- •Глава 1. Базовий курс 6
- •Глава 1. Базовий курс розділ 1. Теорія держави і права
- •1. Предмет і функції теорії держави і права
- •2. Теорії та форми виникнення держави
- •3. Поняття та основні ознаки держави
- •4. Поняття механізму і функцій держави та їх характеристика
- •5. Типи праворозуміння: сутність та ознаки
- •6. Поняття та основні ознаки права
- •7. Правова держава і громадянське суспільство, їх ознаки і роль у розвитку людини
- •8. Поняття об’єктивного та суб’єктивного права та їх характеристика
- •9. Поняття системи права, його структурні елементи та критерії її побудови в Україні
- •10. Поняття системи законодавства та його систематизація
- •11. Норма права : поняття, ознаки, структура та види
- •12. Форми (джерела) права
- •13. Нормативно-правові акти, їх ознаки та види
- •14. Поняття реалізації норми права та його особливості
- •15. Застосування норм права та його особливості
- •16. Поняття правозастосовчого акта та його відмінність від нормативно-правового акта
- •17. Поняття та ознаки правових відносин
- •18. Поняття юридичних фактів та їх класифікація
- •19. Поняття правомірної поведінки, її ознаки і види
- •20. Поняття правопорушення та його види
- •21. Ознаки і склад правопорушень та їх співвідношення
- •22. Поняття юридичної відповідальності, її ознаки
- •23. Поняття та зміст законності
- •24. Поняття та сутність правопорядку
- •25. Поняття, предмет і способи правового регулювання
- •26. Механізм та основні елементи правового регулювання
- •27. Процес застосування норм права та його основні стадії
- •28. Загальна характеристика правових систем світу
- •29. Тлумачення норм права
- •Розділ 2. Конституційне право
- •1. Конституційне право України як галузь права: поняття, предмет і метод
- •2. Конституційно-правові норми: поняття, структура
- •3. Джерела галузі конституційного права
- •4. Поняття «конституція». Функції Конституції та їх види
- •5. Юридичні властивості Конституції України як Основного Закону держави
- •6. Громадянство України: поняття, підстави набуття та припинення
- •7. Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина: поняття, система, особливості
- •8. Конституційно-правовий статус Президента України
- •9. Порядок обрання Президента України
- •10. Статус народного депутата України
- •11. Порядок проведення чергових виборів народних депутатів України
- •12. Структура та конституційний склад Верховної Ради України
- •13. Конституційно-правовий статус Кабінет Міністрів України.
- •14. Конституційні основи судової влади в Україні
- •15. Органи місцевого самоврядування: поняття, види
- •Розділ 3. Адміністративне право
- •1. Предмет і метод адміністративного права
- •2. Принципи адміністративного права
- •3. Перехідний стан основних джерел адміністративного права в Україні
- •4. Поняття та особливості суб’єктів адміністративного права
- •5. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади
- •6. Класифікація публічної служби в Україні та її законодавче забезпечення
- •7. Поняття, класифікація та зміст форм діяльності суб’єктів публічної адміністрації
- •8. Методи адміністративного права
- •9. Поняття та види адміністративної відповідальності, склад правопорушення
- •10. Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання
- •11. Адміністративно-правові режими
- •12. Адміністративні процедури
- •13. Ефективність адміністративно-правового регулювання
- •14. Адміністративно-правове регулювання у сфері судочинства
- •15. Адміністративно-правове регулювання у сфері господарювання
- •Розділ 4. Трудове право
- •1. Поняття, предмет, метод і система трудового права
- •2. Суб’єкти трудового права України та їх кваліфікація
- •3. Джерела трудового права України: поняття та класифікація
- •4. Сторони колективного договору і порядок його укладення
- •5. Поняття і зміст колективного договору
- •6. Поняття трудового договору та його види
- •7. Зміст трудового договору та порядок його укладення
- •8. Поняття працевлаштування та його форми
- •9. Випробування при прийнятті на роботу
- •10. Поняття та правове регулювання праці
- •11. Поняття та види матеріальної відповідальності
- •12. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •13. Поняття, причини виникнення та порядок розгляду трудових спорів
