31. Причетність до злочину та її види

Причетність до злочину - це дія чи бездіяльність, яка хоча і пов'язана з вчиненням злочину, але не є співучастю в ньому.

Види:

1) Заздалегідь не обіцяне (тобто не обіцяне до закінчення (завершення) злочину) приховування злочину - це активна діяльність особи по приховуванню злочинця, засобів і знарядь вчинення злочину, його слідів або предметів, здобутих злочинним шляхом.

2) Заздалегідь не обіцяне придбання чи збут майна, добутого злочинним шляхом - це активна діяльність особи, що виявляється у купівлі або іншій сплатній передачі майна, здобутого злочинним шляхом, або зберіганні такого майна.

3) Заздалегідь не обіцяне потурання злочину - особа, яка зобов'язана була і могла перешкодити вчиненню злочину, такому злочину не перешкоджає: злочин відбувається.

4) Заздалегідь обіцяне (тобто обіцяне до закінчення злочину) недонесення про злочин. виражається у неповідомленні органам влади про злочин, що готується або вже вчинений.

перші три види причетності є самостійними злочинами і тому тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Що ж стосується недонесення, то воно законом взагалі злочином не вважається.

32. .Поняття, ознаки, види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.

множинність злочинів (повторність, сукупність, рецидив) що особою вчинено два або більше злочинних діянь, кожне з яких утворює ознаки самостійного складу злочину.

Якщо вчиняються два або більше злочинів, це значить, що заподіюється велика шкода об'єктам посягання, ставиться під загрозу заподіяння шкоди більш широке коло суспільних відносин, соціальних цінностей. Повторність, сукупність і рецидив злочинів враховуються при кваліфікації злочинів і призначенні покарання, при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності і покарання.

Так, всі злочини, що входять до сукупності, підлягають самостійній кваліфікації; наявність повторності і рецидиву тягне за собою більш сувору кваліфікацію вчиненого; повторність і рецидив визначаються як обставини, які обтяжують покарання при його призначенні.

Множину злочинів слід відрізняти від одиничних злочинів. Тому що поняття «множинність» вживається для відмежування відповідних випадків від ситуацій одиничного скоєння злочинних діянь подібно до того, як термін «група» відрізняє множинність злочинців від особи, яка діяла одноособово.

конкуренцією кримінально-правових норм зазвичай вважають наявність двох або більше кримінальних законів (статей КК), які рівною мірою передбачають караність даного діяння \при конкуренції норм злочин одночасно підпадає під ознаки декількох норм кримінального закону. При конкуренції норм підлягає застосуванню лише одна норма.

33. Повторність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.

Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК.

відсутня:

-при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь

-якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.

Визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині КК.

Види:1) повторність злочинів, не пов'язана з засудженням винного за раніше вчинений ним злочин;2) повторність злочинів, пов'язана з засудженням винного за раніше вчинений ним злочин.

Повторність, пов'язану з засудженням за раніше вчинений злочин, називають рецидивом.