1.2. Методичний аналіз змісту варіативного модуля «Технологія обробки тонкого листового металу» на уроках з трудового навчання у 5 класі

Реформування української системи освіти відбувається у відповідності до світових тенденцій, які встановлюють пріоритет творчого розвитку, критичного мислення, компетентності особистості над традиційним заучуванням знань і вмінь.

Навчальна програма з трудового навчання для 5-9 класів розроблена відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р. та Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 № 409, відповідно до яких на вивчення трудового навчання в усіх загальноосвітніх навчальних закладах відводиться у 5-6 класах 2 години на тиждень, у 7-9 класах 1 година на тиждень.

Програма характеризується спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів.

Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального предмета трудове навчання у всіх класах може з3більшуватись за рахунок часу варіативної складової навчальних планів передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. 

Навчальна програма забезпечує:

• безперервність, єдність і наступність між початковою та старшою школою;

• розвивальний характер і прикладну спрямованість навчального процесу;

• формування технічно та технологічно грамотної особистості.

Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів. На кожному уроці має бути практична робота. Її зміст визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього модуля, або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі можуть бути поодинокими.[5;7;15]

Згідно методичного листа Міністерства освіти і науки молоді та спорту України від 01.06.12 р. про вивчення трудового навчання та креслення у 2012-2013 навчальному році (наказ Міністерства освіти і науки України № 66 від 05.02.2009 р.) та програми з трудового навчання для учнів 5-9 класів загальноосвітньої школи листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.10 р. №1/11-8205/, на вивчення трудового навчання виділяється:

- у 5-6, 9 класах по 1 годині на тиждень;

- у 7-8 класах по 2 години на тиждень;

- у 10-11 класах (незалежно від профілю ) по 1 годині на тиждень;

- у 10-11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.

Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального предмета трудове навчання у всіх класах може збільшуватись за рахунок часу варіативної складової навчальних планів передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. 

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20. 02. 2002 року №128, і відбувається при наявності в класі більше 27 учнів для міської школи і більше 25 учнів для сільської.

Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок варіативної частини навчального плану.

Програма з трудового навчання для учнів 5-9 класів за якою в 2012-2013 навчальному році буде відбуватися навчально-виховний процес побудований на основі комплексу таких систем:

• у 5-му класі за предметно-операційною системою;

• у 6-му класі за конструкторсько-технологічною системою;

• у 7-9 класі за проектно-технологічно системою.

Предметно-операційна система,яка пропонується для використання у 5 класі ґрунтується на тому, що технологічні операції учні вивчають безпосередньо у процесі виготовлення виробу чи декількох виробів, а тому навчальний процес в такому випадку, має наперед запланований практичний результат (але хочу акцентувати увагу, що робота буде виконуватися за зразком).

При проведенні навчально-виховного процесу з трудового навчання робота учителем в майстерні чи кабінеті має бути організована таким чином, щоб виконувались наступні умови:

• завдання для роботи учнів (за зразком) добирати за принципом поступового ускладнення виробу;

• попередню роботу з учнями потрібно провести так, щоб кожна дитина розуміла і чітко усвідомлювала до якого кінцевого результату повинна прийти;

• щоб поставлені учням завдання чи план дій запропонований учителем для досягнення поставленої мети були реальними;

• у процесі виконання завдань спрямовувати учнів на виявлення власної ініціативи та самостійності через активні та інтерактивні методики навчання.

Учнів 5-го класу, доцільно навчати за конструкторсько-технологічною системою, провідна ідея даної системи полягає в тому, що вона органічно об’єднує в собі репродуктивну та продуктивну (творчу)діяльність учнів.

Навчання учнів у 5-му класі потрібно здійснювати за конструкторсько-технологічною системою яка дає можливість:

• у процесі виконання завдань спрямовувати учнів на виявлення власної ініціативи та самостійності через активні та інтерактивні методики навчання;

• здійснювався поступовий перехід до проектної діяльності учнів;

• більш системне ознайомлювати учнів з інформацією, яка стосується теми проекту;

• відбирати та аналізувати інформацію (зразки об’єкту проектування);

• здійснювати відбір матеріалів та інструментів.

