Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pravoznavstvo_navchalny_posibnik_2014.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.33 Mб
Скачать

9. Випробування при прийнятті на роботу

Згідно зі статтею 26 КЗпП при укладенні трудового договору може бути зумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Розглянемо докладніше кожну зі складових цієї правової норми. Умови трудового договору поділяють на основні (без них трудовий договір вважається неукладеним і трудові відносини не можуть виникнути) і додаткові (не є обов’язковими). До основних належать: місце роботи; посада; права та обов’язки; оплата праці та строк трудового договору. Серед додаткових можна назвати: сумісництво; випробування; повну матеріальну відповідальність; індивідуальний режим робочого часу тощо. Відповідно до статті 9 КЗпП умови трудового договору, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством про працю, є недійсними.

Обумовлення випробування угодою сторін. Як зазначалося, випро­бування – це додаткова умова трудового договору. На практиці ініціювати встановлення випробування може як роботодавець, так і працівник, проте обумовлювати його в трудовому договорі законодавством дозволено тільки за угодою сторін. При цьому слід зазначити, що, з одного боку, одностороннє встановлення роботодавцем умови про випробування є неприпустимим і, виходячи зі змісту статті 26 КЗпП, така умова не має юридичної сили. З другого боку, небажання працівника укласти трудовий договір з установленням випро­бування може бути підставою для відмови йому в прийнятті на роботу.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством (наприклад, тимчасовим і сезонним працівникам).

10. Поняття та правове регулювання праці

Заробітна плата як правова категорія – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності і умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства, організації, установи і максимальним розміром не обмежується.

Способи здійснення правового регулювання оплати праці. Питання законодавчого регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці й їх захисту визначаються Конституцією України, міжнародними правовими актами, Кодексом законів про працю України, законами України «Про оплату праці», «Про колективні договори і угоди» та іншими законами. Особливістю правового регулювання оплати праці є те, що воно здійснюється широкою системою нормативно-правових актів, прийнятих органами різних рівнів, за участю трудових колективів і профспілкових організацій (колективні договори, угоди щодо соціально-економічних питань, положення про оплату праці і преміювання, що приймаються на підприємствах).

Існує два способи регулювання оплати праці: державне регулювання оплати праці; договірне регулювання оплати праці.

11. Поняття та види матеріальної відповідальності

Текст договору про повну матеріальну відповідальність працівника передбачає його активну поведінку, обов’язок забезпечити збереження довірених цінностей, право й обов’язок вимагати від власника або уповно­важеного ним органу створення нормальних умов праці. Працівник несе відповідальність лише за цінності, довірені йому для зберігання або з іншою метою. Саме з тієї причини, що майно належним чином ще не було передане, не можна притягнути до повної матеріальної відповідально­сті працівника, який неправильно оформив акт прийняття товару за кількістю або якістю, в зв’язку з чим підприємство не мало можливості задовольнити позовні вимоги постачальника (виробника). Зі свого боку власник (або уповноважений ним орган) – і це повинно бути зафіксовано в договорі – зобов’язаний створювати працівнику умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження довірених йому цінностей, забезпечити його обладнаним приміщенням, необхідною документацією, ознайомити працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, а також з діючими інструкціями, нормативами і правилами зберігання, прийняття, обробки, продажу, перевезення або застосування в процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей, проводити в установленому порядку їх інвентаризацію.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]