- •1.Поняття управлінського обліку, його мета, функції та етапи розвитку
- •2. Концепція управлінського обліку в Україні
- •3. Порівняльна характеристика управлінського та фінансового обліку
- •5 Комерційна таємниця в управлінському обліку. Споживачі інформації управлінського обліку
- •6. Класифікація витрат на виробництво для визначення собівартості
- •7. Класифікація витрат для прийняття управлінських рішень.
- •10.Групування витрат на виробництво за економічними елементами.
- •11. Методи визначення поведінки витрат.
- •Для визначення функції витрат застосовують різні методи:
- •Для визначення функції витрат застосовують різні методи:
- •Метод аналізу рахунків
- •Метод вищої-нижчої точки
- •Спрощений статистичний метод
- •Метод найменших квадратів
- •13. Розподіл витрат на постійні і змінні як основа обліку” обмеженої собівартості“
- •14. Загальна характеристика системи “директ-кост”
- •15. Поняття та розрахунок маржинального доходу.
- •21. 22Бухгалтерська модель беззбитковості.
- •22. Критична точка та методи її визначення.
- •24. Математичний метод визначення критичної точки та його різновиди.
- •17. Графічне визначення точки критичного обсягу виробництва.
- •30. Порівняльна характеристика системи «Стандарт-кост» та нормативного методу обліку витрат
- •31. Історичні аспекти розвитку системи «Стандарт-кост»
- •34. Нормативний метод обліку і калькулювання собівартості продукції характеризується тим, що:
- •35. .Метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції по переділам.
- •37. Попроцесний метод обліку витрат та калькулювання собівартості продукції
- •38. Облік та оцінка незавершеного виробництва
- •39. Метод обліку витрат та калькулювання собівартості по замовленням
- •40. Особливості обліку витрат і калькулювання собівартості продукції допоміжних виробництв
- •41. Сутність, види та сфера застосування бюджетів
- •43. Методи та порядок складання бюджетів.
- •44. Бюджетний контроль та управління за відхиленнями
- •45. Типи управлінських звітів.
- •46. Трансфертне ціноутворення та його використання
- •47. Поняття і види центрів відповідальності.
- •48 Калькулювання собівартості видобутку корисних копалин
- •49. Особливості виробництва, що впливають на облік витрат у видобувних галузях промисловості
- •51. Облік витрат та калькулювання собівартості гірничопідготовчих робіт
- •53. Галузеві особливості металургійного виробництва.
- •59. Калькулювання собівартості сталі.
- •61. Калькулювання собівартості чавуну
51. Облік витрат та калькулювання собівартості гірничопідготовчих робіт
Витрати на гірничопідготовчі роботи складають 50 і більше відсотків вартості робіт з видобутку корисних копалин.
Протягом місяця всі витрати на гірничопідготовчі роботи обліковуються на рахунку 23.
Планування і облік витрат на гірничопідготовчі роботи ведуться окремо по кожному кар’єру, руднику, шахті. До витрат на ГПР відносяться витрати, які були викликані виконанням безпосередньо гірничопідготовчих робіт. Витрати, що є спільними для виконання гірничопідготовчих та очисних робіт, плануються та обліковуються у складі витрат на видобуток корисних копалин.
Витрати на виконання ГПР відображаються в калькуляції за формою 11-К, яка містить в собі 3 розділи:
А. Виконання плану ГПР;
Б. Калькуляції собівартості робіт;
В. Розрахунок погашення витрат на ГПР.
Окремо калькулюється собівартість розкривних та підземних гірничопідготовчих робіт.
Калькуляційною одиницею є 1 м3 гірничої маси.
Фактичні обсяги гірничої маси розраховуються за даними маркшейдерських замірів відпрацьованого простору.
Основні статті калькуляції собівартості ГПР це:
Допоміжні матеріали, в тому числі:
вибухові матеріали;
Енергетичні витрати на технологічні потреби;
Оплата праці;
Відрахування на соціальні потреби;
Витрати на ремонт та утримання основних засобів;
Обслуговування виробництва;
Амортизація основних засобів;
Знос малоцінних швидкозношуваних інструментів та приладів;
Витрати на технологічні перевезення гірничої маси;
Інші витрати.
І на останню статтю “Інші витрати” відносяться витрати, які не можуть бути віднесені на жодну з наведених раніше статей. Зокрема це:
витрати на винахідництво, технічне вдосконалення та раціоналізаторські
пропозиції;
витрати на випробування, досліди та дослідження;
витрати на охорону праці;
витрати на утримання очисних споруд;
допомога по непрацездатності, яка спричинилася внаслідок виробничої
травми.
Якщо у процесі виробництва ГПР з надр видобуваються кондиційні корисні копалини, вони називаються супутнім видобутком і оцінюються за середньорічною плановою собівартістю корисних копалин. Вартість попутно видобутих корисних копалин з гірничопідготовчих виробок зменшують витрати на виконання ГПР (тобто віднімається). ЇЇ наведено в розділі Б калькуляції собівартості ГПР.
Фактична собівартість ГПР у звітному періоді списується з рахунку 23 записом : Д 39 К 23. Сальдо за рахунком 39 відображується гірничими підприємствами в балансі.
