- •8.Основні функції філософії
- •9. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
- •13. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя
- •14.Особливості філософії епохи Відродження
- •16. Класична німецька філософія.
- •22. Філософські ідеї психоаналізу
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії.
- •24.Філософські ідеї структуралізму.
- •25.Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.
- •26.Структура світогляду.
- •27.Історичні типи світогляду.
- •28. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
- •32. Некласична онтологія.
- •35. Народонаселення як природне явище.
- •36. Поняття біосфери і ноосфери
- •37 . Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
- •39. Екологічні проблеми та шляхи їх розв’язання.
- •41. Співвідношення понять людина, індивід, особистість та індивідуальність
- •Людина –духовно-душевно означ, природ-соц істота
- •43.Проблема сенсу життя людини
- •44. Проблема свободи і відповідальності.
- •46. Феноменологічна концепція свідомості
- •50.Несвідоме, свідоме, над свідоме
- •51.Основні складови пізнавальної діяльності:субьєкти і об’єкти,мета й цілі,засоби та результати.
- •52.Гносеологія та епістемологія.
- •53.Можливості та межі пізнавального процесу.
- •54.Проблема істини в теорії пізнання.
- •55.Абсолютність і відносність як властивості істини.
- •56.Проблема критерії істини.
- •59. Основні форми наукового пізнання.
- •61. Функції мови
- •67.Поняття суспільного і соціального у філософії
- •71. Нація як соціальний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму.
- •73. Рушійні сили та суб'єкти соціального процесу.
- •74. Дух, душа і духовність: особливості взаємозв’язку.
- •75. Цінності як ядро духовного світу людини.
- •76. Гуманізм філософії.
- •78.Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- •79. Поняття власності та її форм
- •80.Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •83. Держава – складова політичної організації суспільства
- •85.Поняття культури.
- •86.Масова культура, контркультура та антикультура.
- •87.Поняття цивілізації.
- •88.Традиції і новаторство в культурі.
- •89.Співвідношення національного та загальнолюдського у культурі.
- •90. Поняття міжкультурної комунікації
39. Екологічні проблеми та шляхи їх розв’язання.
Екологія - це наука про взаємовідносини живих організмів і утворюваних ними спільнот, про взаємодії між ними та навколишнім середовищем. Екологічні проблеми — це проблеми,пов’язані з впливом на природне середовище діяльності людини, що спричинює порушення структури та функціонування природних систем(екосистем, ландшафтів) і викликає негативні соціальні, економічні та інші наслідки. Поняття екологічної проблеми є антропоцентричним, тому що всі негативні зміни оцінюютьс яз точки зору значимості для людини та умов її існування. З огляду на порушення певних компонентів середовища(чи екосистеми) екологічні проблеми розділяють на такі основні групи: 1. атмосферні(радіологічне, хімічне, механічне, теплове забруднення атмосфери); 2. водні(вихолощення та забруднення вод, забруднення морів і океанів); 3. геолого-геоморфологічні(інтенсифікація негативних геологічних процесів, порушення рельєфу та геологічної будови– селі, зсуви, землетруси); 4. земельні, або грунтові(забруднення грунтів, ерозія, вивітрювання, засолення, заболочування та ін.); 5. біотичні(знищення рослинності, деградація лісів, пасовищ, скорочення видового різноманіття та ін.); 6. комплексні(ландшафтні) — спустелювання, зниження біорізноманіття, порушення режимів природоохоронних територій та ін.
Серед основних екологічних наслідків змін у природі виділяють та екологічні проблеми та ситуації:
• антропоекологічні, за зміною умов життя і здоров’я населення;
• природно-ресурсні, пов’язані з виснаженням і втратою природних ресурсів, що погіршують господарську діяльність на території;
• Ландшафно-генетичні, зумовлені порушенням цілісності ландшафтів, втратою генофонду та унікальних природних об’єктів.
Існують інші підходи до класифікації екологічних проблем, для чого використовують багато різних критеріїв, наприклад, причини виникнення (еколого-промислові, еколого- транспортні і т.д.), складність(прості, складні і т.д.), масштаб(локальні, регіональні і т.д.), тривалість(короткотермінові і т.д.), та ін.
Механізми вирішення екологічних проблем:
Перш за все реалізація такої екологічної політики, яка спрямована на запобігання виникненню нових проблем і поглиблення існуючих.
40. Інтелект,почуття, пам’ять і воля як здатності людини. Почуттями називають індивідуально-суспільно створену форму безпосереднього переживання людиною дійсності.Почуття людини цілеспрямовано формуються в процесі виховання та історично змінюються навіть на принципово протилежні. Деякі дослідники виділяють у людини десять основних почуттів (фундаментальних емоцій): цікавість, радість, здивування, гнів, горе, огида, відраза, страх, сором та вина.В емоційній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Моральні почуття - це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе. Естетичні почуття - це чуття краси в явищах природи, в праці, в гармонії барв, звуків, рухів і форм. Ці почуття викликають твори мистецтва. Не тільки в мисленні, а й почуттями людина утверджує себе в предметному світі. Естетичні почуття тісно пов'язані з моральними почуттями, вони є істотними чинниками у формуванні моральною обличчя людини. Праксичні почуття - це переживання людиною свого ставлення до діяльності. Пізнавальні почуття залежно від умов життя, навчання та виховання мають різні рівні свого розвитку. Пізнавальні почуття своїм механізмом мають природжений орієнтувальний рефлекс. Те, що виявляє себе як здатність керувати почуттями й інтелектом, отримало назву "воля". Воля (волевиявлення) — це властивість людської душі цілеспрямовувати діяльність тіла незалежно від безпосередніх фізіологічних потреб власного організму.Здатність мати волю принципово змінює дані природою можливості організму, дає змогу людині виявляти саме людські якості, що, як зазначено вище, можуть заперечувати природні потреби, бажання тіла
Виділяють такі види пам'яті за методом запам'ятовування:
Мимовільна,
довільна
За характером переважаючої психічної активності:
рухова
емоційна
образна
словесно-логічна
За тривалістю збереження інформації:
сенсорна пам'ять
короткочасна пам'ять
довготривала пам'ять
оперативна пам'ять