• планувати технологічний процес з виготовлення виробу;

Під кінець навчального року у 5-му класі репродуктивна діяльність учнів (за зразком), повинна зменшуватися на користь творчої діяльності, через виконання завдань на конструювання, а згодом і на проектування (в 7 класі).

Навчально-виховний процес може проходити по-різному (як за змістом так, і, відповідно за методикою проведення заняття), а програма для 7-9 класів з трудового навчання лише рекомендує певний перелік операцій чи відповідної діяльності, засвоєння яких буде відбуватись під час виконання учнями навчального або творчого проекту.

Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів з інтегрованим вивченням теоретичного матеріалу але при цьому не виключається можливість окремого проведення і практичних і теоретичних знань.

Варіативні модулі розраховані на 16 годин кожен. Розроблено окремі переліки варіативних модулів, які можуть вивчатися у 5-6 класах та у 7-9 класах. Ці модулі, з зазначеного переліку, обирає вчитель в залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій наповнюваності класів та бажання учнів. Вивчення варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них.

Зміст трудового навчання для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні мають освоїти базовий модуль. Наскрізними лініями, що закладені у зміст базового модуля є:

• проектування виробів (у 5-му класі основи художньо-конструкторської діяльності);

• конструкційні матеріали;

• основи техніки і технологій.

На освоєння навчального матеріалу передбаченого базовим модулем не відводиться окремих годин. Він вивчається інтегровано з вивченням варіативних модулів. Учителеві на початку навчального року слід спланувати перелік та послідовність вивчення варіативних модулів, а також розподілити навчальний матеріал, передбачений базовим модулем.

Головною метою трудового навчання є формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства для реалізації творчого потенціалу учнів.

Зміст предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.[7;8;13]

Завданнями трудового навчання є:

• формування цілісного уявлення про матеріальне виробництво, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;

• набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій;

• формування технологічних умінь і навичок учнів;

• ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом;

• формування здатності розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва;

• сприяння усвідомленню учнями значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань;

• реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері проектно-технологічної діяльності та технічної творчості;

• прилучення учнів до надбань української культури через практичне вивчення традиційних ремесел та різних видів декоративно-ужиткового мистецтва;

• створення умов для самореалізації та професійного самовизначення кожного учня;

• оволодіння вміннями оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і предметних компетентностей.

У 5-му класі обрано два варіативних модулі: «Технологія обробки тонкого листового металу»та «Технологія художнього випалювання» так як хлопці і дівчата можуть знаходитися на трудовому навчанні разом.

Варіативний модуль та його зміст:

Технологія обробки тонкого листового металу.

1) Основи технології обробки тонкого листового металу.

Виконання роботи за шаблоном.

2) Метод комбінування. Моделі-аналоги.

Опис об’єкта конструювання.

3) Поняття про метали (залізо, мідь,алюміній) та їх сплави (сталь, чавун) та їх використання.

4) Пошук аналогів виробів. Аналіз конструкції та форми виробу.

5) Технологія виготовлення простого виробу з тонкого листового металу.

6) Обладнання робочого місця. Правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги.

Технологія художнього випалювання:

1) Прийоми випалювання:крапками, рисками, штампами.

2) Підготовка поверхонь до художнього випалювання.

3) Створення ескізного малюнка-виробу з оздобленням.

4) Технологія випалювання нескладних візерунків.

5) Оздоблення виробу художнім випалюванням.

6) Способи перенесення малюнка для оздоблення художнім випалюванням.[7;12]

Висновок: Нами було обрано один з них а саме:«Технологія обробки тонкого листового металу». При вивченні даного модуля , діти пізнають багато важливого та цікавого навчаться працювати з металом та виготовляти корисні речі з нього.