17. Графічне визначення точки критичного обсягу виробництва.

Аналіз беззбитковості - це важливий інструмент прийняття управлінських рішень.

Аналіз беззбитковості призначений для визначення критичної точки обсягу виробництва.

Рис. 1 Економічна модель поведінки витрат, обсягу виробництва і прибутку

Як видно з малюнку лінія сукупного доходу крива. Це вказує на те, що підприємство може збільшувати обсяг реалізації тільки шляхом зниження ціни одиниці виробу. Сукупний доход не зростає пропорційно випуску продукції. Тому що негативний вплив зниження цін превалює над ефектом від збільшення обсягу продажу, лінія сукупного прибутку рано або пізно піде униз.

Лінія сукупних витрат поводиться на графіку економічної моделі неоднозначно. Спочатку витрати різко зростають, а між точками В і С лінія сукупних витрат починає вирівнюватися і підніматися не так круто.

Лінія сукупного доходу перетинає лінію сукупних витрат у двох точках (точка В та С), тобто існують два рівні випуску продукції, при яких сукупні витрати дорівнюють сукупним доходам.

Точки В та С називаються точками беззбитковості і визначають той обсяг реалізації продукції при якому прибутки підприємства дорівнюються витратам, а прибуток від її випуску дорівнює нулю. Бухгалтерську модель беззбитковості подамо на мал. 2.

Точка беззбитковості може виражатися як у натуральних, так і у вартісних показниках.

При побудові бухгалтерської моделі беззбитковості припускають, що змінні витрати і ціна реалізації на одиницю продукції не змінюються, у результаті – залежність сукупного доходу і сукупних витрат від зміни обсягу має лінійний характер. Таким чином, на графіку є тільки одна точка беззбитковості, а зона прибутку зі збільшенням обсягу розширюється.

Бухгалтерська модель не дає представлення про сукупні витрати і доходи для усіх рівнів виробництва.

Бухгалтерська модель ґрунтується на наступних допущеннях:

1. На підприємстві випускається один вид виробів або постійної номенклатури.

2. Ціна на продукцію являється незмінною.

Витрати можна точно розділити на змінні та постійні

Умови надійності CVP-аналізу.

Застосовуючи CVP-аналіз, слід враховувати припущення, покладені в його основу:

• аналіз припускає, що головним фактором витрат є обсяг діяльності (обсяг реалізації), а решта факторів (ціна, технологія тощо) не змінюються протягом періоду, що аналізується;

• аналіз може бути застосований в умовах виробництва одного продукту або постійного співвідношення декількох продуктів у комбінації їх продажу.

• аналіз базується на розподілі витрат на змінні та постійні, тому точність аналізу залежить від того, чи правильно визначена функція витрат;

• слід пам'ятати, що лінійний зв'язок між змінними витратами на одиницю та обсягом діяльності, а також незмінність величини постійних витрат зберігаються тільки в межах релевантного діапазону діяльності підприємства.

2. 30. Порівняльна характеристика системи «Стандарт-кост» та нормативного методу обліку витрат

Система «стандарт-кост» і нормативний облік витрат мають багато спільних рис:

- в основі обох систем є стандарти (нормативи);

- обидві підвищують якість управління витратами шляхом виявлення відхилень з використанням сигнального документу-вання;

-обидві використовуються для бюджетування;

-відхилення відображаються на спеціальних рахунках;

- передбачають можливість списання відхилень на витрати періоду та віднесення за рахунок фінансових результатів.

Фактор порівняння	«Стандарт-кост»	Нормативний метод
Зміни норм та нормативів	Поточний облік змін норм не ведеться	Ведеться в розрізі причин й ініціаторів
Облік відхилень від норм та нормативів прямих витрат	Відхилення документуються й відносяться на винних й фінансові результати	Відхилення документуються й відносяться на винних й фінансові результати
Облік відхилень від норм непрямих витрат	Непрямі витрати відносяться на собівартість у межах норм, відхилення виявляються з урахуванням обсягу виробництва й відносяться на результати фінансової діяльності	Непрямі витрати відносяться на собівартість у сумі фактично зроблених витрат, відхилення відносяться на витрати виробництва
Регламентація	Не регламентовано, немає єдиної методики встановлення стандартів і ведення облікових регістрів	Регламентовано, розроблені загальні й галузеві стандарти й норми
Варіанти провадження обліку	Облік витрат, випуску продукції й незавершеного виробництва ведеться по стандартній собівартості Витрати на виробництво враховуються по фактичних витратах, випуск продукції - по нормативним, залишок незавершеного виробництва - по стандартах з урахуванням відхилень	Незавершене виробництво й випуск продукції оцінюються по нормах на початок року, у поточному обліку виділяються відхилення від норм Незавершене виробництво й випуск продукції оцінюються по нормах на початок року, у поточному обліку виявляються відхилення від плану Всі витрати враховуються по поточних нормах

В результаті порівняння та на його основі можна зробити наступні висновки: 1.       Кожен з методів використовую нормативні показники для обліку витрат

2. Кожен з методів дозволяє вести облік повних витрат

3. Суттєві розходження в розглянутих методах відображається в принципах регламентації та варіантах провадження обліку витрат.