- •1.Проблема етногенезу давніх словян
- •2. Гіпотези ти концепції прабатьківщини слов’ян
- •3. Характеристика джерел з ісдс
- •4. Етапи розселення давніх слов’ян
- •5. Утворення перших давніх слов’янських державних утворень
- •6. Господарська діяльність давніх слов’ян
- •7. Суспільний лад давніх слов’н
- •8. Релігія та побут , звичаї давніх слов’ян
- •9.Християнізація давніх слов’ян
- •10. Північно-Західна русь. Новгородська та Псковська республіки
- •12. Передумови та особливості утв. Московської централізовано держави
- •13. Політика московських князів
- •15.Внутрішня політика великого московського князя Івана 3
- •16. Характеристика судебника 1497
- •18. Правління Василя III
- •19. Внутрішня політика Івана Грозного
- •21. Зовнішня політика Івана Грозного
- •22. Оцінка правління Івана Грозного
- •23,24. Москва під владою Федора Івановича
- •25. Полоцьке князівство у 9-13 ст
- •26. Всеслав чародій в істор полоцького к-ва
- •27. Туровське князівство
- •28. Соціально економ розвиток білоруських земель у 13-16ст
- •29. Політ розвиток білорус земель у скаді вкл
- •30. Утв. Та розв польської держави
29. Політ розвиток білорус земель у скаді вкл
-На початку XIII століття було утворено Велике князівство Литовське (ВКЛ), яке включало значну частину етнічних білоруських земель. -3 середини XIII століття в державній побудові земель, що відповідають території сучасної Білорусі, відбулися кардинальні зміни. - Землі Полоцького князівства були включені до складу Великого князівства Литовського. -В основі цього поступового процесу було безліч причин, проте головною метою було створення політичного, військового та економічного союзу між Полоцькою та Литовською землями проти хрестоносців, галицько-волинських князів, татаро-монголів . -Остаточно Полоцька земля увійшла до складу Великого князівства Литовського на правах автономії, за договором, у 1307 році. В 1320 році туди увійшло Вітебське князівство. -Династичні шлюби, угоди (у окремих випадках захоплення) між окремими князівствами привели до виникнення федеративного об'єднання. --------Провідну роль в ньому грали давньоруські форми управління державою з відповідними законами, мовою, релігією. -Після смерті великого князя Гедиміна (1341) і відносно короткого періоду відокремлення деяких територій на чолі держави став син Гедиміна Ольгерд (час князювання 1345 - 1377). -Його зусиллями володіння Великого князівства Литовського розширилися і включали Чернігово-Сіверські, Волинські, Переяславські землі, Смоленське князівство, а також території в басейнах Дністра, Південного Бугу, південного Дніпра. -Після перемоги військ Великого князівства Литовського на чолі з князем Ольгердом над військами Золотої Орди, у 1363 були повністю приєднані землі південно-східних районів Білорусі, в тому числі й володіння Турівського князівства. -В результаті військових дій з Московським князівством в 1368-1372 роках до князівства було приєднано значні райони на північному сході до Можайська і Коломни. В 1377 році -Ягайло. (боротьби за владу в князівстві між братом Ольгерда Кейстутом, його сином Вітовтом і Ягайлом). Але вона зупинилася у зв'язку з посиленням агресії Тевтонського ордену. -Така ж небезпека загрожувала і Польському королівству. -Тому в 1385 році в Кревському замку був укладений союз (унія), згідно з яким Ягайло був проголошений польським королем і отримав нове ім'я Владислав I. Після шлюбу з польською королевою Ядвігою він повинен був приєднати до Польщі Велике князівство Литовське і ввести в ньому католицьку релігію (Кревська унія).) - Це послужило початком гострої внутрішньодержавної боротьби, яку очолив гродненський князь Вітовт (брат Ягайла). Ягайло та польські магнати змушені були змінити умови Кревської унії. -5 серпня 1392 року було укладено Острівську угоду, згідно з якою за Великим князівством Литовським зберігалася самостійність (незалежний уряд, казна, військо), а великим князем був проголошений Вітовт. -Угода також забороняла полякам купувати чи отримувати у спадок землі в Великому князівстві Литовському. Вітовт, спираючись на своїх заступників, прагнув до повної незалежності держави. - -Невдачі в Лівонській війні, захоплення військами Івана Грозного Прибалтики і Полоцька відсікли східну і центральну частини Білорусі від моря, що було важким ударом по торгівлі. Сили держави були на межі можливого. Ця війна, як відзначали пізніше політики, пригнала ВКЛ до нової унії з Польщею.
