15. Розгляд справ у суді першої інстанції

Розгляд справи в господарському суді відбувається за досить форма­лізованими правилами судочинства, які не завжди є зрозумілі для сторін конфлікту. Іноді можна програти судову справу, незважаючи на докази своєї правоти та вагомість правових аргументів. Причина у більшості випадків проста – недотримання процесуальних норм судочинства. Щоб уникнути непорозумінь із судовою гілкою влади, розглянемо відповідні процесуальні правила законодавства.

Необхідною передумовою для розгляду справи судом є винесення цим судом ухвали про порушення провадження у справі. В ній вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Зокрема відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПКУ) з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору при підготовці справи до розгляду в необхідних випадках суддя може вчинити такі дії:

1) вирішити питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та виключити чи замінити неналежного відповідача;

2) викликати представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з’ясувати, які матеріали може бути подано додатково;

3) зобов’язати сторони, інші підприємства, установи, організації, держав­ні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребувати від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи ознайоми­тися з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;

4) вирішити питання про призначення експертизи;

5) провести огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;

6) вирішити питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов’язковою;

7) вирішити питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи;

8) вирішити питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації;

9) вирішити питання про вжиття заходів до забезпечення позову;

10) вчинити інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своє­часного розгляду справи.

Виходячи з вимог ухвали про порушення провадження у справі, сторонам потрібно готуватися до першого судового засідання по справі. Як показує практика, якщо до суду надійшла позовна заява про стягнення заборгованості (такі справи є дуже поширеними), вимоги суду, які викладені в ухвалі, є доволі стандартними та включають таке.

Позивача суд зобов’язує уточнити: довідкою за підписом керівника та головного бухгалтера фінансові реквізити та юридичну адресу; завірену копію довідки з органу статистики про включення до ЄДРПОУ станом на день подачі позову до суду (свою та відповідача); оригінали документів, що додані до позовної заяви в копіях для огляду в судовому засіданні; розрахунок заборгованості; якщо держмито було сплачено готівкою – довідку державного казначейства про зарахування держмита до державного бюджету України, а також власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

До відповідача висуваються такі вимоги: уточнити довідкою за підписом керівника та головного бухгалтера фінансові реквізити та юридичну адресу; завірену копію довідки з органу статистики про включення до ЄДРПОУ; свій примірник оригіналу договору; відзив на позов, його документальне та нормативне обґрунтування.

Крім того, суд звичайно зобов’язує обидві сторони провести звірку розрахунків. З цією метою відповідач направляє свого повноважного представника до позивача з належно оформленими повноваженнями скласти двосторонній акт звірки з відображенням періоду утворення заборгованості та посиланням на бухгалтерські документи, який слід надати у судове засідання. Також учасники процесу мають подати суду, в разі витребування на підтвердження їх статусу юридичної особи і повного найменування, оригінал і належним чином засвідчену копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи та довідку з банку про найменування відкритих рахунків.