6. Склад учасників господарського процесу та їх правовий статус

Учасники господарського процесу – це особи, які здійснюють при вирішенні господарських спорів господарським судом передбачені законом процесуальні дії. В. Бєляневич визначає учасника судового процесу як юридичну чи фізичну особу, яка наділена законом певними процесуальними правами та на яку покладено певні процесуальні обов’язки, бере участь у судочинстві з метою захисту своїх прав чи законних інтересів або сприяння суду у всебічному повному та об’єктивному розгляді справи та вирішенні спору.

У ст. 18 ГПК визначено, що до складу учасників судового процесу належать: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом. Перелік, який визначено цією статтею, не є вичерпним. До складу учасників необхідно додати представників сторін і третіх осіб, зокрема адвокатів, судових експертів, перекладачів, посадових осіб чи інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

За своїм становищем, правами та обов’язками, закріпленими у законі, учасники судового процесу суттєво різняться, але їх участь у судовому процесі спрямовано на досягнення єдиної мети – правильне вирішення господарського спору.

Отже, учасник судового процесу – це особа, яка наділена певними процесуальними правами та обов’язками, що бере участь в судовому процесі відповідно до процесуального закону з метою вирішення господарського спору відповідно до закону.

Суддя – головний учасник судового процесу. Суддя є посадовою особою господарського суду, наділений повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов’язки на професійній основі в господарському суді.

Суддя безпосередньо не заінтересований у розв’язанні спору на користь тієї чи іншої сторони, в чому власне й полягає його професійний обов’язок.

Закон покладає на суддю обов’язок заявити самовідвід, якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості судді, або суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участь у новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю. Це означає, що за наявності таких обставин суддя має відмовитися від розгляду справи з власної ініціативи, навіть якщо з боку інших осіб, які мають право заявити відвід судді господарського суду, не було заперечень або заяв про відвід.

Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними, підкоряються тільки закону і нікому не підзвітні. Гарантії незалежності суддів встановлюються законом, а також ст. 129 Конституції.

Секретар суду – учасник судового процесу, який є посадовою особою Господарського суду та веде фіксацію судового процесу.

Секретар не належить до складу суду, але також безпосередньо не заінтересований у розв’язанні спору на користь тієї чи іншої сторони з огляду на загальні принципи судочинства та його належність до апарату суду. Секретар підписує протокол судового засідання одночасно з суддею (головою суду) протягом триденного строку з дня його складання.