11. Порядок проведення чергових виборів народних депутатів України

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом. Верховна Рада України працює сесійно. Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як третини від її конституційного складу.

Перше засідання Верховної Ради України відкриває найстаріший за віком народний депутат України. Порядок роботи Верховної Ради України встано­влюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України.

Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка кожного лютого і першого вівторка кожного року. Позачергові сесії Верховної Ради України із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України або на вимогу Президента України.

У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання. У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України.

Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто.

До повноважень Верховної Ради України належить прийняття законів. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Повноваження Верховної Ради України, що обрана на поза­чергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.

Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти біль­шістю від її конституційного складу.

12. Структура та конституційний склад Верховної Ради України

Чисельний склад парламенту визначається з урахуванням різних чинників. З одного боку, чисельність парламенту має бути достатньою для забезпечення його представницького характеру, а для того, щоб парламент був реальним представником народу (представницьким мандатарієм нації), до його складу мають входити відносно численні об’єднання парламентарів (депутатські фракції), які б відображали інтереси значних прошарків суспільства. Крім того чисельність парламенту має забезпечити можливість формування його робочих органів (комітетів та комісій), які здійснюють законопроектну та контрольну діяльність. З іншого боку, надмірна чисельність парламенту суттєво ускладнює організацію його роботи. Оптимальною з огляду на ці обставини вважається чисельність парламенту в 350-500 депутатів.

Водночас на чисельність парламенту можуть впливати і такі чинники, як його структура, чисельність населення країни, форма державного устрою тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Конституції України конституційний склад Верховної Ради України – 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

За структурою парламенти поділяють на однопалатні (монокамерні) та двопалатні (бікамерні). Вибір тієї чи іншої структури парламенту зумовлений формою державного устрою (федерації, як правило, мають бікамерні парла­менти: одна з палат представляє інтереси суб’єктів федерації), історичними традиціями, вимогами законодавчого процесу.

Проблема структури парламенту неоднозначно оцінюється в науковій літературі. Чимало вчених схиляються до думки про доцільність бікамерної структури парламенту. При цьому висловлюються такі аргументи на користь бікамерної структури парламенту:

– по-перше, бікамерні парламенти відповідають європейській традиції, згідно з якою необхідність подвійного представництва пов’язується з соціальною чи географічною різноманітністю;

– по-друге, наявність двох палат є гарантією гласності та врахування позиції меншості;

– по-третє, бікамерна структура сприяє підвищенню якості законодавчої роботи, здійсненню парламентського контролю та втіленню державної політики в національному та місцевому вимірах;

– по-четверте, двопалатна система є чинником, що стримує надмірну політизацію парламенту, змушуючи його при цьому враховувати регіональні інтереси та особливості держави.

Що ж до недоліків бікамерної структури парламентів, то до них відносять ускладнення та уповільнення законодавчого процесу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 Конституції України Верховна Рада України має монокамерну структуру, тобто становить собою одну палату.