- •1. Поняття, предмет та система кп.
- •2. Чинність кримінального з-ну за колом осіб. Видача особи яка обв. У вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •3. Чинність кримінального закону у просторі. Місце вчинення злочину.
- •4. Чинність Кримінального закону у часі. Зворотна дія кз.
- •5. Поняття і ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень.
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Кримінальна відповідальність і її підстава.
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкта злочину.
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину.
- •11. Поняття, ознаки і значення причинного зв’язку у кримінальному праві.
- •12. Поняття і ознаки суб’єкта злочину. Спеціальний суб’єкт злочину.
- •13. Поняття і критерії неосудності. Обмежена осудність і її кримінально-правове значення.
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення.
- •15. Помилка та її кримінально-правове значення.
- •16. Поняття і значення вини.
- •17. Форми вини. Злочини з двома формами вини.
- •18. Умисл і його види.
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди.
- •20.Злочинна самовпевненість
- •21. Поняття готування до злочину. Відміннсть готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і замаху на злочин.
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування до злочину і незакінченого злочину.
- •23. Поняття і види стадій злочину, закінчений злочин.Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності йог овстановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасть у злочині
- •25. Форми співучасті у злочині
- •26. Види співучасників злочину, ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора підбурювача.
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дієвого каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину.
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. .Поняття, ознаки, види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •36. Поняття, ознаки і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони.
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони.
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41. Фізичний або психічний примус
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком.
- •43. Виконання розпорядження або наказу.
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
- •48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •49. Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарань.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись лише як основні(8шт)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.(2шт)
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові(2шт)
- •54.Довічне позбавлення волі
- •55. Загальні засади призначення покарання
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання.
- •58.Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти основ національноі безпеки
- •59. Юридичний аналіз злочину Державна зрада
- •60.Юридичний аналіз складу злочину Посягання на життя держ чи гром діяча.
- •61. Юридичний аналіз складу злочину Шпигунство
- •61. Юридичний аналіз складу злочину Умисне вбивство
- •63. Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства
- •64. Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства і види.
- •65. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
- •66. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
- •67. Поняття, загальна характеристика і види тілесних ушкоджень.
- •68. Умисне тяжке тілесне ушкодження
- •69. Умисне легке тілесне ушкодження
- •70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
- •71 Відмінність Умисне тяжке тілесне ушкодження від умисного вбивства і вбивства через необережність
- •72. Юридичний аналіз основного складу злочина Залишення в небезпеці
- •73. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
- •74. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
- •75. Захоплення заручників
- •76. Експлуатація дітей
- •77. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
- •78. Зґвалтування
- •79. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- •80. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
- •81. Порушення недоторканності житла
- •82. Порушення недоторканності приватного життя
- •83. Грубе порушення законодавства про працю
- •84. Злочини проти власності
- •85.Поняття, форми та види розкрадання чужого майна
- •86. Крадіжка
- •87. Грабіж
- •88. Відмінність грабежу від крадіжки і розбою.
- •89. Розбій
- •90. Шахрайство
- •91. Вимагання
- •92.Відмінність розбою від вимагання.
- •93.Відмінність насильницького грабежу від розбою та вимагання.
- •94.Юридичний аналіз основного складу злочину „Умисне знищення або пошкодження майна”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •96. Контрабанда
- •97. Шахрайство з фінансовими ресурсами
- •98. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів
- •99. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
- •100.Поняття та загальна характеристика Злочинів проти довкілля
- •101. Створення злочинної організації
- •102. Терористичний акт
- •103. Бандитизм
- •104. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •105. Юридичний аналіз основного складу злочину: „Незаконне полювання”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •106. Юридичний аналіз основного складу злочину „Незаконна порубка лісу”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •107. Юридичний аналіз основного складу злочину „Незаконне заволодіння транспортним засобом”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •108. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
- •109. Хуліганство
- •110. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •138. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- •112. Розголошення державної таємниці
- •113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві
- •114. Самоправство
- •144. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань
- •116 Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
- •117. Зловживання владою або службовим становищем
- •118. Перевищення влади або службових повноважень
- •119.Поняття, загальна характеристика і система Злочини проти правосуддя.
