Порядок притягнення до адміністративної відповідальності

Першочерговим у порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності е встановлення факту порушення і фіксація цього факту в протоколі.

Правом складати протокол про адміністративне правопорушення наділене широке коло осіб. Такими є уповноважені на те службові особи відповідних державних органів: органів внутрішніх справ, виконавчого комітету міської ради, органів Міністерства екології України, органів державного санітарного нагляду тощо.

Належно оформлений протокол та інші матеріали надсилаються органові (службовій особі), який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається, зазвичай, за місцем його вчинення.

Загальним правилом є розгляд справи в присутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності.

Особа, яку притягують до адміністративної відповідальності, користується певними правами, зокрема: правом ознайомлюватися з матеріалами справи, давши пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватись юридичною допомогою адвоката, оскаржити постанову за справою тощо.

Завершується розгляд справи винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи.

Постанова за справою протягом 10 днів може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова підлягає обов'язковому виконанню з моменту її винесення.

Права і обов’язки батьків і дітей, інших членів сім’ї.

Немайнові батьків та дітей: - обов’язок батьків забрати дитину з пологового будинку або ін. закладу охорони здоров'я, - обов’язок зареєструвати народження дитини в Д органі РАЦС, - право дитини на виховання і права і обов’язки батьків щодо виховання, - право батьків на визначення місця проживання дитини, - право батьків на відібрання малолітньої особи від ін. осіб, - право дитини на захист та право батьків по захисту дитини.

Майнові: - можуть бути самостійними власниками майна, - майно придбане батьками дитині для забезп розвитку, навчання та виховання, власність дитини, - майно, набуте батьками і дітьми за рах їх спільної праці, спільна сумісна власність, - батьки управляють майном малолітньої итини без спец повноважень, - дохід, одержаний від викор особистого майна малолітньої дитини, батьки мають право викор для потреб ін. дітей та сімї, - аліменти є власністю того з батьків, на імя кого вони виплачуються і мають викор за цільовим признач.

Немайнові ІНШИХ: - баба, дід, пра… мають право спілкуватись зі своїми онуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки не мають права перешкоджати., - баба і дід мають право на самозахист внуків, - брати та сестри мають право на спілкування та на самозахист один одного, - мачуха, вітчим мають право брати участь у вихованні дітей та на самозахист, - внуки, правнуки зобов піклуватись про бабу, діда, пра…

. Генезис та еволюція української конституції.

Етапи розвитку КУ:

1. Від часів козацько-гетьманської держави до повалення російського самодержавства. Договір з Османською імперією, Зборівська угода з Польським королі

2. вством та договір з Московщиною заклали основи автономії України. 5.04.1710р у м. Бендерах був укладений Пакт і конституція законів та вольностей Війська Запорозького – Конституція Пилипа Орлика, де були закладені принципи організації й функціонування української держави, проголошено курс на вихід із союзу з Московії царем, поділ влад на законодавчу та судову.

2) до радянського періоду. За доби ЦР було видано 4 Універсали, конституцію УНР, закон про тимчасовий державний устрій України, закон «Про Державну Народну Раду УНР». За часів Гетьманату: «Грамота до всього українського Народу», закон «про тимчасовий державний устрій України». Директорії: Декларація Директорії, Універсал Директорії УНР, закон «Про Державну Народну Раду УНР», розроблено проект конституція «Основний державний закон УНР». ЗУНР: Статут Української Національної Ради, Прокламація Української Національної Ради, Відозва Української Національної Ради, Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських Земель колишньої Австро-Угорської монархії.

3) за радянських часів. 4 конституції 19, 29, 37, 78р. Риси: - усі демократичні положення мали формальний характер, - віддзеркалювали всі основні комуністичні ідеології штампи, - заперечували принцип розподілу влади, - ігнорували міжнародні стандарти у галузі прав і свобод людини і громадянина.

4) із дня проголошення Декларації про державний суверенітет. У 1990р. створено конституційну комісію, 1995 – Конституційний договір між ВРУ та ПУ, 1995- Робоча група з підготовки проекту нової КУ, 28.06.1996 – прийняття КУ, 2006 – прийняття нової КУ після обрання Ющенка ПУ, 01.02.2011 – повернення до КУ 1996р.