- •1. Поняття, предмет та система кп.
- •2. Чинність кримінального з-ну за колом осіб. Видача особи яка обв. У вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •3. Чинність кримінального закону у просторі. Місце вчинення злочину.
- •4. Чинність Кримінального закону у часі. Зворотна дія кз.
- •5. Поняття і ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень.
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Кримінальна відповідальність і її підстава.
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкта злочину.
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину.
- •11. Поняття, ознаки і значення причинного зв’язку у кримінальному праві.
- •12. Поняття і ознаки суб’єкта злочину. Спеціальний суб’єкт злочину.
- •13. Поняття і критерії неосудності. Обмежена осудність і її кримінально-правове значення.
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення.
- •15. Помилка та її кримінально-правове значення.
- •16. Поняття і значення вини.
- •17. Форми вини. Злочини з двома формами вини.
- •18. Умисл і його види.
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди.
- •20.Злочинна самовпевненість
- •21. Поняття готування до злочину. Відміннсть готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і замаху на злочин.
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування до злочину і незакінченого злочину.
- •23. Поняття і види стадій злочину, закінчений злочин.Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності йог овстановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасть у злочині
- •25. Форми співучасті у злочині
- •26. Види співучасників злочину, ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора підбурювача.
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дієвого каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину.
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. .Поняття, ознаки, види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •36. Поняття, ознаки і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони.
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони.
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41. Фізичний або психічний примус
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком.
- •43. Виконання розпорядження або наказу.
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
- •48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •49. Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарань.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись лише як основні(8шт)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.(2шт)
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові(2шт)
- •54.Довічне позбавлення волі
- •55. Загальні засади призначення покарання
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання.
- •58.Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти основ національноі безпеки
- •59. Юридичний аналіз злочину Державна зрада
- •60.Юридичний аналіз складу злочину Посягання на життя держ чи гром діяча.
- •61. Юридичний аналіз складу злочину Шпигунство
- •61. Юридичний аналіз складу злочину Умисне вбивство
- •63. Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства
- •64. Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства і види.
- •65. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
- •66. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
- •67. Поняття, загальна характеристика і види тілесних ушкоджень.
- •68. Умисне тяжке тілесне ушкодження
- •69. Умисне легке тілесне ушкодження
- •70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
- •71 Відмінність Умисне тяжке тілесне ушкодження від умисного вбивства і вбивства через необережність
- •72. Юридичний аналіз основного складу злочина Залишення в небезпеці
- •73. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
- •74. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
- •75. Захоплення заручників
- •76. Експлуатація дітей
- •77. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
- •78. Зґвалтування
- •79. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- •80. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
- •81. Порушення недоторканності житла
- •82. Порушення недоторканності приватного життя
- •83. Грубе порушення законодавства про працю
- •84. Злочини проти власності
- •85.Поняття, форми та види розкрадання чужого майна
- •86. Крадіжка
- •87. Грабіж
- •88. Відмінність грабежу від крадіжки і розбою.
- •89. Розбій
- •90. Шахрайство
- •91. Вимагання
- •92.Відмінність розбою від вимагання.
- •93.Відмінність насильницького грабежу від розбою та вимагання.
- •94.Юридичний аналіз основного складу злочину „Умисне знищення або пошкодження майна”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •96. Контрабанда
- •97. Шахрайство з фінансовими ресурсами
- •98. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів
- •99. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
- •100.Поняття та загальна характеристика Злочинів проти довкілля
- •101. Створення злочинної організації
- •102. Терористичний акт
- •103. Бандитизм
- •104. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •105. Юридичний аналіз основного складу злочину: „Незаконне полювання”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •106. Юридичний аналіз основного складу злочину „Незаконна порубка лісу”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •107. Юридичний аналіз основного складу злочину „Незаконне заволодіння транспортним засобом”. Кваліфіковані види цього складу злочину.
