- •Глава 1. Базовий курс 6
- •Глава 1. Базовий курс розділ 1. Теорія держави і права
- •1. Предмет і функції теорії держави і права
- •2. Теорії та форми виникнення держави
- •3. Поняття та основні ознаки держави
- •4. Поняття механізму і функцій держави та їх характеристика
- •5. Типи праворозуміння: сутність та ознаки
- •6. Поняття та основні ознаки права
- •7. Правова держава і громадянське суспільство, їх ознаки і роль у розвитку людини
- •8. Поняття об’єктивного та суб’єктивного права та їх характеристика
- •9. Поняття системи права, його структурні елементи та критерії її побудови в Україні
- •10. Поняття системи законодавства та його систематизація
- •11. Норма права : поняття, ознаки, структура та види
- •12. Форми (джерела) права
- •13. Нормативно-правові акти, їх ознаки та види
- •14. Поняття реалізації норми права та його особливості
- •15. Застосування норм права та його особливості
- •16. Поняття правозастосовчого акта та його відмінність від нормативно-правового акта
- •17. Поняття та ознаки правових відносин
- •18. Поняття юридичних фактів та їх класифікація
- •19. Поняття правомірної поведінки, її ознаки і види
- •20. Поняття правопорушення та його види
- •21. Ознаки і склад правопорушень та їх співвідношення
- •22. Поняття юридичної відповідальності, її ознаки
- •23. Поняття та зміст законності
- •24. Поняття та сутність правопорядку
- •25. Поняття, предмет і способи правового регулювання
- •26. Механізм та основні елементи правового регулювання
- •27. Процес застосування норм права та його основні стадії
- •28. Загальна характеристика правових систем світу
- •29. Тлумачення норм права
- •Розділ 2. Конституційне право
- •1. Конституційне право України як галузь права: поняття, предмет і метод
- •2. Конституційно-правові норми: поняття, структура
- •3. Джерела галузі конституційного права
- •4. Поняття «конституція». Функції Конституції та їх види
- •5. Юридичні властивості Конституції України як Основного Закону держави
- •6. Громадянство України: поняття, підстави набуття та припинення
- •7. Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина: поняття, система, особливості
- •8. Конституційно-правовий статус Президента України
- •9. Порядок обрання Президента України
- •10. Статус народного депутата України
- •11. Порядок проведення чергових виборів народних депутатів України
- •12. Структура та конституційний склад Верховної Ради України
- •13. Конституційно-правовий статус Кабінет Міністрів України.
- •14. Конституційні основи судової влади в Україні
- •15. Органи місцевого самоврядування: поняття, види
- •Розділ 3. Адміністративне право
- •1. Предмет і метод адміністративного права
- •2. Принципи адміністративного права
- •3. Перехідний стан основних джерел адміністративного права в Україні
- •4. Поняття та особливості суб’єктів адміністративного права
- •5. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади
- •6. Класифікація публічної служби в Україні та її законодавче забезпечення
- •7. Поняття, класифікація та зміст форм діяльності суб’єктів публічної адміністрації
- •8. Методи адміністративного права
- •9. Поняття та види адміністративної відповідальності, склад правопорушення
- •10. Поняття та зміст адміністративно-правового регулювання
- •11. Адміністративно-правові режими
- •12. Адміністративні процедури
- •13. Ефективність адміністративно-правового регулювання
- •14. Адміністративно-правове регулювання у сфері судочинства
- •15. Адміністративно-правове регулювання у сфері господарювання
- •Розділ 4. Трудове право
- •1. Поняття, предмет, метод і система трудового права
- •2. Суб’єкти трудового права України та їх кваліфікація
- •3. Джерела трудового права України: поняття та класифікація
- •4. Сторони колективного договору і порядок його укладення
- •5. Поняття і зміст колективного договору
- •6. Поняття трудового договору та його види
- •7. Зміст трудового договору та порядок його укладення
- •8. Поняття працевлаштування та його форми
- •9. Випробування при прийнятті на роботу
- •10. Поняття та правове регулювання праці
- •11. Поняття та види матеріальної відповідальності
- •12. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •13. Поняття, причини виникнення та порядок розгляду трудових спорів
