- •Поняття, ознаки та функції держави
- •Теорії виникнення держави
- •Порядок створення та припинення юридичних осіб
- •Договір: поняття та види
- •Правова держава. Основні права людини
- •Громадянство України: поняття та ознаки.
- •Поняття, зміст та форма права власності.
- •Форми держави
- •Адміністративна відповідальність
- •Принципи законодавства України про громадянство
- •Припинення зобов'язань
- •Апарат держави — це система всіх державних органів, які здійснюють її завдання і функції.
- •Право як загальносоціальне явище
- •Недоговідні зобов’язання: поняття, види
- •Обєктивне юридичне право: поняття та система
- •Підстави набуття та припинення права власності
- •Правові відносини: поняття, склад та види.
- •1.Суб'єкти правовідносин — індивіди, організації або спільноти, які на підставі юридичних норм можуть бути учасниками правовідносин — носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.
- •Спадкове право
- •Правосвідомість та правова культура особи.
- •Склад злочину та його правове значення
- •Опіка і піклування
- •Правове регулювання усиновлення (удочеріння).
- •Правотворчість: поняття, ознаки та види.
- •Правовий статус міліції
- •Основними завданнями міліції є:
- •Фізична особа як учасник цивільних відносин.
- •Нормативно-правові акти та інші зовнішні форми (джерела) права
- •Шлюб: поняття, порядок та умови укладення
- •Система права
- •Поняття, види та стадії злочину.
- •Припинення громадянства України
- •3) За підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
- •Припинення шлюбу
- •Правопорушення і юрид.Відповідальність
- •Шлюбний договір
- •Поняття, предмет та система галузі конституційного права.
- •Поняття та склад адміністративних правопорушень
- •Джерела конституційного права.
- •Конституція України: поняття та юридичні властивості.
- •Особи без громадянства та особи з подвійним громадянством.
- •Юридична особа як учасник майнових цивільних відносин: поняття, правові ознаки, види.
- •Співучасть у вчиненні злочину та її форми
- •Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •Права і обов’язки батьків і дітей, інших членів сім’ї.
- •Поняття предмет та джерела сімейного права
- •Обставини що виключають злочинність діяння
- •Способи забезпечення виконання цивільних зобов’язань: неустойка, порука, застава, інші.
- •Система судових органів в Україні та порядок їх формування
- •Поняття, предмет та джерела цивільного права.
- •Правовий статус іноземця, біженця та осіб яким надано притулок
- •Судимість: строки погашення та умови її зняття
- •Об’єкти цивільних прав.
Поняття, ознаки та функції держави
Д. у правовій науці розглядається як така форма організації сусп. життя, метою якої є об'єднання людей єдиною владою для координації їхніх різноманітних інтересів. Д. влада розповсюджує свою дію на всіх людей, які перебувають на території певної д. Д. виступає офіційним представником суспільства і спирається на засоби примусу. Держава — це організація політичної влади, яка здійснює керівництво суспільством, управління загальносуспільними справами в межах певної території.
Д. посідає особливе місце у політ. системі суспільства, що зумовлено її змістовними характеристиками. Лише держава:—є офіційним представником усього сусп.;
— володіє суверенною (верховною, самостійною і формально незалежною) владою в суспільстві;— здатна виконувати загально-соціальні функції керівництва суспільством, а також управління загальносуспільними справам— може встановлювати формально-обов'язкові правила поведінки загального характеру;— має у своєму розпорядженні специфічний апарат держави для виконання її функцій.
Функції держави — це основні напрями діяльності д., котрі розкривають її соціальну сутність. їх класифікують за різними ознаками:
1. За соціальним значенням державної діяльності:— основні (безпосередньо характеризують її соціальну сутність);
— Другорядні (не розкривають …
2. За територіальною спрямованістю: внутрішні та зовнішні.
3. За сферою суспільного життя: політичні, економічні, гуманітарні, культурні, соціальні.
4. За часом виконання:— постійні (здійснюються протягом усього часу існування держави);— тимчасові (здійснюються протягом певного періоду.
Теорії виникнення держави
Ø Теологічна теорія виникла ще у державах Стародавнього Сходу, а саме: у Єгипті та Вавилоні жерці обґрунтовували ідею божественної природи держави, влади. Основний зміст цієї теорії у тому, щоб утвердити пріоритет духовної організації (церкви) над світською (державою) і довести, що нема держави і влади "не від Бога". Тома Аквінський
Ø Патріархальна теорія виходить із того, що держава утворилася зі сім'ї, стала результатом її розростання. Державна влада є продовженням батьківської влади; влада державця - це патріархальна влада глави сім'ї. Ця теорія в епоху Середньовіччя обґрунтовувала абсолютизм монархів.
Ø Договірна теорія пояснює походження держави суспільним договором - результатом розумної волі народу, на підставі якого відбулося добровільне об'єднання людей для кращого забезпечення свободи та взаємних інтересів. Основою цієї теорії є положення про те, що державі передував природний стан. Т.Гоббс Ж.-Ж.Руссо Дж.Локк
Прихильники природного права розглядають державу як результат юридичного акта - суспільного договору, який породжений розумною волею народу.
Ø Теорія насильства (Л.Гумплович, К.Каутський, Е.Дюрінг) вважали, що держава виникає в результаті насильства, завоювання. Виникнення приватної власності, класів, держави, на думку представників цієї теорії, було результатом внутрішнього і зовнішнього насильства, тобто здійснилося шляхом прямої політичної дії.
Ø Психологічна теорія виникла в середині XIX ст.; вона представлена, насамперед, Л.Петражицьким. Суть цієї теорії полягає в утвердженні психологічної потреби людини жити в рамках організованої спільноти, у почутті необхідності колективної взаємодії. Одні коряться іншим
Ø Органічна теорія. Платон, Аристотель.
Суть цієї теорії така: суспільство і держава представлені як організм, і тому їх сутність можна зрозуміти із будови та функцій цього організму. Органічна теорія була сформульована Г. Спенсером.
Класова теорія виходить з того, що держава виникла насамперед з економічних причин: поділ праці, поява приватної власності, подальший розпад суспільства на класи з протилежними економічними інтересами. К.Маркса та Ф.Енгельса.
