Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pravoznavstvo_navchalny_posibnik_2014.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.33 Mб
Скачать

13. Нормативно-правові акти, їх ознаки та види

У країнах континентальної Європи, зокрема в Україні, основним видом джерел права є нормативно-правові акти – закони, укази, декрети, постанови та ін.

Нормативно-правовий акт це письмовий документ компетентного суб’єкта владних повноважень, що містить формально обов’язкове правило поведінки загального характеру.

За юридичною силою нормативно-правові акти поділяються на закони та підзаконні акти.

Закон – це нормативно-правовий акт, прийнятий парламентом або в результаті референдуму, який регулює найважливіші суспільні відносини, вира­жає волю та інтереси більшості населення держави, має найвищу юридичну силу щодо інших актів, загальнообов’язковий для населення і держави та охороняється державною владою.

Підзаконні нормативно-правові акти видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання. Класифікація підзаконних норма­тивно-правових актів здійснюється за відповідними критеріями. Так, за суб’єктами видання це: 1) постанови Верховної Ради України; 2) постанови Кабінету Міністрів України; 3) укази Президента України; 4) рішення і постанови Верховної ради, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим; 5) розпорядження голів обласних, районних державних адміністрацій норма­тивного характеру; 6) рішення, нормативні ухвали місцевих рад народних депутатів; 7) рішення виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів загального характеру; 8) інструкції, накази (нормативно-правові) керівників міністерств, державних комітетів і відомств загального характеру; 9) накази (нормативно-правові) керівників відділів і управлінь місцевих державних адміністрацій та виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів нормативного характеру; 10) накази (нормативно-правові), інструкції адміні­страцій підприємств, установ, організацій1.

14. Поняття реалізації норми права та його особливості

Реалізація – термін латинського походження (realis – «речовий»). Під терміном реалізація правових норм розуміють здійснення приписів норм права у практичних діях суб’єктів. Право реалізується, втілюється в діях, в активній поведінці людей. Разом із тим реалізація права, на відміну від інших можливостей, характеризується підвищеною здатністю до реалізації, підкріпле­ною гарантіями з боку держави. Правореалізація становить собою завершаль­ний етап правового регулювання, будучи позитивним результатом втілення приписів правових норм – тим, заради чого вони були створені.

Отже, реалізація праваце втілення приписів правових норм у діяльність суб’єктів права.

Реалізацію права розглядають у двох аспектах: 1) як певний процес здійснення правових приписів; 2) як його кінцевий результат, тобто дося­гнення повної відповідності між приписами правових норм і реальним їх втіленням у поведінці суб’єктів. Реалізацію норм права як особливий процес можна розглядати з об’єк­тивного та суб’єктивного боків. Об’єктивний бік реалізації норм права стано­влять собою виконання правомірних дій у місцях і в терміни, передба­чені нормами права. Суб’єктивний бік виявляє відношення суб’єкта до правових норм і стан його волі в момент здійснення дій, що вимагаються правом.

За характером дій суб’єктів, ступенем їх активності та спрямованості виділяють: виконання, дотримання, використання й застосування правових норм.

Використання – форма реалізації уповноважувальних юридичних норм, коли суб’єкт за власним бажанням використовує можливості, надані йому правовою нормою.

Дотримання – форма реалізації заборонних юридичних норм, коли суб’єкту заборонено здійснювати недозволені дії.

Виконання реалізація зобов’язуючих юридичних норм, яка виявляється в активних діях суб’єктів, що здійснюються ними незалежно від їхнього власного бажання, а в силу виконання своїх юридичних обов’язків.

Застосування правових норм – це організаційно-правова діяльність компетентних публічних органів, яка полягає у встановленні формально-обов’язкових індивідуальних правил поведінки персоніфікованих суб’єктів з метою створення умов, необхідних для реалізації права1.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]