- •108. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
- •109. Хуліганство
- •110. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •138. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- •112. Розголошення державної таємниці
- •113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві
- •114. Самоправство
- •144. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань
- •116 Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
- •117. Зловживання владою або службовим становищем
- •118. Перевищення влади або службових повноважень
- •119.Поняття, загальна характеристика і система Злочини проти правосуддя.
- •120. Невиконання судового рішення
22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування до злочину і незакінченого злочину.
замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.(ознаки) При замаху на злочин особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і хоче довести розпочатий нею злочин до кінця з настанням зазначених наслідків.
Відповідальність за замах на злочин можлива лише при умислі на вчинення певного конкретного злочину.
Види замаху:
закінчений - якщо особа виконала усі дії, які вважало необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі
незакінчений - особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця
Залежно від придатності об'єкта і засобів посягань розрізняють придатний замах на злочин і непридатний.
Непридатний замах на злочин, у свою чергу, поділяється на замах на непридатний об'єкт і замах з непридатними засобами. Таким же може бути й непридатне готування до злочину.
Замах на непридатний об'єкт (він може бути закінченим або незакінченим) має місце тоді, коли об'єкт не має необхідних властивостей (ознак) або він зовсім відсутній, внаслідок чого винний не може довести злочин до кінця. Відносно непридатними є ті засоби, які лише за даних конкретних обставин не можуть привести до виконання задуманого.
Відмежування замаху на злочин від готування до злочину. При замаху на злочин - діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, створюється, як правило, безпосередня небезпека заподіяння шкоди об'єкту, бо здійснюється діяння, яке безпосередньо може призвести до закінчення злочину, в тому числі і до настання наслідків у матеріальних складах злочинів; а при готуванні до злочину лише створюються умови для вчинення злочину, в усіх випадках створюється лише опосередкована небезпека, оскільки дії при готуванні до злочину ніколи не можуть самі по собі, без вчинення інших дій, заподіяти шкоду об'єкту, призвести до закінчення злочину і настання зокрема суспільно небезпечних наслідків у злочинах із матеріальним складом. У зв'язку з цим замах на злочин порівняно з готуванням до злочину, має більший ступінь суспільної небезпеки.
Закінченим злочином визнається діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, винний повною мірою реалізував умисел, завершив діяння, виконав усі дії, що утворюють об'єктивну сторону складу злочину, заподіяв шкоду об'єкту
23. Поняття і види стадій злочину, закінчений злочин.Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності йог овстановлення.
Стадії вчинення злочину - це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припинення( містяться тільки в злочинах, вчинених з прямим умислом)
Три стадії вчинення злочину:
1) готування до злочину;
2) замах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакінчений злочин;
3) закінчений злочин.
Закінченим злочином
- визнається діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, винний повною мірою реалізував умисел, завершив діяння, виконав усі дії, що утворюють об'єктивну сторону складу злочину, заподіяв шкоду об'єкту – з матеріальним склад, злочин вважається закінченим з того моменту, коли настав вказаний у диспозиції статті Особливої частини КК суспільно небезпечний наслідок. (якщо ні то незакінчений злочин (готування до злочину або замах на нього).
- з формальним складом вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння незалежно від настання суспільно небезпечних наслідків.
Злочини з усіченим складом - це різновид злочинів із формальним складом, момент закінчення злочину переноситься законодавцем на попередню стадію, тобто на стадію готування до злочину або замах на злочин. Створення усічених складів дає можливість запобігти пом'якшенню покарання за вчинене готування до злочину або замах на злочин і розглядати стадії готування або замаху на злочин як закінчений злочин.
незакінчений злочин (готування до злочину та замах на злочин) - це умисне, суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яке не містить усіх ознак злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини ККу зв'язку з тим, що злочин не був доведений до кінця з причин, не залежних від волі винного. При незакінченому злочині умисел винного залишається повністю не реалізованим, об'єктивна сторона не розвинутою, шкоди об'єкту не завдається.