- •14. Характеристика трудових правовідносин та підстави їх виникнення
- •15. Міжнародно-правове регулювання праці
- •Розділ 5. Господарське право
- •1. Господарські правовідносини: поняття, характеристика та види. Розмежування з іншими видами правовідносин, що виникають у сфері господарювання
- •2. Організаційно-господарські договори
- •3. Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •4. Господарсько-правова відповідальність
- •5. Підприємства колективної власності: правова основа діяльності
- •6. Державна реєстрація суб’єкта господарювання
- •7. Фермерське господарство: правова основа діяльності
- •8. Господарський договір: поняття, порядок укладення, значення
- •9. Об’єднання підприємств та їх організаційно-правові форми
- •10. Соціальна діяльність підприємства
- •11. Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання: підстави та процедура
- •12. Організаційно-правові форми підприємств
- •13. Акціонерне товариство та його правовий статус
- •14. Господарське право: поняття, предмет і методи регулювання
- •15. Господарські зобов’язання та їх види: загальна характеристика
- •Розділ 6. Господарський процес
- •1. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •2. Поняття, предмет і методи господарського процесуального права
- •3. Система господарського процесуального права
- •4. Принципи господарського процесуального права
- •5. Система господарських суддів
- •6. Склад учасників господарського процесу та їх правовий статус
- •7. Сторони в господарському процесі
- •8. Процесуальне правонаступництво. Зміна неналежного позивача
- •9. Участь прокурора та експерта у господарському процесі
- •10. Підвідомчість і підсудність справ
- •11. Поняття та види доказів у господарському процесі
- •12. Види, підстави та порядок вжиття заходів у господарському процесі
- •13. Форма та зміст позовної заяви. Ціна позову в господарському процесі
- •14. Строки в господарському процесі
- •15. Розгляд справ у суді першої інстанції
- •Розділ 7. Кримінальний процес
- •1. Кримінально-процесуальне законодавство України та сфера його дії
- •2. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
- •3. Докази та доказування. Процесуальні строки
- •4. Заходи забезпечення кримінального провадження
- •5. Досудове розслідування
- •6. Слідчі (розшукові дії). Негласні слідчі (розшукові дії). Повідомлення про підозру
- •7. Зупинення досудового розслідування. Закінчення досудового розслідування
- •8. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •9. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування
- •10. Судове (підготовче) провадження у першій інстанції
- •11. Судовий розгляд. Процедура судового розгляду
- •12. Особливий порядок провадження в суді першої інстанції: спрощене провадження щодо кримінальних проступків і провадження в суді присяжних
- •13. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
- •14. Судове провадження з перегляду судових рішень. Виконання судових рішень.
- •Розділ 8. Цивільне право
- •1. Поняття, предмет, метод, функції, принципи цивільного права
- •2. Відмежування цивільного права від суміжних галузей права
- •3. Система цивільного права та її елементи
- •4. Цивільне законодавство та види джерел цивільного права
- •5. Поняття і зміст цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи. Види дієздатності
- •6. Поняття, ознаки та види юридичних осіб
- •7. Цивільна правоздатність держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
- •8. Особисті немайнові права громадян та їх захист
- •9. Поняття, зміст і форми права власності
- •10. Способи захисту права власності
- •11. Загальні положення про право інтелектуальної власності
- •12. Захист права інтелектуальної власності
- •13. Загальні положення про зобов’язання
- •14. Загальні положення про договір
- •15. Групи цивільних договорів. Загальна характеристика окремих видів договорів
- •16. Загальні положення про спадкування
- •17. Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України
19. Поняття правомірної поведінки, її ознаки і види
Правомірна поведінка є засобом втілення прав і обов’язків у життя. Правомірна поведінка виявляється як в активній дії, так і в бездіяльності, коли людина відмовляється від здійснення дій, суспільно небезпечних і шкідливих для суспільства та заборонених законом.
