, висновки з аналізу стану роботи д/з за минулий рік.
План затверджується серпневою педагогічною радою, затверджується керівником закладу, погоджується з місцевим органом управління освітою.
ПЕРСПЕКТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ:
сітка занять
організація ігрової, трудової діяльності; спостережень, інд. робота
проведення свят, розваг тощо. /на місяць, квартал, півріччя, рік у довільній формі/.
ПОТОЧНІ /КАЛЕНДАРНІ ПЛАНИ/ складаються на основі перспективних
Календарний план складається обома вихователями /на 1-2 дні, тижні/
Він може бути текстової форми або у вигляді схеми-таблиці.
за режимом першої половини дня /ранок, заняття, прогулянка/
другої (самостійна художня діяльність, розваги, праця, прогулянка)
за видами дитячої діяльності;
за іншими, самостійно розробленими педагогами підходами, які забезпечують виконання завдань різних розділів програми, тощо.
Спочатку плану записуються: комплекс ранкової гімнастики, загартовуючи процедури, робота з батьками (змінюються 1 раз в 2 тижні)
Плануючи роботу за будь-якою схемою, потрібно:
до ігор, праці вказувати: назву (тему), мету, матеріал, обладнання, інвентар;
спостереження, цільових прогулянок, екскурсій: об’єкт, мету, матеріал, основні запитання до дітей;
прогулянка-похід за межі дитячого садка: зазначати кінцевий пункт, спосіб пересування, тривалість, мету, інвентар, перебіг прогулянки у формі плану-схеми.
Керівники та вихователі-методисти дитячого садка повинні систематично переглядати і затверджувати плани освітньо-виховної роботи педагогічних працівників, надавати опомогу під час їх складання.
ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗА ОСНОВНИМИ РЕЖИМНИМИ МОМЕНТАМИ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ДНЯ.Перша половина дня Друга половина дня
Ранок Заняття Перша прогулянка Праця, самостійна діяльність Розваги, ігри Друга прогулянка Ігри, бесіди, спостереження, праця.
Індивідуальна робота з дітьми та батьками.
Самостійна рухова діяльність дітей. Тема
Програмовий зміст
Матеріал
Хід заняття Ігри, спостереження, праця
Індивідуальна робота з різних розділів програми
Екскурсії, прогулянки-походи за межі дитячого садка
Самостійна рухова діяльність Самостійна художня діяльність дітей (ігрова, художня, образотворча, мовленнєва, театралізована
Різні види праці (ручна, господарсько-побутова, в природі) в різних формах Різні види театрів (ляльковий, тіньовий, іграшок) та ін.
Ігри-драматизації, інсценівки
Концерти, фізкультурні, музичні, літературні дозвілля
Планування освітньо-виховної роботи з дітьми в умовах сучасного дошкільного навчального закладу
Перебудова системи освіти з переходом на нові зміст, структуру й терміни навчання вимагає змін в організації та у змісті педагогічного процесу. Ці зміни зумовлюють також необхідність перегляду деяких підходів до планування діяльності дошкільного навчального закладу.
Планування роботи дошкільного навчального закладу – процес визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів, засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу. Його мета – забезпечити гармонійний, різнобічний розвиток особистості кожної дитини з орієнтацією на її цінності та інтереси, збереження дитячої субкультури на основі реалізації норм Закону України «Про дошкільну освіту», змісту Базового компонента та чинних програм розвитку, навчання та виховання дошкільнят.
В ході планування педагогічного процесу важливо врахувати основні пріоритети подальшого розвитку та оптимізації дошкільної освіти:
- впровадження особистісно орієнтованої моделі виховання;
- гуманізація освітньо-виховного процесу;
- орієнтація на активне проходження дитиною кожного вікового періоду дошкільного дитинства;
- впровадження інноваційних освітніх технологій;
- інтегрований підхід до організації та змісту освіти;
- забезпечення наступності між дошкільною і початковою ланками безперервної освіти;
- взаємодія суспільного і родинного виховання.
В основу планування освітнього процесу покладені такі принципи: науковості, актуальності, свободи вибору, цілісності та логічності, перспективності, наступності, систематичності, повторності, концентричності та достатності змісту, реальності заходів.
Досвід і практика підтверджують, що планування має бути перспективне і поточне. Адже саме від уміння чітко спланувати день, передбачити найголовніше у вихованні та навчанні малюків залежить успіх виховательської справи.
