- •1.Проблема етногенезу давніх словян
- •2. Гіпотези ти концепції прабатьківщини слов’ян
- •3. Характеристика джерел з ісдс
- •4. Етапи розселення давніх слов’ян
- •5. Утворення перших давніх слов’янських державних утворень
- •6. Господарська діяльність давніх слов’ян
- •7. Суспільний лад давніх слов’н
- •8. Релігія та побут , звичаї давніх слов’ян
- •9.Християнізація давніх слов’ян
- •10. Північно-Західна русь. Новгородська та Псковська республіки
- •12. Передумови та особливості утв. Московської централізовано держави
- •13. Політика московських князів
- •15.Внутрішня політика великого московського князя Івана 3
- •16. Характеристика судебника 1497
- •18. Правління Василя III
- •19. Внутрішня політика Івана Грозного
- •21. Зовнішня політика Івана Грозного
- •22. Оцінка правління Івана Грозного
- •23,24. Москва під владою Федора Івановича
- •25. Полоцьке князівство у 9-13 ст
- •26. Всеслав чародій в істор полоцького к-ва
- •27. Туровське князівство
- •28. Соціально економ розвиток білоруських земель у 13-16ст
- •29. Політ розвиток білорус земель у скаді вкл
- •30. Утв. Та розв польської держави
18. Правління Василя III
-Василій III Іванович (25.03.1479—03.12.1533) — великий князь Московський (1505—1533), батько Івана Грозного.
-Прямий нащадок Рюриковичів, син Івана III Васильовича та Софії Палеолог, -Василій не був старшим сином і став спадкоємцем престолу після смерті Івана Молодого в 1490 р. та опали Дмитра Івановича (сина Івана Молодого й онука Івана III). -Перший шлюб влаштував його батько Іван ІІІ із Соломонією з роду Сабурових. Її батько не був навіть боярином. Рід Сабурових походив від татарського мурзи Чета.
Оскільки в першому шлюбі не було дітей, Василій ІІІ домігся в 1525 р. розлучення, а вже на початку наступного — 1526-го року, одружився з Оленою Глинською, дочкою литовського князя Василя Львовича Глинського. Спочатку нова дружина теж не могла завагітніти, але врешті-решт у них народився син Іван (майбутній цар Іван Грозний), а згодом і другий син — Юрій. -приєднав до Москви Псков (1510), Смоленськ (1514), Рязань (1521) і Новгород-Сіверський (1522). - внутрішній політиці (як і зовнішній) Василь III також наслідував Івана III, але був більш рішучим за свого батька: він ще більше віддалив боярство від прийняття рішень. Неухильно втілюючи ідею повноти й необмеженості своєї влади, він поводився із придворними та боярами дуже різко, владно. - створено Судебник (не зберігся), у Московському Кремлі зведено Архангельський собор, а в селі Коломенське під Москвою — Вознесенську церкву -Помер Василь III від зараження крові, викликаного абсцесом на лівому стегні.
19. Внутрішня політика Івана Грозного
-Внутрішня політика Івана Грозного була, головним чином, спрямована на закріпачення селян, -зміцнення апарату влади. -Для придушення опору боярства, підриву економічних основ цього стану була зроблена система заходів. -припускала поділ держави на Земщина, на чолі якої стояла Боярська Дума, і опричнину, якою керував сам цар. (опричнина мала значення позитивне. Однак методи, якими користувалося опричного військо, сприяли руйнуванню економіки держави, так як супроводжувалася руйнуванням і жорстокістю. Таким чином, із зростанням цін знизилося виробництво товарів і продуктів, і в 16 столітті (у другій його половині) в Росії відзначався глибокий господарський занепад.) -Було сформовано Обрана Рада — новий уряд. Згодом з її участю буде проведена практично вся внутрішня політика Івана Грозного.