Таким чином, правомірна поведінка – це вольова поведінка суб’єктів права, що характеризується соціальною корисністю, відповідає інтересам людини, суспільства та держави, відповідає приписам, зафіксованим у нормах права, має позитивні юридичні наслідки, гарантується з боку держави.
Види правомірної поведінки. За ступенем активності процесу залучення особистості у правове регулювання виділяють такі види правомірної поведінки: маргінальна поведінка відбиває стан індивіда, який перебуває на межі антигромадського прояву, що призводить до правопорушення, однак таким не стає в силу певних причин і обставин (загрози можливого покарання, власної вигоди від правомірності, страху осуду з боку колективу, групи, найближчого соціального оточення й інших стримуючих причин); конформістську поведінку відрізняє пристосовництво, пасивне прийняття існуючого порядку, відсутність власних позицій, підпорядкування психологічному тиску. Індивід приймає позицію групи, щоб уникнути конфлікту з нею; звичайна правомірна поведінка. Слідування засвоєним правовим ідеям і принципам є для людини в багатьох випадках таким, що само собою розуміється. Людина, як відомо, вибирає найбільш доцільний практично виправданий варіант поведінки; соціально-правова активність особистості становить собою найвищий рівень правомірної поведінки. Це насамперед ініціативна поведінка. Соціально-правова активність визначається високим рівнем правосвідомості, глибокою правовою переконаністю, свідомо прийнятою на себе готовністю використовувати надані правом можливості, творчо керуватися ними у своєму повсякденному житті. Така людина не лише сама поводиться правомірно, але й іншим активно дає позитивний приклад1.
20. Поняття правопорушення та його види
Правопорушення є соціальною та юридичною протилежністю правомірної поведінки. Це поведінка, яка завдає шкоди правам та інтересам як окремих осіб, так і суспільству в цілому. Взяті сукупно правопорушення становлять небезпеку для суспільства, порушують режим законності, чинний правопорядок.
Правопорушення – це протиправне, суспільно небезпечне діяння (у формі дії або бездіяльності) деліктоздатної особи, яке суперечить вимогам правових норм.
Сутністю правопорушення є зазіхання на права і свободи інших індивідів. Правопорушенню притаманні такі ознаки:
- це акт поведінки, діяння, що виявляється в неправомірній дії або бездіяльності (утримання від дій, коли закон вимагає протилежного), виявлений зовні. Не можуть бути правопорушеннями думки, почуття, уявлення, не виражені в конкретних діях;
- має свідомовольовий характер, тобто дії повинні залежати від волі та свідомості особи, мають бути добровільними;
- поведінка лише деліктоздатних осіб – тих, що усвідомлюють значення своїх дій та здатні нести юридичну відповідальність. Не є правопорушенням поведінка особи, яка не контролює свідомо свої вчинки (душевно або психічно хворий), або поведінка в ситуації, коли у людини не має вибору, крім протиправних дій (необхідна оборона). Малолітні та душевно хворі не є деліктоздатними;
- усвідомлення вини з боку правопорушника – наявність внутрішнього негативного ставлення суб’єкта до інтересів окремих осіб і суспільства в цілому. Вина відокремлює правопорушення від тих видів протиправної поведінки, що суспільно шкідливі, свідомо вольові, порушують норми права, але не відображають негативного ставлення до вимог правових приписів, скоюються без вини (необхідна оборона або крайня необхідність);
- протиправність діяння – порушення вимог правових норм. Це або невиконання обов’язків (протиправна бездіяльність), або порушення заборон (протиправні дії);
- соціальна шкідливість (правопорушення наносить майнову, соціальну, моральну, політичну шкоду). Шкода – це сукупність негативних наслідків правопорушення. Соціальною суттю шкоди є зменшення чи знищення будь-якого блага, цінності, суб’єктивного права тощо; суспільна небезпека – реальна загроза інтересам людини, держави та суспільства в цілому1.