1.2. Характеристика стану здоров’я студентів технічних внз

На базі Українського державного хіміко-технологічного університету були проведені попередні дослідження, у яких взяли участь 335 студенток у віці від 17 до 23 років, причому 91,8% з них мали паспортний вік до 20 років [28]. Паралельно відбулися дослідження серед 54 дівчат з підвищеною руховою активністю, що відвідували спортивні секції. Використаний метод – анкетування.

Згідно з отриманими даними, ранкову гігієнічну гімнастику (РГГ) регулярно виконували лише 7,2% опитаних, а епізодично 34,1%. Разом з тим позитивний вплив РГГ на підготовку до навчального дня відзначили більше 27,3% опитаних. Що стосується обов'язкових занять «Фізичним вихованням», 29,6% дівчат відзначили їхній позитивний вплив на розумову працездатність: після занять почуття втоми зникає, піднімається настрій, відчувається приплив сил, необхідних для подальших навчальних занять.

Анкетне опитування дозволило встановити, що фізичний стан турбує переважну більшість опитаних. Однак домінуючими мотивами використання засобів фізичної культури в них є не турбота про своє здоров'я й підготовку до майбутнього материнства, а бажання виглядати привабливою і займатися престижними формами оздоровчих занять у поза навчальний час.

Як зазначалось, здоровий спосіб життя є важливою умовою збереження й зміцнення здоров'я. Він містить у собі оптимальний руховий режим, раціональний режим праці і відпочинку, збалансоване харчування, оволодіння навичками особистої і суспільної гігієни, відмовлення від шкідливих звичок, тощо [29].

У таблиці 1.1 приведені дані, що характеризують окремі компоненти здорового способу життя студенток УДХТУ.

Як свідчать приведені дані, умови проживання студенток безпосередньо впливають на дотримання ними здорового способу життя. Так, студентки, що знаходяться під опікою батьків, менше схильні до шкідливих звичок, більше займаються фізкультурою і спортом, ретельніше дотримуються режиму сну і харчування.

Таблиця 1.1

Порівняльні дані деяких компонентів здорового способу

життя студенток, що проживають у гуртожитку і вдома

№ п/п	Питання анкети	Мешкають
		У гуртожитку n = 154	Вдома n = 181
1.	Дотримуються здорового способу життя (суб’єктивна оцінка)	30,8%	52,2%
2.	Не курять	68,5%	83,1%
3.	Не споживають спиртних напоїв (або дуже рідко)	68,2%	71,4%
4.	Займаються фізкультурою і спортом (щоденнено або 3-4 рази на тиждень)	29,8%	34,3%
5.	Надають перевагу активному відпочинку	34.1%	24.3%
6.	Дотримуються режиму сну (7-8 годин)	37,2%	64,1%
7.	Дотримуються рекомендованого режиму харчування	31,3%	58,2%

Звернемося до опитування, за допомогою якого було визначено біологічний вік (БВ) студентів УДХТУ [28]. Визначення біологічного віку дозволяє врахувати отримані дані для вдосконалення практики організації занять «Фізичним вихованням». При його розрахунку береться до уваги функціональний стан життє забезпечуючих систем організму й загальний рівень здоров'я обстежуваного. БВ характеризує відповідність функціонального стану організму людини фактичному віку.

Дослідження БВ також проводилося серед студентів УДХТУ. До нього були притягнуті 173 студенти, серед них 127 дівчат і 46 юнаків І курсу. Їхній паспортний вік на момент проведення дослідження складав приблизно 17,3 роки.

Дані опитування при розрахунку БВ свідчать, що в самопочутті студентів існують моменти, більш характерні людям середнього і старшого віку.

Головний біль періодично турбує 74,1% дівчат і 60,9% юнаків, біль в області серця 28,3% дівчат і 13,0% юнаків, запаморочення - 57,5% і 34,8% відповідно. Дані факти погоджуються зі значеннями об'єктивних показників: ознаки тахікардії (ЧСС більш 90 уд/хв) виявлені у 27,6% дівчат і 13,0% у юнаків, ознаки гіпотонії (артеріальний тиск менше 100/60 мм. рт. ст.) у 16,5% дівчат і 4,3% юнаків, ознаки гіпертонії (АТ більше 125/80 мм. рт. ст.) у 3,1% студенток і 15,3% студентів. Задишка під час швидкої ходьби турбує 54,3% дівчат і 23,9% юнаків. Про негативні моменти в роботі дихальної системи студентів свідчить той факт, що недостатня затримка дихання на вдиху (проба Штанге) виявлена в 40,2% дівчат і 10,9% юнаків. А недостатня затримка дихання після видиху (проба Генча) - у 18,1% і 2,2% відповідно.

