- •1. Об’єкт, предмет, завдання, цілі та структура курсу.
- •2.Моделювання як метод наукового пізнання економічних явищ і процесів.
- •3. Основні характеристики економічної сис-ми як об’єкта моделювання
- •4. Етапи економіко-математичного моделювання
- •6. Економічна та математична постановка оптимізаційних задач
- •5. Kласифікації економіко-математичних моделей
- •7. Класифікація моделей і методів розв’язування задач математичного програмування
- •9. Історія розвитку та сучасний стан дослідження операцій.
- •8. Приклади економічних задач математичного програмування
- •10. Економічна та математична постановка задач лп
- •11. Цільова функція лп. Оптимальний план. Канонічна форма.
- •12.Геометрична інтерпретація задачі лінійного програмування
- •13.Симплексний метод розв’язування злп.Симплекс-таблиця та правила її заповнення.Алгоритм симплекс-методу.
- •15.Основна та двоїста задачі як пара взаємоспряжених злп.Правила побудови двоїстих задач
- •14.Сходимость симплекс-метода Метод искусственного базиса (м-метод)
- •16.Економічна інтерпрітація пари двоїстих задач.Основні теореми двоїстих задач та їх економічний зміст.
- •17.Післяоптимізаційний аналіз задач лінійного програмування. Аналіз лінійних моделей економічних задач
- •18.Оцінка рентабельності продукції, яка виробляється, і нової продукції.
- •21.Двоїстий симплекс-метод
- •19.Аналіз обмежень дефіцитних і недефіцитних ресурсів.
- •20. Приклад практичного використання двоїстих оцінок у аналізі економічної задачі
- •23. Метод потенціалів знаходження розв’язків транспортної задачі
- •25. Економічна і математична постановка цілочислової задачі лінійного програмування
- •26. Методи розв’язування цілочислових задач лп. Метод Гоморі. Метод гілок і меж
- •27. Економічна сутність і постановка та моделі окремих типів задач нелінійного програмування(нлп)
- •28. Задачі длп.Основні методи розв’язування задач длп
- •29. Метод множників Лагранжа
- •30.Опукле програмування.Необхідні та достатні умови існування сідлової точки.Теорема Куна-Таккера
- •31. Основні методи розвязування знлп
- •32. Квадратичне програмування
- •33. Загальна постановка здп
- •34. Методи динамічного програмування
- •35.Основні поняття теорії ігор. Приклади ігор. Прийняття рішень в умовах ризику. Ігри з нульовою сумою. Мішані стратегії в матричних іграх.
- •Нехай маємо скінченну матричну гру з платіжною матрицею
- •36.Зведення матричної гри до злп. Зведеня злп до матричної гри.
- •1. Об’єкт, предмет, завдання, цілі та структура курсу.
- •2. Моделювання як метод наукового пізнання економічних явищ і процесів.
1. Об’єкт, предмет, завдання, цілі та структура курсу.
Мета дисципліни - дати основні відомості про математичні методи та моделі дослідження економічних об’єктів, а також показати, як за допомогою цих методів можна, не вдаючись до вартісних економічних експериментів, оцінити різні варіанти економічної політики, передбачити в загальних рисах зміни у кон’юнктурі ринку або наслідки прийнятих рішень.
Практичним завданням економіко-математичного моделювання є:
1. аналіз економічних об'єктів і процесів; який дає поглиблене вивчення об'єкту дослідження і також спрямоване на отримання нових знань про цей об’єкт.
2. передбачення розвитку економічних процесів та прогнозування наслідків від тих чи інших заходів;
3. вироблення управлінських рішень на всіх рівнях господарської ієрархії управління.
Об’єктом дисципліни є економічна система на макро-, мезо- та мікро- рівнях управління з властивими для неї економічними законами. В центрі уваги знаходиться моделювання національного доходу, рівня цін, державного бюджету, інвестицій окремих видів бізнесу, фінансово-кредитних стосунків тощо.
Предметом дисципліни є методологія й методика вивчення, побудови і застосування математичних моделей для аналізу й прогнозу економічних процесів та систем. З позиції досліджуваного об’єкта модель повинна пояснити сутність процесів, які там відбуваються, дати можливість побудувати прогноз його розвитку, підказати можливості людей впливати на перебіг подій.
Під економіко-математичною моделлю розуміють концентрований вираз найсуттєвіших економічних взаємозв'язків досліджуваних об'єктів у вигляді математичних функцій, нерівностей і рівнянь, відношень формальної логіки тощо.
Процес моделювання включає три елементи, що утворюють систему:
* суб'єкт дослідження (системний аналітик);
* об'єкт дослідження;
* модель, яка опосередковує відносини між об'єктом, який вивчається, та суб'єктом, який пізнає (системним аналітиком).
2.Моделювання як метод наукового пізнання економічних явищ і процесів.
Математична модель — це абстракція реальної дійсності (світу), в якій відношення між реальними елементами, а саме ті, що цікавлять дослідника, замінені відношеннями між математичними категоріями. Ці відношення зазвичай подаються у формі рівнянь і/чи нерівностей, відношеннями формальної логіки між показниками (змінними), які характеризують функціонування реальної системи, що моделюється.
Як методологія математичне моделювання не підміняє собою математику, економічну теорію, фінанси та інші дисципліни, не конкурує з ними. Навпаки, важко переоцінити його синтезуючу роль.
Неможливо уявити собі сучасну науку, зокрема економіку, без широкого застосування математичного моделювання.
Сутність цієї методології полягає в заміні вихідного об’єкта його «образом» — математичною моделлю — і подальшим вивченням (дослідженням) моделі на підставі аналітичних методів та обчислювально-логічних алгоритмів, які реалізуються за допомогою комп’ютерних програм. Робота не із самим об’єктом (явищем, процесом), а з його моделлю дає можливість відносно швидко і безболісно досліджувати його основні (суттєві) властивості та поводження за будь-яких імовірних ситуацій (це переваги теорії). Водночас обчислювальні (комп’ютерні, симулятивні, імітаційні) експерименти з моделями об’єктів дозволяють, спираючись на потужність сучасних математичних та обчислювальних методів і технічного інструментарію інформатики, ретельно та досить глибоко вивчати об’єкт у достатньо детальному вигляді, що недоступно суто теоретичним підходам (це перевага експерименту). Не дивно, що методологія математичного моделювання бурхливо розвивається, охоплюючи аналіз надзвичайно складних економічних і соціальних процесів.
Якщо ж аналізувати проблеми моделювання економічних систем, де необхідно брати до уваги «людський чинник», тобто коли йдеться про аналіз слабоформалізованих об’єктів, то до цих вимог необхідно додати ще низку, зокрема, акуратне розмежування математичних і побутових термінів, завбачливе застосування вже готового математичного апарату до вивчення явищ і процесів (пріоритетним є шлях «від задачі до методу», а не навпаки) та інші.
