7. Сторони в господарському процесі

Сторони господарського процесу – учасники судового процесу, між якими виник спір з матеріальних господарських правовідносин, у зв’язку з чим вони безпосередньо заінтересовані у розв’язанні справи господарським судом на їхню користь.

Сторонами господарського процесу є позивач і відповідач (ст. 21 ГПК)

Позивач – особа, на захист суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої відкривається господарська справа у суді та розпочинається господарський процес.

Відповідач – особа, яка за заявою позивача притягається до відпові­дальності за порушення чи оспорювання його права і охоронюваного законом інтересу.

Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом (ст. 4-1 ГПК), тобто позивач звертається до суду з позовною заявою до відповідача. Лише у провадженні в справах про банкрутство кредитор (або навіть боржник) звертається із заявою про порушення справи про банкрутство, оскільки згідно зі ст. 4-1 ГПК цей процес має певні особливості.

Сторони є головними особами, які беруть участь у справі, адже без них неможливий сам процес.

Сторони господарського процесу повинні мати цивільну правоздатність – здатність мати цивільні права та обов’язки та повну дієздатність, тобто здатність своїми діями набувати цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Процесуально-правове становище сторін визначається принципом рівно­сті їх перед законом і судом, суть якого полягає в тому, що сторони в господарському процесі наділяються рівними можливостями щодо обстою­вання своєї позиції у господарському суді. Рівність сторін у господарському процесі забезпечується принципами диспозитивності та змагальності.

Сторони мають право: знайомитись з матеріалами справи; робити з них витяги; знімати копії; брати участь у господарських засіданнях; подавати докази; брати участь у дослідженні доказів; заявляти клопотання; давати усні та письмові пояснення господарського суду; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають під час судового процесу; заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу; оскаржувати судові рішення господарського суду в апеляційному і касаційному порядку; заявляти відвід судді або експерта; користуватися іншими процесуальними правами, наданими ГПК.

Крім наданих законодавством процесуальних прав, на сторони покла­даються також процесуальні обов’язки. Сторони зобов’язані:

– добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами;

– виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони;

– уживати заходів щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач – учасник судового процесу, який звертається до господар­ського суду за захистом порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідач – учасник судового процесу, який відповідає за висунутою до нього позивачем позовною вимогою та в разі задоволення позову притягається до відповідальності за порушення або оспорювання права, або охоронюваного законом інтересу позивача.