- •1. Поняття, предмет та система кп.
- •2. Чинність кримінального з-ну за колом осіб. Видача особи яка обв. У вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •3. Чинність кримінального закону у просторі. Місце вчинення злочину.
- •4. Чинність Кримінального закону у часі. Зворотна дія кз.
- •5. Поняття і ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень.
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Кримінальна відповідальність і її підстава.
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкта злочину.
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину.
- •11. Поняття, ознаки і значення причинного зв’язку у кримінальному праві.
- •12. Поняття і ознаки суб’єкта злочину. Спеціальний суб’єкт злочину.
- •13. Поняття і критерії неосудності. Обмежена осудність і її кримінально-правове значення.
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення.
- •15. Помилка та її кримінально-правове значення.
- •16. Поняття і значення вини.
- •17. Форми вини. Злочини з двома формами вини.
- •18. Умисл і його види.
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди.
- •20.Злочинна самовпевненість
- •21. Поняття готування до злочину. Відміннсть готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і замаху на злочин.
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування до злочину і незакінченого злочину.
- •23. Поняття і види стадій злочину, закінчений злочин.Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності йог овстановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасть у злочині
- •25. Форми співучасті у злочині
- •26. Види співучасників злочину, ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора підбурювача.
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дієвого каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину.
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. .Поняття, ознаки, види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •36. Поняття, ознаки і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони.
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони.
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41. Фізичний або психічний примус
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком.
- •43. Виконання розпорядження або наказу.
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
- •48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •49. Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарань.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись лише як основні(8шт)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.(2шт)
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові(2шт)
- •54.Довічне позбавлення волі
- •55. Загальні засади призначення покарання
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання.
- •58.Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти основ національноі безпеки
- •59. Юридичний аналіз злочину Державна зрада
- •60.Юридичний аналіз складу злочину Посягання на життя держ чи гром діяча.
- •61. Юридичний аналіз складу злочину Шпигунство
- •61. Юридичний аналіз складу злочину Умисне вбивство
- •63. Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства
- •64. Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства і види.
- •65. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
- •66. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
- •67. Поняття, загальна характеристика і види тілесних ушкоджень.
- •68. Умисне тяжке тілесне ушкодження
- •69. Умисне легке тілесне ушкодження
- •70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
- •71 Відмінність Умисне тяжке тілесне ушкодження від умисного вбивства і вбивства через необережність
- •72. Юридичний аналіз основного складу злочина Залишення в небезпеці
- •73. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
- •74. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
- •75. Захоплення заручників
- •76. Експлуатація дітей
- •77. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
- •78. Зґвалтування
- •79. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- •80. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
- •81. Порушення недоторканності житла
- •82. Порушення недоторканності приватного життя
- •83. Грубе порушення законодавства про працю
- •84. Злочини проти власності
- •85.Поняття, форми та види розкрадання чужого майна
- •86. Крадіжка
- •87. Грабіж
- •88. Відмінність грабежу від крадіжки і розбою.
- •89. Розбій
- •90. Шахрайство
- •91. Вимагання
- •92.Відмінність розбою від вимагання.
- •93.Відмінність насильницького грабежу від розбою та вимагання.
- •94.Юридичний аналіз основного складу злочину „Умисне знищення або пошкодження майна”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •96. Контрабанда
- •97. Шахрайство з фінансовими ресурсами
- •98. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів
- •99. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
- •100.Поняття та загальна характеристика Злочинів проти довкілля
- •101. Створення злочинної організації
- •102. Терористичний акт
- •103. Бандитизм
- •104. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •105. Юридичний аналіз основного складу злочину: „Незаконне полювання”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •106. Юридичний аналіз основного складу злочину „Незаконна порубка лісу”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •107. Юридичний аналіз основного складу злочину „Незаконне заволодіння транспортним засобом”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •108. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
- •109. Хуліганство
- •110. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •138. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- •112. Розголошення державної таємниці
- •113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві
- •114. Самоправство
- •144. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань
- •116 Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
- •117. Зловживання владою або службовим становищем
- •118. Перевищення влади або службових повноважень
- •119.Поняття, загальна характеристика і система Злочини проти правосуддя.
- •120. Невиконання судового рішення
27. Вчинення злочину групою осіб
Злочин визнається вчиненим групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови.
-діяльність одного виконавця приєднується до діяльності іншого (інших) виконавця вже в процесі вчинення злочину (коли воно вже почалося), але до його закінчення.
- змова на вчинення злочину (на доведення його до кінця) має місце не до початку, а вже в ході злочину, коли хоча б один з виконавців почав його вчиняти. Дана форма співучасті передбачена в деяких статях КК як кваліфікуюча ознака злочину (наприклад хуліганство, в ч.2 вчинено групою осіб- як квал ознака)
28. Відмінність пособника від виконавця, організатора підбурювача.
Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
Відмінність пособника від співвиконавця полягає в тому, що співвиконавець діє на місці і під час учинення злочину, а пособник діє не на місці і не під час учинення злочину.
Пособник зміцнює своїми діями або бездіяльністю бажання, у виконавця або інших співучасників рішучість на вчинення злочину. На відміну від підбурювача пособник не викликає своїми діями рішучості вчинити злочин, така рішучість у співучасників уже сформована незалежно від пособника, але пособник цю рішучість зміцнює. На відміну від підбурювання, з об'єктивної сторони пособництво може виражатися не лише в діях, а й у бездіяльності. Діяльність пособника менш небезпечна порівняно з діяльність інших співучасників, він не керує злочинною діяльністю, не виконує обєктивної сторони злочину, не схиляє інших до вчинення злочину.
Виконавець - особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що не є суб'єктами злочину, вчинила конкретний злочин.
Організатор - особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації (бажає вчинення цього злочину і направляє свою діяльність на організацію його вчинення)
підбурювач - є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.
29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дієвого каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
Добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.
Добровільна відмова співучасників.
1) Добровільна відмова виконавця розглядається за правилами ст. 17 і не має особливостей порівняно з добровільною відмовою особи, яка діє індивідуально.
2) Інші співучасники при добровільній відмові виконавця несуть відповідальність за готування до злочину або замах на злочин, залежно від того, на якій з цих стадій добровільно відмовився від доведення злочину до кінця виконавець .
3) Складним є питання про добровільну відмову співвиконавця. Частина 1 ст. 31 відсилає в таких випадках до ст. 17, що означає — добровільна відмова це…
4) Організатор, підбурювач і пособник звільняються від кримінальної відповідальності в зв'язку з наявністю добровільної відмови лише тоді, коли вони своїми діями (як правило, активними) попередять вчинення злочину виконавцем (наприклад, обеззброять його, попередять потерпілого, передадуть виконавця в органи влади тощо). Крім того, добровільна відмова співучасників має місце і тоді, коли вони своєчасно повідомлять відповідні органи державної влади (міліції, СБУ, прокуратурі та ін.) про те, що готується або вчиняється злочин. Причому в цьому разі добровільна відмова не виключається і тоді, коли органам влади чомусь не вдалося запобігти злочину.
Відмова пособника може виразитися й у пасивних діях. Наприклад, він не надав знаряддя чи засоби вчинення злочину, не усунув перешкоди до вчинення злочину (не відключив сигналізацію), внаслідок чого злочин виконавцем не було вчинено (ч. 2 ст. 31).
У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину або за замах на злочин, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено.
Якщо ж співучасник намагався запобігти злочину, який він повинен був вчинити, але це йому не вдалося (виконавець все-таки довів злочин до кінця), то такі дії співучасника розглядаються як діяльне каяття й оцінюються як обставина, яка пом'якшує покарання.
