- •Глава 1. Базовий курс 6
- •Глава 1. Базовий курс розділ 1. Теорія держави і права
- •1. Предмет і функції теорії держави і права
- •2. Теорії та форми виникнення держави
- •3. Поняття та основні ознаки держави
- •4. Поняття механізму і функцій держави та їх характеристика
- •5. Типи праворозуміння: сутність та ознаки
- •6. Поняття та основні ознаки права
- •7. Правова держава і громадянське суспільство, їх ознаки і роль у розвитку людини
- •8. Поняття об’єктивного та суб’єктивного права та їх характеристика
- •9. Поняття системи права, його структурні елементи та критерії її побудови в Україні
- •10. Поняття системи законодавства та його систематизація
- •11. Норма права : поняття, ознаки, структура та види
- •12. Форми (джерела) права
- •13. Нормативно-правові акти, їх ознаки та види
- •14. Поняття реалізації норми права та його особливості
- •15. Застосування норм права та його особливості
- •16. Поняття правозастосовчого акта та його відмінність від нормативно-правового акта
- •17. Поняття та ознаки правових відносин
- •18. Поняття юридичних фактів та їх класифікація
- •19. Поняття правомірної поведінки, її ознаки і види
- •20. Поняття правопорушення та його види
- •21. Ознаки і склад правопорушень та їх співвідношення
- •22. Поняття юридичної відповідальності, її ознаки
- •23. Поняття та зміст законності
- •24. Поняття та сутність правопорядку
- •25. Поняття, предмет і способи правового регулювання
- •26. Механізм та основні елементи правового регулювання
- •27. Процес застосування норм права та його основні стадії
- •28. Загальна характеристика правових систем світу
- •29. Тлумачення норм права
- •Розділ 2. Конституційне право
- •1. Конституційне право України як галузь права: поняття, предмет і метод
- •2. Конституційно-правові норми: поняття, структура
- •3. Джерела галузі конституційного права
- •4. Поняття «конституція». Функції Конституції та їх види
- •5. Юридичні властивості Конституції України як Основного Закону держави
- •6. Громадянство України: поняття, підстави набуття та припинення
- •7. Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина: поняття, система, особливості
- •8. Конституційно-правовий статус Президента України
- •9. Порядок обрання Президента України
- •10. Статус народного депутата України
- •11. Порядок проведення чергових виборів народних депутатів України
- •12. Структура та конституційний склад Верховної Ради України
- •13. Конституційно-правовий статус Кабінет Міністрів України.
- •14. Конституційні основи судової влади в Україні
- •15. Органи місцевого самоврядування: поняття, види
- •Розділ 3. Адміністративне право
- •1. Предмет і метод адміністративного права
- •2. Принципи адміністративного права
- •3. Перехідний стан основних джерел адміністративного права в Україні
- •4. Поняття та особливості суб’єктів адміністративного права
- •5. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади
- •6. Класифікація публічної служби в Україні та її законодавче забезпечення
- •7. Поняття, класифікація та зміст форм діяльності суб’єктів публічної адміністрації
- •8. Методи адміністративного права
- •9. Поняття та види адміністративної відповідальності, склад правопорушення
- •10. Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання
- •11. Адміністративно-правові режими
- •12. Адміністративні процедури
- •13. Ефективність адміністративно-правового регулювання
- •14. Адміністративно-правове регулювання у сфері судочинства
- •15. Адміністративно-правове регулювання у сфері господарювання
- •Розділ 4. Трудове право
- •1. Поняття, предмет, метод і система трудового права
- •2. Суб’єкти трудового права України та їх кваліфікація
- •3. Джерела трудового права України: поняття та класифікація
- •4. Сторони колективного договору і порядок його укладення
- •5. Поняття і зміст колективного договору
- •6. Поняття трудового договору та його види
- •7. Зміст трудового договору та порядок його укладення
- •8. Поняття працевлаштування та його форми
- •9. Випробування при прийнятті на роботу
- •10. Поняття та правове регулювання праці
- •11. Поняття та види матеріальної відповідальності
- •12. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •13. Поняття, причини виникнення та порядок розгляду трудових спорів
- •14. Характеристика трудових правовідносин та підстави їх виникнення
- •15. Міжнародно-правове регулювання праці
- •Розділ 5. Господарське право
- •1. Господарські правовідносини: поняття, характеристика та види. Розмежування з іншими видами правовідносин, що виникають у сфері господарювання
- •2. Організаційно-господарські договори
- •3. Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •4. Господарсько-правова відповідальність
- •5. Підприємства колективної власності: правова основа діяльності
- •6. Державна реєстрація суб’єкта господарювання
- •7. Фермерське господарство: правова основа діяльності
- •8. Господарський договір: поняття, порядок укладення, значення
- •9. Об’єднання підприємств та їх організаційно-правові форми
- •10. Соціальна діяльність підприємства
- •11. Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання: підстави та процедура