- •14. Характеристика трудових правовідносин та підстави їх виникнення
- •15. Міжнародно-правове регулювання праці
- •Розділ 5. Господарське право
- •1. Господарські правовідносини: поняття, характеристика та види. Розмежування з іншими видами правовідносин, що виникають у сфері господарювання
- •2. Організаційно-господарські договори
- •3. Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •4. Господарсько-правова відповідальність
- •5. Підприємства колективної власності: правова основа діяльності
- •6. Державна реєстрація суб’єкта господарювання
- •7. Фермерське господарство: правова основа діяльності
- •8. Господарський договір: поняття, порядок укладення, значення
- •9. Об’єднання підприємств та їх організаційно-правові форми
- •10. Соціальна діяльність підприємства
- •11. Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання: підстави та процедура
- •12. Організаційно-правові форми підприємств
- •13. Акціонерне товариство та його правовий статус
- •14. Господарське право: поняття, предмет і методи регулювання
- •15. Господарські зобов’язання та їх види: загальна характеристика
- •Розділ 6. Господарський процес
- •1. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •2. Поняття, предмет і методи господарського процесуального права
- •3. Система господарського процесуального права
- •4. Принципи господарського процесуального права
- •5. Система господарських суддів
- •6. Склад учасників господарського процесу та їх правовий статус
- •7. Сторони в господарському процесі
- •8. Процесуальне правонаступництво. Зміна неналежного позивача
- •9. Участь прокурора та експерта у господарському процесі
- •10. Підвідомчість і підсудність справ
- •11. Поняття та види доказів у господарському процесі
- •12. Види, підстави та порядок вжиття заходів у господарському процесі
- •13. Форма та зміст позовної заяви. Ціна позову в господарському процесі
- •14. Строки в господарському процесі
- •15. Розгляд справ у суді першої інстанції
- •Розділ 7. Кримінальний процес
- •1. Кримінально-процесуальне законодавство України та сфера його дії
- •2. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
- •3. Докази та доказування. Процесуальні строки
- •4. Заходи забезпечення кримінального провадження
- •5. Досудове розслідування
- •6. Слідчі (розшукові дії). Негласні слідчі (розшукові дії). Повідомлення про підозру
- •7. Зупинення досудового розслідування. Закінчення досудового розслідування
- •8. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •9. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування
- •10. Судове (підготовче) провадження у першій інстанції
- •11. Судовий розгляд. Процедура судового розгляду
- •12. Особливий порядок провадження в суді першої інстанції: спрощене провадження щодо кримінальних проступків і провадження в суді присяжних
- •13. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
- •14. Судове провадження з перегляду судових рішень. Виконання судових рішень.
- •Розділ 8. Цивільне право
- •1. Поняття, предмет, метод, функції, принципи цивільного права
- •2. Відмежування цивільного права від суміжних галузей права
- •3. Система цивільного права та її елементи
- •4. Цивільне законодавство та види джерел цивільного права
- •5. Поняття і зміст цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи. Види дієздатності
- •6. Поняття, ознаки та види юридичних осіб
- •7. Цивільна правоздатність держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
- •8. Особисті немайнові права громадян та їх захист
- •9. Поняття, зміст і форми права власності
- •10. Способи захисту права власності
- •11. Загальні положення про право інтелектуальної власності
- •12. Захист права інтелектуальної власності
- •13. Загальні положення про зобов’язання
- •14. Загальні положення про договір
- •15. Групи цивільних договорів. Загальна характеристика окремих видів договорів
- •16. Загальні положення про спадкування
- •17. Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України
8. Конституційно-правовий статус Президента України
Конституційно-правовий статус Президента України виник і здобув своє нормативно-правове закріплення порівняно нещодавно, після проголошення незалежності України.
