- •1. Поняття, предмет та система кп.
- •2. Чинність кримінального з-ну за колом осіб. Видача особи яка обв. У вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •3. Чинність кримінального закону у просторі. Місце вчинення злочину.
- •4. Чинність Кримінального закону у часі. Зворотна дія кз.
- •5. Поняття і ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень.
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Кримінальна відповідальність і її підстава.
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкта злочину.
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину.
- •11. Поняття, ознаки і значення причинного зв’язку у кримінальному праві.
- •12. Поняття і ознаки суб’єкта злочину. Спеціальний суб’єкт злочину.
- •13. Поняття і критерії неосудності. Обмежена осудність і її кримінально-правове значення.
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення.
- •15. Помилка та її кримінально-правове значення.
- •16. Поняття і значення вини.
- •17. Форми вини. Злочини з двома формами вини.
- •18. Умисл і його види.
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди.
- •20.Злочинна самовпевненість
- •21. Поняття готування до злочину. Відміннсть готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і замаху на злочин.
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування до злочину і незакінченого злочину.
- •23. Поняття і види стадій злочину, закінчений злочин.Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності йог овстановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасть у злочині
- •25. Форми співучасті у злочині
- •26. Види співучасників злочину, ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора підбурювача.
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дієвого каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину.
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. .Поняття, ознаки, види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •36. Поняття, ознаки і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони.
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони.
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41. Фізичний або психічний примус
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком.
- •43. Виконання розпорядження або наказу.
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
- •48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •49. Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарань.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись лише як основні(8шт)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.(2шт)
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові(2шт)
- •54.Довічне позбавлення волі
- •55. Загальні засади призначення покарання
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання.
- •58.Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти основ національноі безпеки
- •59. Юридичний аналіз злочину Державна зрада
- •60.Юридичний аналіз складу злочину Посягання на життя держ чи гром діяча.
- •61. Юридичний аналіз складу злочину Шпигунство
- •61. Юридичний аналіз складу злочину Умисне вбивство
- •63. Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства
- •64. Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства і види.
- •65. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
- •66. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
- •67. Поняття, загальна характеристика і види тілесних ушкоджень.
- •68. Умисне тяжке тілесне ушкодження
- •69. Умисне легке тілесне ушкодження
- •70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
- •71 Відмінність Умисне тяжке тілесне ушкодження від умисного вбивства і вбивства через необережність
- •72. Юридичний аналіз основного складу злочина Залишення в небезпеці
- •73. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
- •74. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
- •75. Захоплення заручників
- •76. Експлуатація дітей
- •77. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
- •78. Зґвалтування
- •79. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- •80. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
- •81. Порушення недоторканності житла
- •82. Порушення недоторканності приватного життя
- •83. Грубе порушення законодавства про працю
- •84. Злочини проти власності
- •85.Поняття, форми та види розкрадання чужого майна
- •86. Крадіжка
- •87. Грабіж
- •88. Відмінність грабежу від крадіжки і розбою.
- •89. Розбій
- •90. Шахрайство
- •91. Вимагання
- •92.Відмінність розбою від вимагання.
- •93.Відмінність насильницького грабежу від розбою та вимагання.
- •94.Юридичний аналіз основного складу злочину „Умисне знищення або пошкодження майна”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •96. Контрабанда
- •97. Шахрайство з фінансовими ресурсами
- •98. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів
- •99. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
- •100.Поняття та загальна характеристика Злочинів проти довкілля
- •101. Створення злочинної організації
- •102. Терористичний акт
- •103. Бандитизм
- •104. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •105. Юридичний аналіз основного складу злочину: „Незаконне полювання”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •106. Юридичний аналіз основного складу злочину „Незаконна порубка лісу”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •107. Юридичний аналіз основного складу злочину „Незаконне заволодіння транспортним засобом”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •108. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
- •109. Хуліганство
- •110. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •138. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- •112. Розголошення державної таємниці
- •113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві
- •114. Самоправство
- •144. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань
- •116 Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
- •117. Зловживання владою або службовим становищем
- •118. Перевищення влади або службових повноважень
- •119.Поняття, загальна характеристика і система Злочини проти правосуддя.
