3.2. Оптимізація параметрів функціонування банківської системи

Можна виокремити три найбільш загальні канали впливу інве стиційного потенціалу банківської системи на економічне зростання, а саме:

• норма заощаджень, адже банківська система з більшим за обсягом інвестиційним потенціалом та високою ефективністю його використання позитивно впливає на норму заощаджень через збільшення реальної віддачі від них. Це підвищує рівень довіри населення до банківських інститутів та стає додатковим стимулом для домогосподарств збільшувати заощадження, змінюючи норму міжчасового заміщення; • ступінь продуктивності капіталу, яка може бути також інтерпретована як норма технологічного прогресу. Так, банківська система з високим рівнем інвестиційного потенціалу збільшує продуктивність капіталу за допомогоюризик-менеджменту і здійснення корпоративного контролю через моніторинг і відбір для банківського інвестування найбільш успішних проектів;

• параметр, який відображає частку “втрачених” заощаджень у процесі спрямування їх в банківські кредити та інвестиції. У цьому контексті норма втрат повністю асоціюється з ефективністю банківської системи, її трансакційними витратами.

Саме тому в контексті аналізу ефективності використання інвестиційного потенціалу банківської системи України слід визначати оптимальний рівень трансакційних витрат банків. Ці витрати розраховуються як різниця між процентними ставками за наданими банками кредитами та залученими ними депозитами.

Як свідчать дані, наведені в табл. 6.23, протягом 2012-2014 рр. відсоткові ставки за кредитами та депозитами, а відповідно – і трансакційні

витрати в банківській системі України змінювалися нерівномірно.

Динаміка відсоткових ставок за кредитами і депозитами

Та трансакційних витрат банківської системи України

Протягом 2012-2014 рр.