19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди.

необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності)(інтел озн), але легковажно розраховувала на їх відвернення(вольова).

необережність є злочинною недбалістю, якщо oсоба не передбачала можливості настання суспільна небезпечних наслiдків свого діяння (дії або бездіяльності)(інт), хоча повинна була і могла їх передбачити(вольова).

«Випадок» - самостійний вид психічного ставлення до суспільне небезпечних наслідків. Він має місце тоді, коли наслідки, що настали, перебувають у причинному зв'язку з дією (або бездіяльністю) особи, котра, однак, не тільки не передбачила можливості їх настання, а й не могла їх передбачити. «Випадок» виключає вину в поведінці особи. На відміну від недбалості «випадок» характеризується відсутністю суб'єктивного критерію, який у поєднанні з об'єктивним визначає необережність як вид вини. Неможливість передбачення суспільне небезпечних наслідків може бути зумовлена як суб'єктивними особливостями особи (відсутність необхідних знань, навичок, досвіду, слабкі розумові здібності, хвороба тощо), так і тією конкретною обстановкою, в якій було вчинене діяння, що викликало наслідки.

20.Злочинна самовпевненість

Злочинна самовпевненість - якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності)(інтел озн), але легковажно розраховувала на їх відвернення(вольова).

Прямий умисел — це такс психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільна небезпечний .характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільна небезпечні наслідки і бажала їх настання . Непрямий умисел — це такий умисел, при якому особа усвідомлювала суспільна небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільна небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання .

Відміність за інт(відношення до наслідків) і вольовими ознакмиреальна можливість передбачити ці наслідки)(, у ставленні до наслідків, псих ставлення особи до вчиню вального діяння.

21. Поняття готування до злочину. Відміннсть готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і замаху на злочин.

Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину ( є видами -6).

1.Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину - це будь-які дії з придбання, отримання, тимчасового позичення, купівлі, пошуку, засобів чи знарядь для вчинення злочину тощо.

Під засобами вчинення злочину слід розуміти предмети матеріального світу, що застосовуються при вчиненні злочину

Знаряддя вчинення злочину - це предмети, призначені для безпосереднього виконання дій, що утворюють об'єктивну сторону складу закінченого злочину (наприклад, зброя, відмички тощо)

2.Пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину - це будь-які дії по виготовленню або зміні предметів, внаслідок чого вони стають придатними або більш зручними чи більш ефективними для відповідного застосування.

3.Підшукування співучасників - це будь-які дії по притягненню, залученню до вчинення злочину інших осіб: виконавця (співвиконавця), організатора, підмовника або посібника.

4.Змова на вчинення злочину - це згода двох або більше осіб у спільному вчиненні злочину.

5.Усунення перешкод - це усунення перепон, які заважають вчиненню злочину, здійсненню злочинного умислу.

6.Інше умисне створення умов для вчинення злочину - це різноманітні дії, що створюють можливість для вчинення злочину (наприклад, підготовка місця вчинення злочину, сховища для приховування викраденого тощо).

Відмежування готування до злочину від виявлення умислу. Під виявленням умислу розуміють прояв особою тим чи іншим засобом (усно, письмово, іншим шляхом) наміру вчинити певний злочин. При виявленні умислу відсутня сама дія або бездіяльність, тому виявлення умислу не розглядається як стадія вчинення злочину і не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Відмежування замаху на злочин від готування до злочину. При замаху на злочин - діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, створюється, як правило, безпосередня небезпека заподіяння шкоди об'єкту, бо здійснюється діяння, яке безпосередньо може призвести до закінчення злочину, в тому числі і до настання наслідків у матеріальних складах злочинів; а при готуванні до злочину лише створюються умови для вчинення злочину, в усіх випадках створюється лише опосередкована небезпека, оскільки дії при готуванні до злочину ніколи не можуть самі по собі, без вчинення інших дій, заподіяти шкоду об'єкту, призвести до закінчення злочину і настання зокрема суспільно небезпечних наслідків у злочинах із матеріальним складом. У зв'язку з цим замах на злочин порівняно з готуванням до злочину, має більший ступінь суспільної небезпеки.