10. Статус народного депутата України

Народні депутати всіх рівнів є повноважними представниками своїх виборців у представницьких органах Української держави, які покликані виражати і захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, брати активну участь у роботі рад та їх органів.

У своїй сукупності депутати рад різних – від Верховної до сільської – складають депутатський корпус – своєрідний політико-правовий інститут, який уособлює представницьку систему республіки. Це складне утворення зі своїми структурними та функціональними характеристиками.

Його статус, а також статус депутата рад різних рівнів, визначається Конституцією України, Законом України «Про статус народного депутата України», Регламентом Верховної Ради України та іншими законами.

Депутат – член Ради і має всі права, щоб реалізувати своє державне призначення. Верховна Рада, як і будь-яка інша Рада, повинна створити належні умови для його роботи. В свою чергу Рада контролює діяльність депутата, спонукає його до найкращого виконання ним своїх обов’язків аж до прийняття рішення про проведення у відповідному виборчому окрузі голосування виборців щодо відкликання депутата. Зокрема у Верховній Раді депутат має право: обирати і бути обраним до органів Верховної Ради; пропонувати питання для розгляду; вносити проекти актів, які приймаються Верховною Радою, поправки до них; висловлювати свою думку про формування органів та призначення посадових осіб аж до недовіри до них; порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ та організацій; подавати головуючому текст своїх виступів, окремих думок; одержувати офіційні та інші матеріали Верховної ради; вносити поправки, зауваження з питань пропозицій, що надходять до Верховної Ради. Депутат Верховної Ради має право законодавчої ініціативи, яка реалізується у формі внесення: проекту нового закону; проекту закону про зміни чи доповнення до чинного законодавства або про його скасування; обґрунтованої пропозиції про припинення закону (законодавча пропозиція); пропозиції та поправки до документа законодавчої ініціативи, що розглядається Верховною Радою України.

Депутат має право брати участь у перевірках додержання державними органами та органами об’єднань громадян, підприємствами, установами та організаціями вимог законності. Про результати перевірки депутат інформує Верховну Раду або її органи, вносить в разі потреби пропозиції щодо забезпечення додержання законності у діяльності зазначених органів, прове­дення перевірок тощо.

Депутат має право на участь у депутатському розслідуванні, яке призначається за рішенням Ради.

Народні депутати мають право об’єднуватися в депутатські групи. Народний депутат України має право: брати участь у розгляді в органах державної влади будь-яких питань, що зачіпають інтереси громадян та організацій; звертатись в державні органи, відвідувати їх з питань своєї депутатської діяльності; вимагати та одержувати інформацію з питань, пов’язаних із здійсненням депутатських повноважень; проводити збори виборців округу та зустрічі з ними; брати участь у засіданнях, зборах об’єднань народних депутатів, органів громадського самоврядування, зборах трудових колективів, громадян за місцем проживання; військовослужбовців у військових частинах.

Депутат має право звертатися до посадових осіб всіх державних органів та органів громадських об’єднань.

Депутатське звернення – це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до посадових осіб державних органів, керівників підприємств, установ та організацій, здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Закон (ст. 19) визначає спосіб подачі звернення; обов’язковість і максимальний час його розгляду особами, яким воно адресовано; право депутата внести запит, якщо він не задоволений відповіддю на звернення.