Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mat_mod.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.76 Mб
Скачать

1. Об’єкт, предмет, завдання, цілі та структура курсу.

Мета дисципліни - дати основні відомості про математичні методи та моделі дослідження економічних об’єктів, а також показати, як за допомогою цих методів можна, не вдаючись до вартісних економічних експериментів, оцінити різні варіанти економічної політики, передбачити в загальних рисах зміни у кон’юнктурі ринку або наслідки прийнятих рішень.

Практичним завданням економіко-математичного моделювання є:

1. аналіз економічних об'єктів і процесів; який дає поглиблене вивчення об'єкту дослідження і також спрямоване на отримання нових знань про цей об’єкт.

2. передбачення розвитку економічних процесів та прогнозування наслідків від тих чи інших заходів;

3. вироблення управлінських рішень на всіх рівнях господарської ієрархії управління.

Об’єктом дисципліни є економічна система на макро-, мезо- та мікро- рівнях управління з властивими для неї економічними законами. В центрі уваги знаходиться моделювання національного доходу, рівня цін, державного бюджету, інвестицій окремих видів бізнесу, фінансово-кредитних стосунків тощо.

Предметом дисципліни є методологія й методика вивчення, побудови і застосування математичних моделей для аналізу й прогнозу економічних процесів та систем. З позиції досліджуваного об’єкта модель повинна пояснити сутність процесів, які там відбуваються, дати можливість побудувати прогноз його розвитку, підказати можливості людей впливати на перебіг подій.

Під економіко-математичною моделлю розуміють концентрований вираз найсуттєвіших економічних взаємозв'язків досліджуваних об'єктів у вигляді математичних функцій, нерівностей і рівнянь, відношень формальної логіки тощо.

Процес моделювання включає три елементи, що утворюють систему:

* суб'єкт дослідження (системний аналітик);

* об'єкт дослідження;

* модель, яка опосередковує відносини між об'єктом, який вивчається, та суб'єктом, який пізнає (системним аналітиком).

2.Моделювання як метод наукового пізнання економічних явищ і процесів.

Математична модель — це абстракція реальної дійсності (світу), в якій відношення між реальними елементами, а саме ті, що цікавлять дослідника, замінені відношеннями між математичними категоріями. Ці відношення зазвичай подаються у формі рівнянь і/чи нерівностей, відношеннями формальної логіки між показниками (змінними), які характеризують функціонування реальної системи, що моделюється.

Як методологія математичне моделювання не підміняє собою математику, економічну теорію, фінанси та інші дисципліни, не конкурує з ними. Навпаки, важко переоцінити його синтезуючу роль.

Неможливо уявити собі сучасну науку, зокрема економіку, без широкого застосування математичного моделювання.

Сутність цієї методології полягає в заміні вихідного об’єкта його «образом» — математичною моделлю — і подальшим вивченням (дослідженням) моделі на підставі аналітичних методів та обчислювально-логічних алгоритмів, які реалізуються за допомогою комп’ютерних програм. Робота не із самим об’єктом (явищем, процесом), а з його моделлю дає можливість відносно швидко і безболісно досліджувати його основні (суттєві) властивості та поводження за будь-яких імовірних ситуацій (це переваги теорії). Водночас обчислювальні (комп’ютерні, симулятивні, імітаційні) експерименти з моделями об’єктів дозволяють, спираючись на потужність сучасних математичних та обчислювальних методів і технічного інструментарію інформатики, ретельно та досить глибоко вивчати об’єкт у достатньо детальному вигляді, що недоступно суто теоретичним підходам (це перевага експерименту). Не дивно, що методологія математичного моделювання бурхливо розвивається, охоплюючи аналіз надзвичайно складних економічних і соціальних процесів.

Якщо ж аналізувати проблеми моделювання економічних систем, де необхідно брати до уваги «людський чинник», тобто коли йдеться про аналіз слабоформалізованих об’єктів, то до цих вимог необхідно додати ще низку, зокрема, акуратне розмежування математичних і побутових термінів, завбачливе застосування вже готового математичного апарату до вивчення явищ і процесів (пріоритетним є шлях «від задачі до методу», а не навпаки) та інші.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]