- •120. Невиконання судового рішення
19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди.
необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності)(інтел озн), але легковажно розраховувала на їх відвернення(вольова).
необережність є злочинною недбалістю, якщо oсоба не передбачала можливості настання суспільна небезпечних наслiдків свого діяння (дії або бездіяльності)(інт), хоча повинна була і могла їх передбачити(вольова).
«Випадок» - самостійний вид психічного ставлення до суспільне небезпечних наслідків. Він має місце тоді, коли наслідки, що настали, перебувають у причинному зв'язку з дією (або бездіяльністю) особи, котра, однак, не тільки не передбачила можливості їх настання, а й не могла їх передбачити. «Випадок» виключає вину в поведінці особи. На відміну від недбалості «випадок» характеризується відсутністю суб'єктивного критерію, який у поєднанні з об'єктивним визначає необережність як вид вини. Неможливість передбачення суспільне небезпечних наслідків може бути зумовлена як суб'єктивними особливостями особи (відсутність необхідних знань, навичок, досвіду, слабкі розумові здібності, хвороба тощо), так і тією конкретною обстановкою, в якій було вчинене діяння, що викликало наслідки.
20.Злочинна самовпевненість
Злочинна самовпевненість - якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності)(інтел озн), але легковажно розраховувала на їх відвернення(вольова).
Прямий умисел — це такс психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільна небезпечний .характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільна небезпечні наслідки і бажала їх настання . Непрямий умисел — це такий умисел, при якому особа усвідомлювала суспільна небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільна небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання .
Відміність за інт(відношення до наслідків) і вольовими ознакмиреальна можливість передбачити ці наслідки)(, у ставленні до наслідків, псих ставлення особи до вчиню вального діяння.
21. Поняття готування до злочину. Відміннсть готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і замаху на злочин.
Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину ( є видами -6).
1.Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину - це будь-які дії з придбання, отримання, тимчасового позичення, купівлі, пошуку, засобів чи знарядь для вчинення злочину тощо.
Під засобами вчинення злочину слід розуміти предмети матеріального світу, що застосовуються при вчиненні злочину
Знаряддя вчинення злочину - це предмети, призначені для безпосереднього виконання дій, що утворюють об'єктивну сторону складу закінченого злочину (наприклад, зброя, відмички тощо)
2.Пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину - це будь-які дії по виготовленню або зміні предметів, внаслідок чого вони стають придатними або більш зручними чи більш ефективними для відповідного застосування.
3.Підшукування співучасників - це будь-які дії по притягненню, залученню до вчинення злочину інших осіб: виконавця (співвиконавця), організатора, підмовника або посібника.
4.Змова на вчинення злочину - це згода двох або більше осіб у спільному вчиненні злочину.
5.Усунення перешкод - це усунення перепон, які заважають вчиненню злочину, здійсненню злочинного умислу.
6.Інше умисне створення умов для вчинення злочину - це різноманітні дії, що створюють можливість для вчинення злочину (наприклад, підготовка місця вчинення злочину, сховища для приховування викраденого тощо).
Відмежування готування до злочину від виявлення умислу. Під виявленням умислу розуміють прояв особою тим чи іншим засобом (усно, письмово, іншим шляхом) наміру вчинити певний злочин. При виявленні умислу відсутня сама дія або бездіяльність, тому виявлення умислу не розглядається як стадія вчинення злочину і не тягне за собою кримінальної відповідальності.
Відмежування замаху на злочин від готування до злочину. При замаху на злочин - діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, створюється, як правило, безпосередня небезпека заподіяння шкоди об'єкту, бо здійснюється діяння, яке безпосередньо може призвести до закінчення злочину, в тому числі і до настання наслідків у матеріальних складах злочинів; а при готуванні до злочину лише створюються умови для вчинення злочину, в усіх випадках створюється лише опосередкована небезпека, оскільки дії при готуванні до злочину ніколи не можуть самі по собі, без вчинення інших дій, заподіяти шкоду об'єкту, призвести до закінчення злочину і настання зокрема суспільно небезпечних наслідків у злочинах із матеріальним складом. У зв'язку з цим замах на злочин порівняно з готуванням до злочину, має більший ступінь суспільної небезпеки.