Відповіді студентів на питання анкети, що була використана при обчисленні їхнього БВ, представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Узагальнені дані самооцінки здоров'я студентів І курсу

№ п/п	Характер запитання	Дівчата	Юнаки
1.	Погіршився сон	34,6%	26,1%
2.	Погіршився слух	8,7%	2,2%
3.	Турбує біль у суглобах	15,0%	17,4%
4.	На самопочуття впливає зміна погоди	39,4%	26,1%
5.	Із-за хвилювання втрачають сон	49,6%	23,9%
6.	Легко прокидаються від шуму	28,3%	19,6%
7.	Турбує біль в області печінки	22,8%	17,4%
8	Зосереджуватися стало важче	22,8%	4,3%
9.	Турбує послаблення пам’яті	27,6%	17,4%
10.	Турбує шум у вухах	11,8%	4,3%
11.	Турбують набряки ніг	20,5%	2,2%
12.	Турбує біль в області попереку	28,3%	15,2%
13.	Турбує неприємний смак у роті	15,7%	15,2%

Як видно, значна кількість студентів, опираючись на суб’єктивні відчуття, відмічають помітні порушення у функціональному стані та стані свого здоров’я.

Як наслідок, серед дівчат БВ збігся з паспортним віком лише в 2,4% обстежених, у юнаків збігів не було. Середній біологічний вік дівчат виявився рівним 33,2 рокам, у юнаків 39,3 роки. Дані по БВ у залежності від календарного віку приведені в таблиці 1.3.

З таблиці 1.3 видно, що у дівчат із збільшенням паспортного віку стабільно зростає і БВ, що зв'язано швидше за все з послабленням фізичного статусу організму. У юнаків з ростом паспортного віку БВ трохи знижується, що можна пояснити їх більшою руховою активністю.

Таблиця 1.3.

Дані розподілу БВ студентів у залежності від паспортного віку

№ п/п	Паспортний вік	Біологічний вік (років)
		Дівчата n = 127		Юнаки n = 46
1.	16-17 років	31,55 (n=95)	41,59 (n=27)
2.	18 років	33,02 (n=24)	38,07 (n=13)
3.	19-20 років	35,04 (n=8)	38,24 (n=6)

Розподіл БВ по вікових категоріях представлений в таблиці 1.4. З таблиці 1.4. видно, що серед дівчат за даними БВ більшість (36,2%) відносяться до вікової категорії 31-35 років, а на категорію до 25 років приходиться лише 15,7% студенток. 1,6% взагалі відноситься, за даними БВ, до віку старше 40 років.

Таблиця 1.4.

Розподіл студентів на вікові категорії відповідно до даних БВ

№ п/п	Вікові категорії за БВ	Дівчата n = 127	Юнаки n = 46
1.	До 25 років	15,7% (n=20)	4,7% (n=2)
2.	26-30 років	24,4% (n=31)	6,5% (n=3)
3.	31-35 років	36,2% ( n=46)	17,4% ( n=8)
4.	36-40 років	22,1% ( n=28)	23,9% ( n=11)
5.	Більше 40 років	1,6% ( n=2)	47,5% ( n=22)

На базі УДХТУ обстежувались, також, студенти І-ІІ курсів для визначення рівня їхнього соматичного здоров'я за результатами оцінки рухових можливостей.

Для цього використовувалася така методика. У “Державних тестах і нормативах оцінки фізичної підготовленості населення України” передбачена оцінка рухових якостей у залежності від віку і статі індивіда за п'ятибальною градацією (високий рівень, вище за середній, середній, нижче середнього, низький). Ці критерії, за результатами здачі тестів, й були нами використані. Отримані дані зведені в таблиці 1.5.

Як свідчать дані по УДХТУ, звичайному вищому технічному навчальному закладу України, самопочуття і функціональний стан студентів викликає тривогу. Одночасно мова може йти також про те, що нинішній предмет «Фізичне виховання» не забезпечує стійкого здоров’я у студентів і, фактично, не виконує своєї оздоровчої функції.

Після аналізу наведених результатів опитування можна зробити висновок, що активне використання студентами компонентів здорового способу життя значною мірою сприяє укріпленню здоровя, покращенню адаптаційного потенціалу, підвищенню працездатності, виконанню державних тестів і нормативів фізичної підготовленості, покращенню успішності і фізичної готовності до активної життєдіяльності і майбутньої професійної роботи в технічній галузі.

Таблиця 1.5.

Рівень соматичного здоров'я студентів за результатами оцінки їх

рухових можливостей

Кількість студ., які пройшли тестування	Розподіл за рівнем соматичного здоров’я (абсол. кількість і %)
	низький	нижче за середній	середній	вище за середній	високий
1997 рік - 1212(75,3% від студентів І-ІІ курсів)	29 (2,4%)	162 (13,4%)	563 (46,42%)	337 (27,8%)	121 (9,98%)
1998 рік - 1453 (86,3%)	99 (6,8%)	373 (25,7%)	630 (43,35%)	284 (19,54%)	67 (4,61%)
1999 рік - 1210 (77,9%)	354 (29,25%)	370 (30,58%)	388 (30,25%)	101 (8,35%)	19 (1,57%)

Формуванню і дотриманню ЗСЖ студентів можуть найбільш сприяти матеріальний достаток, життєвий устрій сімї, заняття фізичним вихованням, раціональна наукова організація навчальної праці студентів і позитивні приклади.

Але можна припустити, що з таким низьким рівнем фізичного розвитку і здоров'я, після закінчення інституту, молоді фахівці будуть мати великі ускладнення з адаптацією до роботи, мати низьку подальшу професійну мобільність.