67.Поняття суспільного і соціального у філософії

Суспільство: 1) окреме конкретне суспільство, що є самостійною одиницею історичного розвитку. Є єдиною системою соц.. відносин, цілісним соц.. організмом, що розвивається повною мірою незалежно від інших соц.. організмів. 2)конкретна сукупність соц.. організмів; 3)сукупність усіх соц.. організмів, що існували і існують на земній кулі, все людство в цілому. 4) суспільство певного типу (феодальне, індустріальне).  Суспільне життя – реальний життєвий процес людини(особи, класу, суспільства), що відбувається в конкретно-історичних умовах і характеризується певною системою видів і форм діяльності як способу свідомого перетворення дійсності. Соціум – особливий спосіб життя людей, головними чинниками якого є свідомість, діяльність і спілкування, генетично-функціональний зв’язок між якими спричиняє до створення відмінного від природного предметно-духовного світу культури. Соціум – предметне буття людини, її існування в предметному середовищі, культурі.  Суспільство – реальний процес життєдіяльності людей, що має історичний характер, існує об’єктивно, тобто незалежно від свідомості людей.  Соц- філософія що базується на принципі антропоцентризму,досліджує стан суспільства як цілісної системи,всезагальні закони та рушійні сили його функціонування та розвитку,його взаємозвязок з природнім середовищем,навколишнім світом в цілому. Сусп-во як соціальна реальність є вищою формою руху матеріального світу.Сусп-во виникло внаслідок еволюції природи і з самого почтаку мало характерні риси. По-перше це специфічна системна організація,що відрізняеться від інших матеріальних систем особливою структурною базою,яка поєднує в собі матеріальне і духовне виробництво,різні форми суспільних відносин,соціальну структуру,політичні інститути. По-друге суспільство володіє особливим механізмом передачі інформації і способом успадкування. По-третє,головною відміністтю соціальної матерії від інших її форм руху є те,що вона поєднує в собі не лише матеріальні,а й духовні процеси,свідомість.  ^

68.Основні характеристики суспільства Суспільство– це сукупність способів взаємодії і форм об'єднання людей, в яких виражається їх всестороння залежність один від одного, що історично склалися.  Основні ознаки суспільства по Э. Шиллзу  1.Воно не є частиною якої-небудь крупнішої системи (автономність і самодостатність суспільства).  2.Браки полягають між представниками даного об'єднання.  3.Воно поповнюється переважно за рахунок дітей тих людей, які вже є визнаними представниками об'єднання (самовідтворювання).  4.Об'єднання має територію, яку вважає власною. 5.У нього власна назва і власна історія. 6.Воно володіє власною системою управління. 7.Об'єднання існує довше за середню тривалість життя окремого індивіда (цілісність і стійкість).  8.Його об'єднує загальна система цінностей,звичаїв,традицій,вдач,яку  називають культурою.  Складовими елементами суспільства є:  1) соціальні зв'язки і відносини;2) соціальні дії і взаємодії; 3) соціальні цінності і норми. Основні рівні суспільства:  1)Мікрорівень (рівень окремо взятого індивіда); 2)Мезорівень (рівень соціальних груп і соціальних інститутів); 3)Макрорівень (рівень суспільства в цілому).

^ 69*. Соціальна структура суспільства Соцструктура сусп.-ва — це сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою соціальних груп, спільностей та інститутів, пов'язаних між собою відносно сталими відносинами. Сутність соц структури сусп.-ва найбільш повно виражається у її загальних рисах, до яких можна віднести: багатоманітність соціальних елементів, що утворюють соціальну структуру суспільства  різний ступінь впливу кожного складового елемента соціальної структури суспільства на соціальні процеси і явища, відмінність їхніх соціальних ролей; наявність відносно стабільних зв'язків між складовими елементами соціальної структури суспільства

взаємопроникність елементів, що забезпечує цілісність соціальної структури;

багатофункціональність і стабільність;

Соц структура сусп.-ва має 2 осн компонента: наявність складових елементів та соціальних зв'язків, що виникають між цими елементами. Осн елементами сусп.-ва є:

соціально-етнічна структура – містить спільності, що формуюються за особливостями, мови, культури, традицій, звичаїв, менталітету нації, народи, субетноси, племена. 

соціально-демографічна структура – спільності, що відрізняються за віком, статтю, місцем народження, проживання – жінки, чоловіки, діти, молодь, жителі конкретного населеного пункту. 

соціально-професійна структура – спільності, що відрізняються за професійними знаннями, вміннями, навичками. 

соціально-класова структура – формується у результаті виникнення соціальної нерівності, охоплює соціальні класи, верстви, стани, прошарки.

соціально-територіальнаструктура – визначається відмінностями у господарстві і побуті окремих територіальних громад і типів поселень, що склались у силу об’єктивних обставин. 

Кожна із підструктур включає до свого складу відповідні спільності. З іншого боку, кожна підструктура має усі ті самі складові частини, ознаки і характеристики, що й соціальна структура суспільства загалом.

70. Сім’я як соціальна ланка суспільства Історія знала два різновиди сім’ї:1)розширений; 2) ядерний  1.розширений, варіант сім’ї – притаманний так званому традиційному (аграрному) суспільству. Це коли чоловік і дружина виховують своїх дітей, живучи під одним дахом зі власними батьками, а також братами і сестрами, які теж можуть бути одруженими. Родина являє собою клан із трьох або чотирьох генерацій, очолювана найстаршим чоловіком або жінкою. Кожен має своє місце в такій родині. Проте кожен був обмежений у своїх бажаннях. І кохання в такій родині взагалі не було основною цінністю. Головне–сімейна солідарність великої родини. Вона виманила, щоб внутрішнє життя малої родини, що входило у велику, постійно приносилося тій у жертву. Зазначений тип був поширений в Європі до часів утвердження індустріалізму. У багатьох традиційних аграрних азіатських та африканських країнах такий тип сім»ї переважає дотепер.  2. Другий тип, нуклеарна (ядерна)сім»я -став поширений під час індустріалізму. Новий тип організації сімейного життя передбачав. що пари, одружившись, утворюють власну сім’ю і живуть окремим домом: чоловік і жінка з дітьми окремо від старих батьків та інших родичів. Через те. що європейські пари, а потім і північноамериканські, після шлюбу жили окремим домом, який треба було побудувати і вести власне господарство, люди не одружувалися молодими. Пізній шлюб і нуклеарна родина– відмінні риси європейського, західного суспільства. В міру того, як «природні» родині зв»язки втратили своє значення, виникла потреба в індивідуалізації особистих відносин.  Відбулася переоцінка«критерії прогресу». Змінилася демографічна поведінка жителів Західної Європи(пізні шлюби, безшлюбність, обмеження числа дітей), Це сприяло збільшенню заощаджень, соціальній мобільності населення, підвищення його освітнього та кваліфікаційного рівня. Прогноз розвитку сім»ї надалі:  А) песимісти говорять про те. що сім»я зникне, як така;  Б) оптимісти говорять про те, що буде продовжуватися розвиватися плюралізм сімейних форм і кожен може знайти своє місце.