Лекція № 1

Тема. Сутність, зміст i процес виховання

Мета: розкрити сутністъ процесу виховання, ознайомитись із закономірностями, принципами, компонентами, рушійними силами пропесу виховання, конкретними якостями виховання, критеріями вихованості особистості, розкрити специфіку виховного процесу, розглянути зміст виховання, його концепції та мотиви.

План:

1. Сутністъ процесу виховання.

2. Закономірності пропесу виховання.

3. Компоненти процесу виховання

4. Специфіка виховного процесу.

5. Рушійні сили процесу виховання.

6. Конкретні якості виховання.

7. Концепції виховання.

8. Мотиви виховання.

9. Зміст виховання.

10. Зміст національного виховання.

11. Формування організації процесу виховання.

12. Принципи виховання.

13. Критерії вихованості особистості.

Література:

1. Бех I.Д. Виховання особистості: підруч. / Іван Дмитрович Бех. - К.: Либідь, 2008. - 848 с.

2. Виховні технології/ [упоряд. В. Варава, В. Зоц]. -К., 2004. -120 с.

3. Забашта Н.О. Виховна робота у групі подовженого дня в 1-4 класах / Наталія Олександрівна Забашта, Надія Олександрівна Шматько. -X.: Вид-во «Ранок», 2010. - 176 с.

4. Іванюк Г.І. Практична педагогіка виховання / Ганна Іванівна Іванюк; за ред. Красовицького М.Ю. - К. - Івано-Франк.: «ПЛАЙ», 2000. -218 с.

5. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: навч. посіб. / Світлана Григорівна Карпенчук. -К.: Вища шк., 2005.-343 с.

6. Омеляненко В.Л. Теорія і методика виховання: навч. посіб. / Віталій Лукич Омеляненко, Анатолій Іванович Кузьмінський. - К.: Знання, 2008. - 415 с.

7. Організація виховної роботи / [упоряд. H.B. Кочанова]. X.: Ранок, 2008. - 256 с.

8. Організація роботи класного керівника: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / [уклад. О.Л. Кірдан]. - К.: Наук. світ, 2002. - 117с.

9. Сорока Г.Л. Організація виховної роботи / Ганна Іванівна Сорока. - X.: Основа, 2005. - 128 с.

1. Сутність процесу виховання.

Найвища цінність на Землі – виховна людина, гармонійно розвинена особистість. Саме тому найважливіше у світі – виховання. Перед усім воно може успішно здійснюватися на основі знань з педагогіки.

Отже, педагогічна наука повинна відповісти на безліч складних питань, які стоять перед вчителем та вихователем.

Виховання є складною частиною ідеології і культури суспільства, воно завжди має національний характер. Це категорія загальна. постійна й вічна. Вона виникла з появою людни й існуватиме доти, поки існують люди на Землі.

Виховання - надзвичайно складна, наука, можливо, найск-ладніша з усіх наук, оскількп це наука про людину. Безпереч-но, кожен має свою думку шодо виховання, і кожен по своєму правий.

Якби існувало таке суспільство чи держава. Де всі члени мали б високий рівень вихованості, то життя людей за таких умов було б значно крашим. зникли б ряд функцій державних установ. які в сучасних умовах забезпечують економічну та суспільно-політичну діяльність.

Виховання — це, по-перше, соціально і педагогічно організований процесс утворення оптимальних умов для формування людини як особистості. По-друге, це вплив вихователя на вихованця з метою формування в нього бажаних соціально-психічних і фізичних якостей.

Суспільство як соціальне об'єднання людей може існувати, Діяти і розвиватися лише за умов цілеспрямованої і систематичної, організованої роботи з виховання кожної особнстостості. Коли б цей процес зупинився, суспільство перестало б існувати, а людина не змогла б піднятися до рівня особистості. Ще Я.А. Коменський зауважував, що зневага виховання веде до загитбелі людей, сімей, держав і всього світу. Тому виховання не варто розглядати лише як вплив на людину з метою використання її для задоволення меркантильних потреб, адже, в першу чергу, виховання за своєю спрямованістю є вираження турботи про всебічний розвиток кожної людини, становлення її як вільної особистості.

Виховання - це організований, цілеспрямований процес формування всебічно, гармонійно розвиненої особистості. Організованим його вважаємо тому, що його забезпечують сім’я, дошкільні навчально-виховні заклади, школи, держава, громадські організації тощо.

Цілеспрямованим процесом називаємо тому, що він передбачає, всебічний, гармонійний розвиток особистості, а це й становить його найвищу мету.

Всебічність передбачає розумове, моральне, трудове. естетичне і фізичне виховання. Гармонійність (від гр.. harmonia - злагодженість, узгодженість у поєднанні чого-небудь) має забезпечити поєднання. злагоду, узгодження між названими вище складовими. Отже, поняття всебічного і гармонійного ви­ховання діалектично взаємопов’язані та взаємообумовлені.

Поняття «виховання» вживається як у широкому, так і вузькому розумінні. Виховання в широкому розумінні - це вся сума впливів на психіку людини: освіта, навчання, засоби масової інформації, радіо, кіно, телебачення, література, середовище, інтернет, вулиця, сім'я тошо. Всі вони різнопланово впливають на процесс виховання.

Виховання у вузькому розумінні - планомірний вплив школи, сім'ї, виховних закладів на формування в учнів певних рис, якостей, властивостей тощо.

Отже, виховання, з точки зору суспільного розвитку, - це провідна сфера діяльності як окремої людини, так і людської спільноти спільноти в цілому. Завдяки вихованню людство забезпечує свою безсмертність у соціальному розвитку.