Що таке перспективне планування? Перспективне планування визначає певні завдання і зміст роботи, методи і прийоми навчально-виховного процесу на тривалий відрізок часу: навчальний рік, півріччя, квартал, місяць. Основою планування є та програма виховання дітей у дитячому садку, яка затверджена на першій педагогічній раді і ставить перед педагогами конкретні завдання щодо формування особистості дошкільника.
Що таке поточне (календарне) планування? Поточне (календарне планування охоплює найближчий відрізок часу – від 1-2 днів до 1-2 тижнів, місяць, квартал. До поточного планування відносяться календарні плани освітньо-виховної роботи педагогічних працівників.
Перспективне і поточне планування розглядаються як єдиний, нерозривний процес, складові якого взаємопозв,язані за змістом. Перспективне планування служить основою поточного.
Форма складання перспективних і календарних планів може бути довільною: графічною чи текстовою.
Види і форми планування освітньо-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі визначаються і затверджуються педагогічною радою на початку навчального року.
Яким має бути планування освітньо-виховної роботи з дітьми в умовах сучасного дошкільного навчального закладу? Н. Бабій у статті «Планування вихователем навчально-виховної роботи з дітьми» виділяє такі вихідні позиції сучасного планування:
1. Основою планування є та програмам виховання дітей в дитячому садку, яка прийнята для керівництва і ставить перед педагогами конкретні завдання щодо формування особистості дошкільника.
2. План має будуватися на основі дидактичних принципів: взаємозв’язку всіх розділів виховної роботи, систематичності, послідовності, доступності, повторюваності матеріалу, диференційованого та індивідуального підходів до дітей.
3. При складанні плану враховуються конкретні педагогічні умови (віковий склад групи, рівень розвитку дітей, оволодіння знаннями, навичками, уміннями, умови дитсадка, напрями роботи колективу та інше).
4. План мусить бути календаризованим, тобто чітко передавати зміст роботи з малюками впродовж дня. У ньому вказується, в яких видах діяльності, на яких заняттях, в які моменти життя буде здійснюватись та чи інша виховна робота.
5. Форма планування може бути різною (для педагога-початківця, стажиста, вищої кваліфікаційної категорії). Вона затверджується педагогічною радою дошкільного закладу, заноситься в протокол (із вказівкою прізвища педагога і форми планування – поширеної чи спрощеної). Проте в жодному випадку не допускається пропущення окремих видів занять та діяльності дітей пішохідні переходи, сюжетно-рольові ігри, конструктивно-будівельні, театралізовані ігри, самостійна художня діяльність, художня праця і таке інше.
В сьогоднішніх умовах педагоги дошкільних навчальних закладів планують освітньо-виховний процес з дітьми відповідно до інструктивно-методичного листів Міністерства освіти і науки України № 1/9-434 від 01.10.2002 року „Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі” та № 1/9-306 від 06.06.2005 року „Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах”. Згідно цих документів у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.
Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.).
Змінилася кількість і тривалість спеціально організованих групових занять з дітьми. Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку – до 10 хвилин, молодшого дошкільного віку – від 15 до 25 хвилин (5-6 занять на тиждень), для дітей старшого дошкільного віку – від 25 до 35 хвилин (7-8 групових занять на тиждень).
Під час складання розкладу занять необхідно враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачати раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них та доцільне використання місць для проведення занять (зокрема, спортивної та музичної зали, студійних імнат, ігрового, спортивного майданчика, квітника тощо).
Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).
Оскільки серед видів планування названо варіанти „за режимом першої та другої половині дня”, за видами „дитячої діяльності” і подано рекомендації щодо цього, то доцільно використовувати тематичне планування навчально-виховного процесу, оскільки воно передбачає структурування змісту навчально-виховного процесу навколо основних понять, котрі формуються у дітей. Саме оволодіння педагогами уміння тематичного планування важливо сьогодні, адже триває процес упровадження особистісно орієнтованої моделі навчального процесу, а тематичний підхід забезпечить цілісне уявлення дитини про картину світу в усіх його взаємозв’язках і протиріччях.
Організація різних видів діяльності навколо основних ідей одночасно сприяє усвідомленню і розвитку мислення дітей, може забезпечувати можливість навчатися на практиці та набувати безпосереднього і багаторазового досвіду спілкування зі світом. Діти можуть усвідомлювати, представляти і відтворювати досвід шляхом обговорення, ліплення, аплікації, малюнків, різних вимірювань, музики, танців, театральних вистав.