Законом «Про Президента Української РСР» від 5 липня 1991 року в Україні було впроваджено посаду Президента України, який згідно зі ст. 1 Закону визнавався найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади.
Нарешті, Конституція України 1996 року у статті 102 визначає, що Президент України є главою держави і виступає від її імені.
Глава держави – це або конституційний орган або одночасно і вища посадова особа держави.
У першому випадку глава держави у відповідності з Конституцією розглядається як невід’ємна складова парламенту, тобто законодавчої влади, оскільки без його підпису закон є недійсним (Велика Британія).
У другому він є главою виконавчої влади й одночасно главою держави (США).
У третьому – лише главою держави, який не входить до будь-якої гілки влади – законодавчої, виконавчої та судової (ФРН).
Главою держави звичайно є особа, яка займає вище місце в ієрархії державних інститутів і яка здійснює верховне представництво як у внутрішньоекономічному житті, так і на міжнародній арені. Нарешті, це символ державності народу.
Правовий статус президента визначається республіканською формою правління.
У процесі здійснення представницької функції Президент України визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики держави відповідно до Конституції та законів України, виходячи з передвиборної програми Президента, в якій визначаються стратегічні напрямки побудови держави, суспільства, їх економічного, соціального і культурного розвитку.
Він представляє Україну всередині країни і в міжнародних відносинах.
Президент приймає відповідні заходи, пов’язані з охороною суверенітету України, її територіальної цілісності, використовуючи при цьому лише визначені Конституцією його власні повноваження.
Він несе персональну відповідальність за додержанням Конституції України, захистом прав і свобод людини і громадянина.
У Конституції України закладено загальні засади системи стримувань і противаг, яка покликана сприяти взаємодії та взаємозалежності законодавчої, виконавчої, судової влади. При цьому Президент забезпечує погоджене функціонування і взаємодію всіх органів державної влади.
9. Порядок обрання Президента України
Вибори Президента України здійснюються громадянами України на підставі ст. 103 Конституції і Закони про вибори Президента Української РСР від 25 березня 1999 року на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Президент звичайно обирається на певний визначений у Конституції строк. В Україні згідно зі ст. 103 Конституції України Президент обирається на п’ять років.
Для обрання на посаду Президента звичайно необхідні такі умови: громадянство даної держави, наявність певних громадянських політичних прав, досягнення певного віку, максимальні строки перебування на посаді Президента, можливість обіймати іншу посаду.
Згідно зі ст. 103 Конституції України Президентом України може бути виключно громадянин України, який проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років.
Відповідно до ст. 103 Конституції України Президент повинен мати право голосу.
Що стосується вимоги досягнення певного віку, то світова конституційна практика свідчить про те, що він коливається від 25 (Нікарагуа) до 50 років (Італія). В Україні Президентом може бути особа, яка досягла тридцяти п’яти років.
Переобрання Президента вирішується в країнах світу по-різному: конституції Франції, Італії, Філіппін та деяких інших передбачають, що переобрання допускається взагалі без обмежень. В інших країнах президент може бути обраний не більш чим лише на два строки (США, Польща, Хорватія, Білорусь) або не більш ніж на два строки підряд (Росія, Чехія, Португалія, Киргизстан). У таких країнах, як Мексика, Болівія, Еквадор, Корея повторне обрання на посаду президента взагалі неможливе.
Згідно зі ст. 103 Конституції України одна й та ж особа не може бути Президентом України більш ніж два строки підряд.
У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори нового Президента проводяться в період дев’яноста днів з днів припинення повноважень, при цьому він зобов’язаний скласти присягу у п’ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів (ст. 103, 104 Конституції України).
Після обрання Президента України здійснюється встановлена Конституцією України процедура вступу його на посаду. Стаття 104 Конституції передбачає, що новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складання присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.