- •12. Організаційно-правові форми підприємств
- •13. Акціонерне товариство та його правовий статус
- •14. Господарське право: поняття, предмет і методи регулювання
- •15. Господарські зобов’язання та їх види: загальна характеристика
- •Розділ 6. Господарський процес
- •1. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •2. Поняття, предмет і методи господарського процесуального права
- •3. Система господарського процесуального права
- •4. Принципи господарського процесуального права
- •5. Система господарських суддів
- •6. Склад учасників господарського процесу та їх правовий статус
- •7. Сторони в господарському процесі
- •8. Процесуальне правонаступництво. Зміна неналежного позивача
- •9. Участь прокурора та експерта у господарському процесі
- •10. Підвідомчість і підсудність справ
- •11. Поняття та види доказів у господарському процесі
- •12. Види, підстави та порядок вжиття заходів у господарському процесі
- •13. Форма та зміст позовної заяви. Ціна позову в господарському процесі
- •14. Строки в господарському процесі
- •15. Розгляд справ у суді першої інстанції
- •Розділ 7. Кримінальний процес
- •1. Кримінально-процесуальне законодавство України та сфера його дії
- •2. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
- •3. Докази та доказування. Процесуальні строки
- •4. Заходи забезпечення кримінального провадження
- •5. Досудове розслідування
- •6. Слідчі (розшукові дії). Негласні слідчі (розшукові дії). Повідомлення про підозру
- •7. Зупинення досудового розслідування. Закінчення досудового розслідування
- •8. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •9. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування
- •10. Судове (підготовче) провадження у першій інстанції
- •11. Судовий розгляд. Процедура судового розгляду
- •12. Особливий порядок провадження в суді першої інстанції: спрощене провадження щодо кримінальних проступків і провадження в суді присяжних
- •13. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
- •14. Судове провадження з перегляду судових рішень. Виконання судових рішень.
- •Розділ 8. Цивільне право
- •1. Поняття, предмет, метод, функції, принципи цивільного права
- •2. Відмежування цивільного права від суміжних галузей права
- •3. Система цивільного права та її елементи
- •4. Цивільне законодавство та види джерел цивільного права
- •5. Поняття і зміст цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи. Види дієздатності
- •6. Поняття, ознаки та види юридичних осіб
- •7. Цивільна правоздатність держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
- •8. Особисті немайнові права громадян та їх захист
- •9. Поняття, зміст і форми права власності
- •10. Способи захисту права власності
- •11. Загальні положення про право інтелектуальної власності
- •12. Захист права інтелектуальної власності
- •13. Загальні положення про зобов’язання
- •14. Загальні положення про договір
- •15. Групи цивільних договорів. Загальна характеристика окремих видів договорів
- •16. Загальні положення про спадкування
- •17. Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України
13. Ефективність адміністративно-правового регулювання
Адміністративно-правове регулювання, як і кожний конкретний вид суспільної діяльності, за своєю суттю і результатами має бути ефективним – у цьому полягає його призначення.
Критерієм оцінювання ефективності адміністративно-правового регулювання є співвідношення його мети та реальних результатів.
Відповідно до теорії природного права можна виділити чотири рівні ефективності норм адміністративного права:
- перший рівень – достатній, коли закладені в нормативно-правових актах завдання щодо забезпечення публічних прав та свобод людини і громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства та держави виконуються, причому можуть бути поодинокі випадки порушення, але вони знаходять дієву негативну реакцію з боку публічних органів та негативний відгук від суспільства;
- другий рівень – недостатній, що характеризується неодинокими випадками порушення публічних прав та свобод людини і громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства та держави, але такими, що ще не характеризуються системністю;
- третій рівень – кризовий, у такій ситуації виникають системні порушення прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, за таких обставин ті верстви, які користуються корупцією, набувають перебільшеного соціального значення, а ті, що і так обмежені у своєму соціальному впливі, впадають у ще більшу соціальну нерівність;
- четвертий – неефективний, коли права і свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб постійно нехтуються, а корупція пронизує все суспільство, при цьому норми адміністративного права змінюють свою гуманну і справедливу сутність, не впливають на стан забезпечення прав і свобод людини та громадянина або навпаки – є чинником його порушення.
14. Адміністративно-правове регулювання у сфері судочинства
Фізичні та юридичні особи мають право на справедливий та гуманний захист порушених прав, свобод і законних інтересів та вирішення правових суперечок на основі законодавства України незалежною судовою владою (судами, суддями).