Розрахунок погашення витрат на ГПР виконується у розділі В калькуляції собівартості ГПР ф. 11-к наростаючим підсумком з початку року.
53. Галузеві особливості металургійного виробництва.
Головною відмінністю підприємств переробної промисловості від підприємств видобувних галузей є те, що їх діяльність спрямована на предмет праці, в які вже вкладена праця людини.
Чорна металургія тісно пов’язана з гірничо-видобувною промисловістю, тому включає багаточисельні виробництва, що займаються безпосередньо переробкою первинної сировини, що добувається.
Галузь характеризується високим рівнем концентрації і комбінування виробництва, тобто основні потужності по випуску готової продукції зосереджені на малій кількості крупних підприємств з повним металургійним циклом.
Істотною особливістю галузі є складність металургійного комплексу, якій характеризується значними потужностями основних технологічних агрегатів (доменних і мартенівських печей, конвертерів, прокатних станів); багатостадійністю технології; одночасним залученням в переробку значних мас різноманітних видів сировини.
До організаційно-технологічних особливостей металургійного виробництва належить наявність укрупнених технологічних стадій у виробничому процесі (переділів виробництва). Послідовно пов’язані один з одним переділи виступають як місця виникнення витрат всередині основного і допоміжного виробництв.
Повний металургійний цикл складається з трьох переділів: доменного, сталеплавильного і прокатного. Продукція доменного цеху (чавун) передається до сталеплавильного виробництва для виплавлення сталі, яка в свою чергу передається до прокатного переділу для виготовлення прокату різноманітних сортів. Однак і чавун, і сталь, і прокат є водночас самостійними продуктами. Таким чином, об’єктами калькулювання в чорній металургії є не тільки готові вироби, але і напівфабрикати різного ступеню обробки.
Металургійний комбінат – складне по структурі підприємство. Масовий характер має продукція доменного цеха, де номенклатура порівняно невелика і окремі агрегати майже постійно виплавляють один і той же вид чавуну. Деякі прокатні цехи, які випускають такі види прокатної продукції, як залізничні рельси, колеса, катанку, також можна віднести до виробництв зі стабільно стійкою стабілізацією. В основному ж в сталеплавильних і прокатних виробництвах випускаються десятки, а іноді і сотні видів продукції, відмінних за хімічним складом, профілям, розміром, а отже, і технологічними процесами їх виготовлення. Обґрунтованим представляється віднесення цих цехів до масового типу виробництва.
При масовому випуску продукції планування, облік і калькулювання собівартості ведуться по передільному методу, а при випуску окремих виробів і в ремонтних цехах – по замовленням.
Повний металургійний цикл складається із трьох переділів:
доменного;
сталеплавильного;
прокатного.
55. Облік амортизації основних засобів у залізорудній промисловості.
стаття " Амортизація основних засобів" має специфік), пов'язаігу із специфікою складу основних засобів у гірничий промисловості. Основні виробничі засоби гірничорудних підприємств поділяються на 2 групи:1) гірничі виробки та спеціалізовані будівлі, споруди та передавальні пристрої, які після виробки запасів корисних копалин родовища або його частини не можуть бути використаними за своїм призначенням. Нарахування амортизації за цими об'єктами виконується за потонною ставкою, яка щорічно затверджується на 1т видобутку корисних копалин; 2) основні виробничі засоби загального призначення. Нарахування амортизації цих основних фондів ведеться виходячи з затверджених норм амортизації від їх балансової вартості. Слід пам'ятати, що для першої групи основних засобів тих родовищ, строк експлуатації яких перевищує 25 років, сума амортизаційних відрахувань дорівнює 4% початкової вартості основних засобів, не зменшеної на суму зносу. Якщо строк експлуатації родовища до 25 років - використовується потонна ставка. Вона розраховується діленням вартості основних засобів, що амортизується, на початок року на загальний тоннаж залишків балансових запасів руди родовища в цілому. Сума амортизаційних відрахувань дорівнює добутку потонної ставки на кількість тонн руди, що належить за планом видобути у звітному році. Таким чином, на статтю "Амортизація основних засобів" відноситься погашення вартості гірничо-капітальних виробок, спеціалізованих будівель та споруд, машин та обладнання для підземних та відкритих гірничих виробок та інших основних засобів, що пов'язані з розробкою родовищ, за винятком основних засобів, які безпосередньо використовуються на експлуатаційних гірничопідготовчих роботах. Амортизаційні відрахування за основними засобами, які є спільними для гірничопідготовчих та видобувних робіт, відносяться на витрати з видобутку корисних копалин. Статтею "Знос малоцінних швидкозношуваних інструментів та приладів" користуються для відображення погашення вартості інструментів, приладів та інвентарю, як то: ківши екскаваторів, шахтні вагонетки, транспортувальна стрічка, підземні кліті і таке інше. Стаття "Технологічні перевезення корисних копалин" має той самий склад, що і аналогічна стаття собівартості гірничопідготовчих робіт, тобто: вартість послуг залізничного, автомобільного, конвеєрного та інших видів транспорту. За статтею "Погашення гірничопідготовчих робіт" відображується частка експлуатаційних ГПР, що списуються на витрати з видобутку корисних копалин у звітному періоді. Розрахунок погашення витрат
