15.Внутрішня політика великого московського князя Івана 3

-За Івана ПІ, що став співправителем Московської держави ще за життя батька, Василя Темного, тривало збирання земель "під руку" Москви. Він -приєднав Ярославль (1463), Ростов (1474), Твер (1485), В'ятку (1489), -ліквідував незалежність Великого Новгорода, спочатку оточив і взяв місто 1478 р - поступово конфіскував землі новгородського боярства і переселив їхніх власників у центральні райони.

-31476 р. Іван III припинив виплачувати данину Орді, а 1480 р. майже безкровно закінчилося протистояння росіян і ординських військ біля однієї з приток Оки - "стояння на Угрі", визначивши остаточне визволення Русі від васальної ординської залежності.

-Іван ПІ став фактичним творцем Московської держави. -Падіння Константинополя під ударами турків 1453 р. і одруження Івана III з візантійською принцесою Софією Палеолог 1472 р. дали можливість великому московському князеві проголосити себе наступником візантійських імператорів, а Москву - столицею всього православного світу. -Прагнучи подолати феодальну знать, Іван III послідовно формував систему служилих станів. Бояри, присягаючи на вірність великому князеві, завіряли свою вірність особливими "клятвеними грамотами". Московський государ міг позбавляти їх державних посад, конфісковувати вотчину.

-За Івана III запроваджено помісну систему - дарування служилим людям (дворянам) у володіння на правах неуспадкованої особистої власності вільних земель (маєтків) за несення військової або цивільної служби. Таким чином, у Московській державі склалися крім удільної три системи землеволодіння: державна, що включала двірцевий великокнязівський уділ, церковно-монастирська та помісна.

-Поступово ускладнювались функції державного управління. З'явилися посади казенного дяка- керівника Казенного двору - і піддячих, що відали діловодством. -З кінця XV ст. сформувалася Боярська дума - вищий державний консультативний орган при государі. У Думу крім московських бояр входили також колишні удільні князі. -було запроваджено новий збірник законів - Судебник, що встановив єдині податкові норми, загальний порядок ведення слідства і суду. Судебник Івана III передусім захищав життя і власність феодала-землевласника.

16. Характеристика судебника 1497

-Судебник 1497 року - звід законів Російської держави; нормативний правовий акт, створений з метою систематизації існуючих норм права. - Складання Судебника тривалий час приписувалося дяку Володимиру Гусєву, , найбільш ймовірними укладачами Судебника були князь І. Ю. Патрикеєв, а також дяки: Василь Долматов, Василь Жук, Федір Куріцин.

Причини прийняття Судебника:

-Епоха Івана III була ознаменована подоланням феодальної роздробленості і створенням московського централізованої держави. -Посилення влади великого князя, зростання впливу боярства, поява апарату управління централізованою державою викликали необхідність прийняття нового нормативно-правового акта, який відповідає вищевказаним реаліям.

Джерела Судебника

Судебник 1497 грунтувався на попередньому законодавстві. - Джерелами цього нормативного правового акта з'явилися: Руська правда, включаючи її пізніші редакції; -------Статутні грамоти - нормативні документи, що видаються верховною владою з питань місцевого управління; -Судні грамоти - постанови про судоустрій, що дарується окремим місцевостям і містять, крім того, деякі норми цивільного і кримінального права (Псковська судна грамота, Новгородська судна грамота); Судові рішення з окремих питань.

Особливості Судебника -У Судебник 1497, як і в будь феодальному зводі законів, норми права викладалися без чіткої системи, казуально (тобто на кожен випадок, вдаючись зокрема), відкрито визначали привілеї панівного шару населення. -Норм процесуального права (ведення розшукової та судового процесу) в Судебник значно більше, ніж норм матеріального права (цивільного, кримінального).

Зміст Судебника розпадається на чотири частини -Процесуальних норм у Судебник було більшість. - Судебник 1497 узаконював тортури в якості засобу досягнення істини.

- Види злочинів.

-Проти держави - ​​крамола (тобто змова, заколот або інші дії, спрямовані проти існуючого режиму). До них же примикають злочини проти порядку управління. Наприклад, відмова від правосуддя: Проти особистості - вбивство, «головний татьба» (викрадення людини), образа справою або словом. -Майнові злочини - татьба (крадіжка), розбій, грабіж, підпал, конокрадство. проти суду

Система покарань:

Смертна кара (за державну зраду; конокрадство або «Конєва татьба» прирівнювалася до зради і в старовину каралася стратою).

Тілесні покарання: «торгова страту» - биття батогом на торговій площі; Грошові стягнення (штрафи): у випадках образи і «безчестя». (Цей вид покарань не був прописаний в Судебник 1497, однак на практиці часто застосовувався). -. У Судебник 1497 вперше був використаний термін «маєток» -Судебник 1497 був першим законом, який регламентує почалося закріпачення селян. -Судебник обмежував холоп в місті. Таким чином, збільшувалася кількість «тяглецов» (платників податків) серед міського населення. -Судебник регулював такі види договорів: найму, позики, кабала, обмін, а також правила успадкування

17. Зовнішня політика Івана II -було об’єднання північно-східноїРусі в єдину Московську державу.- вдалою. -У часи правління Івана III відбувається остаточне оформлення незалежності Російської держави від Орди. - Уряд Івана III рішуче підтримує противників Орди серед татар; зокрема, було укладено союз із Кримським ханством. -Успішним виявився і східний напрям зовнішньої політики: поєднуючи дипломатію і військову силу, Іван III вводить у фарватер московської політики Казанське ханство. -. Іван Васильович приєднав до Великого князівства Московського етнічні українські (Сіверщина) і білоруські (Гомельщина) землі. - Були ліквідовані удільні князівства, за рахунок чого територія Великого князівства Московського зросла вдвічі: було приєднано Ярославське (1463), Ростовське (1474), Велике Тверське (1485) князівства, Хлинов (1489; нині м. Кіров, РФ), більшу частину Рязанської землі. -початок формуванню Російської держави як абсолютної монархії. -У вересні 1497 р. в дію було введено Судебник, що являв собою єдиний законодавчий кодекс. розвитку при Іванові III набуло будівництво церков і монастирів. - міжнародних зв’язків з країнами Європи. -Влітку 1503 р. Іван III серйозно захворів і невдовзі (на 66-му році життя) помер. Поховано великого князя в Архангельському соборі Московського Кремля.