- •Глава 1. Базовий курс 6
- •Глава 1. Базовий курс розділ 1. Теорія держави і права
- •1. Предмет і функції теорії держави і права
- •2. Теорії та форми виникнення держави
- •3. Поняття та основні ознаки держави
- •4. Поняття механізму і функцій держави та їх характеристика
- •5. Типи праворозуміння: сутність та ознаки
- •6. Поняття та основні ознаки права
- •7. Правова держава і громадянське суспільство, їх ознаки і роль у розвитку людини
- •8. Поняття об’єктивного та суб’єктивного права та їх характеристика
- •9. Поняття системи права, його структурні елементи та критерії її побудови в Україні
- •10. Поняття системи законодавства та його систематизація
- •11. Норма права : поняття, ознаки, структура та види
- •12. Форми (джерела) права
- •13. Нормативно-правові акти, їх ознаки та види
- •14. Поняття реалізації норми права та його особливості
- •15. Застосування норм права та його особливості
- •16. Поняття правозастосовчого акта та його відмінність від нормативно-правового акта
- •17. Поняття та ознаки правових відносин
- •18. Поняття юридичних фактів та їх класифікація
- •19. Поняття правомірної поведінки, її ознаки і види
- •20. Поняття правопорушення та його види
- •21. Ознаки і склад правопорушень та їх співвідношення
- •22. Поняття юридичної відповідальності, її ознаки
- •23. Поняття та зміст законності
- •24. Поняття та сутність правопорядку
- •25. Поняття, предмет і способи правового регулювання
- •26. Механізм та основні елементи правового регулювання
- •27. Процес застосування норм права та його основні стадії
- •28. Загальна характеристика правових систем світу
- •29. Тлумачення норм права
- •Розділ 2. Конституційне право
- •1. Конституційне право України як галузь права: поняття, предмет і метод
- •2. Конституційно-правові норми: поняття, структура
- •3. Джерела галузі конституційного права
- •4. Поняття «конституція». Функції Конституції та їх види
- •5. Юридичні властивості Конституції України як Основного Закону держави
- •6. Громадянство України: поняття, підстави набуття та припинення
- •7. Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина: поняття, система, особливості
- •8. Конституційно-правовий статус Президента України
- •9. Порядок обрання Президента України
- •10. Статус народного депутата України
- •11. Порядок проведення чергових виборів народних депутатів України
- •12. Структура та конституційний склад Верховної Ради України
- •13. Конституційно-правовий статус Кабінет Міністрів України.
- •14. Конституційні основи судової влади в Україні
- •15. Органи місцевого самоврядування: поняття, види
- •Розділ 3. Адміністративне право
- •1. Предмет і метод адміністративного права
- •2. Принципи адміністративного права
- •3. Перехідний стан основних джерел адміністративного права в Україні
- •4. Поняття та особливості суб’єктів адміністративного права
- •5. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади
- •6. Класифікація публічної служби в Україні та її законодавче забезпечення
- •7. Поняття, класифікація та зміст форм діяльності суб’єктів публічної адміністрації
- •8. Методи адміністративного права
- •9. Поняття та види адміністративної відповідальності, склад правопорушення
- •10. Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання
- •11. Адміністративно-правові режими
- •12. Адміністративні процедури
- •13. Ефективність адміністративно-правового регулювання
- •14. Адміністративно-правове регулювання у сфері судочинства
- •15. Адміністративно-правове регулювання у сфері господарювання
- •Розділ 4. Трудове право
- •1. Поняття, предмет, метод і система трудового права
- •2. Суб’єкти трудового права України та їх кваліфікація
- •3. Джерела трудового права України: поняття та класифікація
- •4. Сторони колективного договору і порядок його укладення
- •5. Поняття і зміст колективного договору
- •6. Поняття трудового договору та його види
- •7. Зміст трудового договору та порядок його укладення
- •8. Поняття працевлаштування та його форми
- •9. Випробування при прийнятті на роботу
- •10. Поняття та правове регулювання праці
- •11. Поняття та види матеріальної відповідальності
- •12. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •13. Поняття, причини виникнення та порядок розгляду трудових спорів
- •14. Характеристика трудових правовідносин та підстави їх виникнення
- •15. Міжнародно-правове регулювання праці
- •Розділ 5. Господарське право
- •1. Господарські правовідносини: поняття, характеристика та види. Розмежування з іншими видами правовідносин, що виникають у сфері господарювання
- •2. Організаційно-господарські договори
- •3. Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •4. Господарсько-правова відповідальність
- •5. Підприємства колективної власності: правова основа діяльності
- •6. Державна реєстрація суб’єкта господарювання
- •7. Фермерське господарство: правова основа діяльності
- •8. Господарський договір: поняття, порядок укладення, значення
- •9. Об’єднання підприємств та їх організаційно-правові форми
- •10. Соціальна діяльність підприємства
- •11. Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання: підстави та процедура
- •12. Організаційно-правові форми підприємств
- •13. Акціонерне товариство та його правовий статус
- •14. Господарське право: поняття, предмет і методи регулювання
- •15. Господарські зобов’язання та їх види: загальна характеристика
- •Розділ 6. Господарський процес
- •1. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •2. Поняття, предмет і методи господарського процесуального права
- •3. Система господарського процесуального права
- •4. Принципи господарського процесуального права
- •5. Система господарських суддів
- •6. Склад учасників господарського процесу та їх правовий статус
- •7. Сторони в господарському процесі
- •8. Процесуальне правонаступництво. Зміна неналежного позивача
- •9. Участь прокурора та експерта у господарському процесі
- •10. Підвідомчість і підсудність справ
