14. Строки в господарському процесі

Процесуальний строк – це встановлений законом або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути здійснена та чи інша проце­суальна дія або закінчена певна частина провадження у справі (слід відрізняти строки, встановлені господарським процесуальним законодавством, від строків, установлених матеріальним правом, – наприклад, строків позовної давності, встановлених Цивільним кодексом України).

За загальним правилом, закріпленим у ст. 50 ГПК, ці строки можна поділити на такі види:

– строки, встановлені законодавством, Господарським процесуальним кодексом України або іншими законами, для господарського суду та для осіб, які беруть участь у справі;

– строки, які визначені господарським судом, для осіб, які беруть участь у справі, та для осіб, які не беруть участь у справі.

Процесуальні строки для здійснення процесуальних дій визначаються: точною календарною датою; зазначенням події, яка повинна неминуче відбу­тися; періодом часу, упродовж якого може бути вчинена дія.

Строки обчислюються роками, місяцями, днями. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якою визначено його початок.

Закінчення процесуального строку пов’язане з закінченням процесуальної дії. Це правило встановлює граничну межу строку, до якої може бути або повинна бути здійснена певна процесуальна дія.

Згідно зі ст. 51 ГПК строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до двадцять четвертої години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до двадцять четвертої години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Господарське процесуальне законодавство передбачає зупинення проце­суальних строків (ст. 52 ГПК). Перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі.

Підстави для зупинення провадження у справі передбачені ст. 79 ГПК. Господарський суд повинен зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами. За клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у господарському процесі, або за своєю ініціативою господарський суд може зупинити провадження у справі у випадках:

– призначення господарським судом судової експертизи;

– надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

– заміни однієї сторони її правонаступником унаслідок реорганізації підприємства, організації.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження, госпо­дарський суд поновлює провадження у справі. З дня поновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується. У такому випадку процесуальні строки обчислюються з урахуванням минулого часу до зупинення провадження у справі, тобто процесуальні дії повинні бути здійснені в процесуальний строк, який залишився.

Установлені законодавством або призначені господарським судом проце­суальні строки мають дотримуватися всіма учасниками господарського про­цесу. Разом із тим господарське процесуальне законодавство передбачає можливість відновлення та продовження процесуальних строків.

За заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк (ст. 53 ГПК). Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господар­ського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, яка може бути оскаржена.

Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи за своєю ініціативою. Господарський суд відновлює строки, які вже закінчені. Продовження процесуального строку можливе як до його закінчення, так і після.

Господарське процесуальне законодавство передбачає певні наслідки, пов’язані із закінченням або попуском процесуальних строків. Із закінченням процесуального строку право на здійснення процесуальної дії особами, які беруть участь у справі, господарському процесі, погашається.