- •120. Невиконання судового рішення
16. Поняття і значення вини.
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності( ознака суб ст)
Важливе значення в понятті вини мають і такі її елементи, як форма і ступінь вини.
Форми вини — сполучення певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє суспільне небезпечне діяння. Є дві форми вини — умисел(прямий і непрямий) і необережність( зл самовпевненість і зл недбалість)
Ступінь вини — завершальний елемент поняття вини. Це оціночна, кількісна категорія. Вона багато в чому визначає тяжкість вчиненого діяння і небезпечність особи винного, має практичне значення, тому що реалізація кримінальної відповідальності і призначення конкретного покарання багато в чому залежать від того, з прямим чи непрямим умислом вчинено злочин, який вид умислу мав місце — заздалегідь обдуманий чи такий, що виник раптово, який вид необережності допустила особа і в чому це проявилося.
Встановлення вини, її форми і виду — необхідна умова правильної кваліфікації злочину. Значення вини полягає і в тому, що наше кримінальне право виходить із принципу суб'єктивного ставлення за вину. Відсутність вини виключає підставу кримінальної відповідальності.
17. Форми вини. Злочини з двома формами вини.
Форми вини — законі сполучення певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє суспільне небезпечне діяння. У сполученні таких ознак і виражається психічне ставлення особи до діяння і його наслідків. Є дві форми вини — умисел(прямий і непрямий) і необережність( зл самовпевненість і зл недбалість) Поза цими конкретними видами вина відсутня.
Змішана форма вини являє собою різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних об'єктивних ознак одного і того ж злочину, щодо одних ознак складу злочину має місце умисел (прямий чи непрямий), щодо інших — необережність (злочинна самовпевненість чи злочинна недбалість).
Питання про змішану форму вини виникає в тих складах злочину, в яких об'єктивна сторона за своїм характером є складною.
Групи злочинів зі змішаною формою вини.
1. це злочини, в яких діяння, що становить собою порушення яких-небудь правил безпеки, саме по собі, у відриві від наслідків є адміністративним чи дисциплінарним правопорушенням, і тільки настання суспільне небезпечних наслідків, причинне пов'язаних з діянням, робить все вчинене злочином(порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, - діяння спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне)
2. що передбачене законом умисне діяння спричиняє два різних наслідки: перший є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони, другий — кваліфікуючою ознакою(щодо пршого-м виражається в умислі (прямому чи непрямому), а щодо другого (кваліфікованого) наслідку — тільки в необережності.
18. Умисл і його види.
Прямий умисел — це такс психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільна небезпечний .характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільна небезпечні наслідки і бажала їх настання .
- Інтелектуальні ознаки- прямого умислу полягають в усвідомленні суспільне небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності) і передбаченні його суспільне небезпечних наслідків. Хоча ці поняття і належать до однієї інтелектуальної сфери психічної діяльності, але вони є різними за своїм змістом. Вольова ознака — це бажання настання передбачуваних наслідків своєї дії чи бездіяльності.(досягнення мети, задоволення потреб)
Свідомість – не тільки розуміння фактичної сторони того, що вчиняється, а і розуміння соціального значення діяння, його соціальної шкідливості.
Передбачення - у свідомості даної особи склалося певне уявлення про можливі або неминучі наслідки свого діяння, особа має чітке уявлення про розвиток причинного зв'язку, тобто про те, що саме від її конкретного діяння настануть або можуть настати конкретні суспільне небезпечні наслідки.
Непрямий умисел — це такий умисел, при якому особа усвідомлювала суспільна небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільна небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання .
Свідомість - є аналогічною свідомості в умислі прямому.