- •11. Поняття та види доказів у господарському процесі
- •12. Види, підстави та порядок вжиття заходів у господарському процесі
- •13. Форма та зміст позовної заяви. Ціна позову в господарському процесі
- •14. Строки в господарському процесі
- •15. Розгляд справ у суді першої інстанції
- •Розділ 7. Кримінальний процес
- •1. Кримінально-процесуальне законодавство України та сфера його дії
- •2. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
- •3. Докази та доказування. Процесуальні строки
- •4. Заходи забезпечення кримінального провадження
- •5. Досудове розслідування
- •6. Слідчі (розшукові дії). Негласні слідчі (розшукові дії). Повідомлення про підозру
- •7. Зупинення досудового розслідування. Закінчення досудового розслідування
- •8. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •9. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування
- •10. Судове (підготовче) провадження у першій інстанції
- •11. Судовий розгляд. Процедура судового розгляду
- •12. Особливий порядок провадження в суді першої інстанції: спрощене провадження щодо кримінальних проступків і провадження в суді присяжних
- •13. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
- •14. Судове провадження з перегляду судових рішень. Виконання судових рішень.
- •Розділ 8. Цивільне право
- •1. Поняття, предмет, метод, функції, принципи цивільного права
- •2. Відмежування цивільного права від суміжних галузей права
- •3. Система цивільного права та її елементи
- •4. Цивільне законодавство та види джерел цивільного права
- •5. Поняття і зміст цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи. Види дієздатності
- •6. Поняття, ознаки та види юридичних осіб
- •7. Цивільна правоздатність держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
- •8. Особисті немайнові права громадян та їх захист
- •9. Поняття, зміст і форми права власності
- •10. Способи захисту права власності
- •11. Загальні положення про право інтелектуальної власності
- •12. Захист права інтелектуальної власності
- •13. Загальні положення про зобов’язання
- •14. Загальні положення про договір
- •15. Групи цивільних договорів. Загальна характеристика окремих видів договорів
- •16. Загальні положення про спадкування
- •17. Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України
Розділ 7. Кримінальний процес
1. Кримінально-процесуальне законодавство України та сфера його дії
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та Кримінально-процесуального кодексу України.
Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав і в порядку, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується також у здійсненні провадження щодо кримінальних правопорушень, учинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
Якщо міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, передбачено поширення юрисдикції України на особовий склад Збройних Сил України, який перебуває на території іншої держави, то провадження щодо кримінальних правопорушень, учинених на території іншої держави стосовно особи з такого особового складу, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Під час виконання на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав у рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення Кримінально-процесуального кодексу України. На прохання компетентного органу іноземної держави під час виконання на території України таких процесуальних дій може застосовуватися процесуальне законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору України – за умови, що це прохання не суперечить законодавству України.
Дія Кримінально-процесуального кодексу України в часі. Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
2. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом за правилами, передбаченими Кримінально-процесуальним кодексом (глава 3).
Усі учасники кримінального провадження поділяються на 5 груп: суд, суддя, слідчий суддя; сторона захисту; сторона обвинуваченого; потерпілий та його представник; всі інші учасники кримінального провадження.
Сторона обвинуваченого. До неї входять: прокурор, орган досудового розслідування, керівник органу досудового розслідування, слідчий органу досудового розслідування,оперативні підрозділи.
Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Органами досудового розслідування (що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи: 1) органів внутрішніх справ; 2) органів безпеки; 3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; 4) органів державного бюро розслідувань.
Слідчий уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, КПК; 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.
Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.
Сторона захисту: підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений, законний представник підозрюваного, захисник.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК. Виправданим у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили. Засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
Законними представниками можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності – опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім’ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.
Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
Інші учасники кримінального провадження – заявник, цивільний позивач, цивільний відповідач, представник цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник цивільного позивача, свідок, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник.
Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування і не є потерпілою.
Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила цивільний позов.
Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння та до якої пред’явлено цивільний позов у порядку, встановленому Кодексом.
Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Перекладач. У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