Адміністративно-правове регулювання судової гілки влади окреслюється напрямками: 1) адміністративних процедур щодо створення, реорганізації та ліквідації судів; 2) визначення адміністративно-правового статусу суддів; 3) кадрової роботи в системі судочинства (регулювання питань відбору, призначення, звільнення, відставки суддів і суддів, які перебувають на адміністративних посадах; заміщення вакантних посад державних службовців апарату судів, їх призначення та звільнення); 4) встановлення меж повноважень суддів, які обіймають адміністративні посади; 5) забезпечення адміністративного контролю у сфері судочинства; 6) регулювання особистого прийому громадян у системі судової гілки влади; 7) доступу до публічної інформації та взаємодії із засобами масової інформації; 8) регулювання суддівського самоврядування; 9) організації захисту суддів, охорони приміщень судів і підтримання в них правопорядку; 10) особливостей заохочення і дисциплінарної відповідальності суддів і державних службовців апарату судів; 11) забезпечення здійснення матеріально-технічних операцій у системі судової гілки влади; 12) адміністративної відповідальності у сфері діяльності судів.
Правове регулювання у сфері судочинства регулюється нормами адміністративного права, Конституцією та законами України від 7 липня 2010 р. № 2453-VI «Про судоустрій та статус судів», від 7 квітня 2011 р. № 3206-VI «Про засади протидії і запобігання корупції», від 23 грудня 1993 р. № 3781-XII «Про забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів», кримінально-процесуального, цивільно-процесуального, господарсько-процесуального кодексів, КУпАП, КАСУ та ін. постанов Пленуму Верховного суду України (наприклад, від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади»), рішень Ради суддів України (наприклад, від 26 листопада 2010 р. № 30), рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (наприклад, від 18 жовтня 2012 р. «Про затвердження «Положення про порядок розгляду питань та підготовки матеріалів щодо проведення добору кандидатів на посаду судді вперше»), наказів інших суб’єктів владних повноважень (наприклад, Наказу МВС України від 19 листопада 2003 р. № 1390 «Про затвердження Положення про спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон» та ін.).
Адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації. Судова гілка влада є незалежною (зокрема від виконавчої влади: органи суддівського самоврядування виконують адміністративну діяльність щодо забезпечення незалежного функціонування системи господарського судочинства). Можна стверджувати, що органи суддівського самоврядування – це специфічний аналог виконавчої гілки влади в системі судочинства. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через: 1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України; 2) ради суддів відповідних судів; 3) конференції суддів відповідних судів; 4) Раду суддів України; 5) з’їзд суддів України.
До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо: 1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; 2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність; 3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів і контролю за додержанням установлених нормативів такого забезпечення; 4) вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади; 5) призначення суддів Конституційного Суду України; 6) призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до Закону України від 7 липня 2010 р. № 2453-VI «Про судоустрій та статус судів» виділяються відповідні принципи: принцип верховенства права; принцип права фізичних і юридичних осіб на справедливий гуманний суд; принцип професійного судочинства; принцип безсторонності та неупередженості правосуддя; принцип самостійності судів і незалежності судді від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання; принцип підкорення суду (судді) лише Конституції та законам України; принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; принцип гласності і відкритості судового процесу; принцип об’єктивності правосуддя; принцип державної мови судочинства; принцип обов’язковості судових рішень; принцип чесності і сумлінності виконання обов’язків суддею; принцип дотримання суддею морально-етичних принципів поведінки; принцип заборони судді вчиняти дії, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.
Провідним методом адміністративної діяльності в системі судочинства є адміністративний контроль, що здійснюється насамперед вищими спеціалізованими судами щодо місцевих судів з широкого кола питань: законності дієвості розгляду скарг на дії суддів і працівників апарату суду; контролю за дотриманням процесуальних норм у розгляді справ; підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів; реалізації норм законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію» та «Про захист персональних даних»; аналізу помилок, зроблених суддями в здійсненні правосуддя; організаційних питань роботи судів і суддів; контролю за дотриманням вимог законодавства про державну службу та запобігання корупції; навчання суддів з окремих категорій справ; навантаження суддів і дотримання їхньої спеціалізації при розподілі справ автоматизованою системою документообігу; судової статистики; вивчення та узагальнення судової практики з метою однакового застосування норм права різними судами; проблем формування позитивного іміджу суду в суспільстві.
Адміністративна процедура призначення суддів здійснюється через систему конкурсного відбору: етапи й стадії підбору кандидатів із кваліфікованих юристів зі стажем практичної роботи, проходження ними додаткового навчання у незалежній школі суддів, проведення спеціалізованого конкурсу щодо відбору найбільш теоретично та практично підготовлених фахівців, через затвердження Президентом України (або обрання Верховною Радою України).
Удосконалення. Після проведення новітньої судової реформи залишаються невирішеними низка практичних і теоретичних проблем щодо призначення суддів вперше, функціонування суддівського самоврядування, компетенції суддів, які перебувають на адміністративних посадах, матеріально-технічного забезпечення діяльності судів та ін.1.