- •1. Поняття, предмет та система кп.
- •2. Чинність кримінального з-ну за колом осіб. Видача особи яка обв. У вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •3. Чинність кримінального закону у просторі. Місце вчинення злочину.
- •4. Чинність Кримінального закону у часі. Зворотна дія кз.
- •5. Поняття і ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень.
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Кримінальна відповідальність і її підстава.
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкта злочину.
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину.
- •11. Поняття, ознаки і значення причинного зв’язку у кримінальному праві.
- •12. Поняття і ознаки суб’єкта злочину. Спеціальний суб’єкт злочину.
- •13. Поняття і критерії неосудності. Обмежена осудність і її кримінально-правове значення.
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення.
- •15. Помилка та її кримінально-правове значення.
- •16. Поняття і значення вини.
- •17. Форми вини. Злочини з двома формами вини.
- •18. Умисл і його види.
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди.
- •20.Злочинна самовпевненість
- •21. Поняття готування до злочину. Відміннсть готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і замаху на злочин.
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування до злочину і незакінченого злочину.
- •23. Поняття і види стадій злочину, закінчений злочин.Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності йог овстановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасть у злочині
- •25. Форми співучасті у злочині
- •26. Види співучасників злочину, ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора підбурювача.
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дієвого каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину.
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. .Поняття, ознаки, види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •36. Поняття, ознаки і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони.
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони.
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41. Фізичний або психічний примус
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком.
- •43. Виконання розпорядження або наказу.
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
- •48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •49. Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарань.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись лише як основні(8шт)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.(2шт)
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові(2шт)
- •54.Довічне позбавлення волі
- •55. Загальні засади призначення покарання
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання.
- •58.Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти основ національноі безпеки
- •59. Юридичний аналіз злочину Державна зрада
- •60.Юридичний аналіз складу злочину Посягання на життя держ чи гром діяча.
- •61. Юридичний аналіз складу злочину Шпигунство
- •61. Юридичний аналіз складу злочину Умисне вбивство
- •63. Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства
- •64. Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства і види.
- •65. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
- •66. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
- •67. Поняття, загальна характеристика і види тілесних ушкоджень.
- •68. Умисне тяжке тілесне ушкодження
- •69. Умисне легке тілесне ушкодження
- •70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
- •71 Відмінність Умисне тяжке тілесне ушкодження від умисного вбивства і вбивства через необережність
- •72. Юридичний аналіз основного складу злочина Залишення в небезпеці
- •73. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
- •74. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
- •75. Захоплення заручників
- •76. Експлуатація дітей
- •77. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
- •78. Зґвалтування
- •79. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- •80. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
- •81. Порушення недоторканності житла
- •82. Порушення недоторканності приватного життя
- •83. Грубе порушення законодавства про працю
- •84. Злочини проти власності
- •85.Поняття, форми та види розкрадання чужого майна
- •86. Крадіжка
- •87. Грабіж
- •88. Відмінність грабежу від крадіжки і розбою.
- •89. Розбій
- •90. Шахрайство
- •91. Вимагання
- •92.Відмінність розбою від вимагання.
- •93.Відмінність насильницького грабежу від розбою та вимагання.
- •94.Юридичний аналіз основного складу злочину „Умисне знищення або пошкодження майна”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •96. Контрабанда
- •97. Шахрайство з фінансовими ресурсами
- •98. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів
- •99. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
- •100.Поняття та загальна характеристика Злочинів проти довкілля
- •101. Створення злочинної організації
- •102. Терористичний акт
- •103. Бандитизм
- •104. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •105. Юридичний аналіз основного складу злочину: „Незаконне полювання”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •106. Юридичний аналіз основного складу злочину „Незаконна порубка лісу”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •107. Юридичний аналіз основного складу злочину „Незаконне заволодіння транспортним засобом”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •108. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
- •109. Хуліганство
- •110. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •138. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- •112. Розголошення державної таємниці
- •113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві
- •114. Самоправство
- •144. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань
- •116 Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
- •117. Зловживання владою або службовим становищем
- •118. Перевищення влади або службових повноважень
- •119.Поняття, загальна характеристика і система Злочини проти правосуддя.
- •120. Невиконання судового рішення
30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину.
Сформулюємо кілька тез щодо кваліфікації дій співучасників та їх покарання.
