10

ЗМІСТ

1. Пояснювальна записка………………………………………..…………..3

2. Зміст практики………………………………………………………….....3

2.1. Організаційні питання…………………………………………………...3

2.2. Маршрути проходження практики……………………………………...8

2.3. Підведення підсумків практики…………………………………………8

3. Критерії оцінювання практики………………...………………………….8

Додаток 1………………………………………………………………………9

Додаток 2……………………………………………………………………..10

1. Пояснювальна записка

Польова практика є логічним завершенням вивчення теоретичного курсу ботаніки та закріпленням знань з морфології і анатомії рослин.

Мета польової практики:

1. Закріплення знань, отриманих при вивченні морфологічних особливостей вегетативних органів.

2. Закріплення знань, отриманих при вивченні особливостей будови та класифікації квіток, суцвіть , плодів і насіння.

3. Опис рослин, який можна проводити паралельно з вивченням морфологічних особливостей органів.

4. Оформлення колекцій особливостей будови та класифікації вегетативних і генеративних органів.

5. Робота на колекційній ділянці і ознайомлення з рослинами, що є в ній.

2. Зміст практики

2.1. Організаційні питання

Навчальна практика за структурою складається із трьох частин : підготовчої, польової і камеральної.

В підготовчий період викладач проводить інструктаж з техніки безпеки, студенти об’єднуються в бригади (ланки) по 4-6 осіб, готують відповідне обладнання та інструменти (зошити, олівці, лінійки, етикетки, поліетиленові пакети, папір, ніж, секатор і ін.), а також зручне для переміщення в різних місцевостях взуття і одежу. При значному віддаленні від місця навчання група студентів повинна мати з собою медичну аптечку.

Обладнання та матеріали:

1. Копачка для діставання підземних органів рослин із ґрунту.

2. Ботанічна папка, яка заздалегідь заповнена газетним папером.

3. Ботанізирка чи поліетиленовий мішечок, в який вкладаються рослини, які призначені для морфологічного опису і визначення в лабораторії.

4. Невеликий блокнот для етикеток-чернеток чи готові бланки етикеток.

5. Зошит або блокнот з твердою обкладинкою для запису в польових умовах – польовий щоденник.

6. Кишенькову лупу, компас, добре заточений простий олівець.

Правила збору рослин в природі

1. В гербарій слід брати бур’яни, окремі пагони кущів, дерев тих рослин, які часто зустрічаються в районі практики, а також рослини, які вирощуються на присадибних ділянках.

2. Рослини для гербарію збирають в любий час дня, звично в суху погоду, так як рослини, що зібрані в сиру погоду, швидко темніють.

3. Для гербарію беруть непошкоджені квіткові рослини з підземними органами, не обриваючи залишків торішніх пагонів, пожовклого листя, або повноцінні органи рослини для колекцій вегетативних та генеративних органів. У дерев’янистих рослин зрізують окремі пагони.

4. Підземні органи рослин обережно звільняють від ґрунту. Товсті корені чи кореневища розрізають вздовж, залишаючи лише половину.

5. Викопану і звільнену від ґрунту рослину закладають в «сорочку», розклавши ботанічну папку на рівному місці. Рослину акуратно вкладають на правій стороні «сорочки» (один листок і квітку перевертають зворотною стороною), потім вкладають етикетку.

6. Якщо рослина ще не визначена, залишають на етикетці три верхні стрічки вільними. Прикривають рослину лівою стороною «сорочки», закладені рослини не повинні виходити за межі «сорочки». Папку затягують шнуром.

7. В «сорочку» поміщають рослини одного виду. Високі пагони згинають під гострим кутом. Для морфологічного опису і визначення рослини беруть окремо, їх поміщають в ботанізирку чи поліетиленовий мішечок, а після екскурсії відразу ставлять в банку з водою.

8. Після визначення рослини в етикетку заносять всі відомості про вид. Рідкісні рослини не гербаризують, їх зберігають в природі і описують на місці проростання.