-Цар впроваджував зміни в центральні органи держапарату. - Були створені Накази — нові органи управління. -почали скликати Земські собори, укладений Судебник 1550 року. -Проведені реформи суду та управління, зокрема впроваджені елементи самоврядування на місцевому рівні (губна, земська і інші реформи). 1565 року. -Після зради князя Курбського, запроваджена опричнина (комплекс адміністративних і військових заходів для посилення царської влади та знищення опозиції). -встановлені торгівельні зв'язки із Англією (1553)[5], заснована перша друкарня у Москві. -1565 року він оголосив про введення в країні опричнини. Країна ділилася на дві частини: території, що не входили до опричнини, називалися Земщина, кожен опричник приносив клятву на вірність цареві і зобов'язувався не спілкуватися з земськими. Опричники вдягалися в чорний одяг, подібний до чернечого. Кінні опричники мали особливі знаки відмінності, до сідел чіплялися похмурі символи епохи: мітла — щоб вимітати зраду, і собачі голови — щоб вигризати зраду. За допомогою опричників, які були звільнені від судової відповідальності, Іван IV насильно конфісковував боярські вотчини, передаючи їх дворянам-опричникам. Страти і опали супроводжувалися терором і розбоєм серед населення. Значною подією опричнини був новгородський погром у січні-лютому 1570, приводом до якого стала підозра у бажанні Новгорода відійти до Литви. Цар особисто керував походом. Були пограбовані всі міста на шляху від Москви до Новгорода. -Поділ країни згубно позначився на економіці держави. Величезне число земель було зруйноване і спустошене. 1581 року, з метою запобігти -------запровадив заповідні літа — тимчасову заборону селянам йти від своїх господарів у Юріїв день, що сприяло утвердженню в Росії кріпосницьких відносин. -Лівонська війна завершилася повною невдачею і втратою земель, що належали Московській державі. -Від 1578 цар перестав страчувати. Майже в цей же час він наказав скласти синодики (поминальні списки) страчених і розіслати по монастирях вклади на поминання їх душ; у заповіті 1579 р. каявся у скоєному
20. Характеристика судебника 1550 -Судебник 1550 отримав назву Царського Судебника. -. У нього були відображені зміни в російському законодавстві за минулі півстоліття. -Судебник був затверджений під час реформ Івана IV і служив правовою основою їх проведення в розпал реформаторської діяльності уряду в 50-і рр.. XVI в. Він складався з 100 статей і за різноманітністю регульованих ситуацій і відображених у ньому правових інститутів перевершував
-1550 значно посилює роль центральних судових органів, підвищуючи значення великокнязівського суду, контролюючого суди удільних князів. -Судебник обмежує судову владу намісників, розширюючи інститут доповіді.
Прояв процесу посилення ролі центральних органів і зокрема судових є статті Судебника, що передбачають відповідальність намісників і волостелей за хабарництво і тяганину.
-Розширення та уточнення процесуальний норм йде по шляху підпорядкування приватних інтересів державним. -Судебник 1550 посилює захист прав служилого дворянства і дітей боярських. -Судебник 1550 ліквідував судові привілеї питомих князів і посилив роль центральних державних судових органів. селяни
-Судебник сприяв ліквідації феодальної роздробленості в Російській державі, хоча низка його норм мав компромісний характер.
право
-У Судебник вперше в історії Росії закон був проголошений єдиним джерелом права.
-Судебник 1550 виділяє нові особливо небезпечні види злочинів, спрямованих проти державної влади. Збільшується так само кількість складів посадових злочинів і злочинів проти порядку управління і суду.
-Судебник захищав честь будь-якого члена суспільства, однак штрафи за безчестя розрізнялися. За безчестя міського купця кривдник платив штраф у 50 рублів, за безчестя посадского людини - 5 рублів, селянина - 1 рубль.
-Вводиться «підписка» тобто підроблення судових актів.
-Серед майнових злочинів проводитися спроба розмежування грабежу і розбою, татьби (викрадення чужого майна) та шахрайства. -З'являється новий вид покарань тюремне ув'язнення
Нечисленність норм цивільного і кримінального права він пояснює пануванням ще в цих областях права звичайного.