1) Відповідальність співучасників, які діють в організованій групі або злочинній організації, визначається в такий спосіб:
а) організатор злочину підлягає відповідальності за всі злочини. вчинені будь-яким співучасником цієї групи, за умови, якщо вони (ці злочини) охоплювалися умислом організатора
б) інші співучасники (учасники групи) підлягають відповідальності за злочини, у підготовці чи вчиненні яких вони брали участь,незалежно від тієї ролі, що виконував у злочині кожний з них
в) дії всіх цих співучасників кваліфікуються за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинення даного злочину злочинною організацією чи організованою групою (наприклад, всі учасники банди, незалежно від тієї ролі, яку вони виконували в злочині, несуть відповідальність безпосередньо за ст. 257; всі учасники організованої групи, що вчинила вимагання, — за ч. 4 ст. 189).
2) При простій співучасті, тобто співвиконавстві, всі співучасники несуть відповідальність за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає вчинений ними злочин (ч. 1 ст. 29).
3) При співучасті з розподілом ролей питання про відповідальність вирішується так:
а) виконавець (співвиконавці) відповідають за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений ними злочин (ч. 1 ст. 29);
б) всі інші співучасники (організатори, підбурювачі, пособники) відповідають за той злочин, що вчинив виконавець (співвиконавці);
в) дії всіх співучасників у зв'язку з цим, за винятком виконавця (виконавців), кваліфікуються за тією статтею Особливої частини КК, за якою кваліфіковані дії виконавця, але з обов'язковим посиланням на відповідну частину ст. 27. Так, пособник вбивства відповідає за ч. 5ст. 27 іч. 1 ст. 115.
Отже, кваліфікація діяння співучасників у принципі завжди визначається діями виконавця, за винятком деяких випадків, про що мова йтиме далі.
2. При вирішенні питання про відповідальність співучасників виникає проблема щодо ставлення їм у вину об'єктивних і суб'єктивних ознак злочину, які характеризують підвищену або, навпаки, знижену відповідальність виконавця. Питання ці вирішені в ч. З ст. 29. Тут слід виходити з такого:
1) Об'єктивні обставини (обставини, що характеризують об'єктивну сторону складу і впливають на кваліфікацію злочину), вчиненого виконавцем злочину (наприклад, спосіб вчинення), можуть бути поставлені у вину іншим співучасникам лише за умови, що вони заздалегідь знали про ці обставини, були поінформовані про них. Якщо ж співучасники не були поінформовані про наявність цих обставин (не усвідомлювали їх існування), вони за них відповідальності не Несуть і ці обставини не можуть визначати кваліфікацію діянь співучасників
Суб'єктивні ознаки, які визначають кваліфікацію злочину. вчиненого виконавцем (наприклад, мотив), можуть бути поставлені у вину іншим співучасникам також за умови, що вони заздалегідь знали про них, були поінформовані про їх наявність. Якщо ж ці ознаки їм заздалегідь не були відомі, співучасники не були поінформовані про них, ці обставини (суб'єктивні ознаки) поставлені їм у вину не можуть бути. 3) Обставини, що посилюють або пом'якшують відповідальність, але характеризують лише особу співучасника, навіть якщо інші співучасники знали про їх наявність, ставляться у вину лише тому співучаснику, на боці якого вони мають місце. Інакше кажучи, «особисті» обставини (наприклад, повторність, рецидив) не можуть впливати на відповідальність інших співучасників. Якщо, скажімо, по-собник сприяє особі, яка раніше була засуджена за вбивство, у вчиненні нового вбивства, то незалежно від того, знав пособник про цс чи ні, ця кваліфікуюча обставина йому у вину в будь-якому випадку не може ставитися, вона характеризує лише особу виконавця. У ціп ситуації виконавець відповідає за п. 13 ч. 2 ст. 115 (вбивство, вчинене повторно), а пособник зач. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 115. Або, наприклад, коли мати в процесі пологів вбиває свою дитину, то її дії, враховуючи стан. в якому вона перебувала, кваліфікуються за ст. 117 (дитовбивствоі. як вбивство при пом'якшуючих обставинах, а будь-який співучасник цього вбивства буде відповідати за статтями 27 і 115, тобто за більш тяжке вбивство, тому що особисті ознаки, що пом'якшують відповідальність матері немовляти, не можуть впливати на відповідальність інших співучасників.
