13. Конституційно-правовий статус Кабінет Міністрів України.

Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Відповідно до ст. 113 Конституції він у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України. Однією з основних функцій Кабінету Міністрів є забезпечення виконання законів (зокрема й Конституції) й актів Президента України, систематичний контроль за їх виконанням іншими органами виконавчої влади усіх видів і усунення виявлених порушень.

Ліквідувавши верховенство однієї гілки влади над іншою, Конституція все ж установила, що Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. Відпо­відальність Кабінету Міністрів перед Президентом України виявляється в тому, що саме Президент призначає за згодою Верховної Ради Прем’єр-міністра України, припиняє його повноваження та приймає рішення про його відставку. А за поданням Прем’єр-міністра він призначає членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах. Багато повноважень Президента України безпосередньо стосується діяльності Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади.

Таким чином, Кабінет Міністрів України перебуває у подвійному підпорядкуванні. Проте цей інститут, як свідчить вітчизняна та міжнародна практика, не завжди є ефективним: такий орган здебільшого орієнтований в своїй діяльності на впливовішого «патрона», а той, як правило, зводить свої функції керівництва до мінімуму.

На відміну від законодавчої та судової гілок влади, органи яких функціонують в автономному режимі, керуючись лише законом, виконавча влада працює у режимі адміністративної субординації та системної внутрішньої організації, що дозволяє їй згідно з Конституцією, законами, указами Президента України здійснювати управлінські функції, оперативно втілювати у життя прийняті рішення.

Кабінет Міністрів України та інші структури виконавчої влади не можуть ефективно діяти поза межами єдиної системи. У нашій державі виконавча вертикаль функціонує на підставі чіткої субординації та підпорядкування. Відповідно до ст. 114 Конституції до складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри, міністри. Як постійний орган Кабінету міністрів України функціонує його Президія. Кабінет Міністрів має повноваження створювати свої постійні та тимчасові комісії, а також інші робочі органи.

Прем’єр-міністр призначається Президентом України за згодою більш як половини від конституційного складу Верховної Ради України. Він вносить на ім’я Президента України подання про персональний склад Кабінету Міністрів. Президент призначає або не призначає цей склад.

Саме такий або близький до такого порядок формування персонального складу урядів передбачає конституційне законодавство багатьох зарубіжних країн. Так, у ст. 92 Конституції Італії зазначено, що уряд цієї держави складається з голови Ради міністрів, які разом утворюють Раду міністрів. Президент Італії призначає голову Ради міністрів і за його пропозицією – міністрів. Згідно зі ст. 37 Конституції Греції президент республіки призначає прем’єр-міністра. Однак останній має бути не просто політичним лідером, а лідером політичної партії, яка має абсолютну більшість місць у Палаті депутатів.

Призначення на посади Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів, міністрів – акти великої політичної ваги, оскільки на них покладаються найважливіші функції виконавчої влади. Так, Перший віце-прем’єр-міністр і віце-прем’єр-міністри координують і контролюють, відпо­відно до розподілу між ними обов’язків, роботу міністерств, інших підвідомчих Кабінету Міністрів органів. Міністр керує не тільки апаратом очолюваного ним міністерства, а й великою кількістю підприємств, організацій, що входять у систему цього міністерства.

Прем’єр-міністр України забезпечує виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою України. Це означає, що Конституція України відводить Прем’єр-міністру вирішальну роль у визначенні основних напрямків діяльності Кабінету Міністрів, а також в організації його роботи. Водночас Кабінет Міністрів є колегіальним органом, на засіданнях якого допускається широкий і вільний обмін думками з усіх питань, що розглядаються.

До традиційних повноважень Прем’єр-міністра України, пов’язаних з організацією роботи Кабінету Міністрів, належать: керівництво Кабінетом Міністрів України і його засіданнями; розподіл обов’язків між Першим віце-прем’єр-міністром і віце-прем’єр-міністрами; представництво Кабінету Міністрів України у міжнародних відносинах; підписання актів Кабінету Міністрів тощо.

Основною організаційною формою діяльності Кабінету Міністрів є його засідання. На них відповідно до практики, що склалася, розглядаються найбільш важливі питання державного управління і соціально-культурного будівництва: про підготовку і виконання бюджету, проекти приватизаційних програм, фінанси та ціноутворення, надання кредитів і позик.