12.Дайте характеристику відносинам власності в економічній системі

Власність - це не лише юридична, а й економічна категорія. Причому остання є визначальною: саме економічні відносини власності детермінують їхню юридичну форму. Взаємозв'язок тут такий: економічні відносини - базисні, юридичні - надбудовні.Власність в економічному сенсі являє собою складну систему господарських відносин, які існують у виробництві. Ця система включає в себе такі групи відносин:1.  відносини з приводу привласнення умов виробництва і його результатів;2.відносини господарського використання майна;3.економічні форми реалізації відносин власності.Відомі два основних типи власності приватна і суспільна. Приватна характеризується тим, що засоби виробництва, а отже, і вироблений продукт належать приватним особам. Вони можуть привласнювати продукт як своєї, так і чужої праці. Тому розрізняють приватну власність трудову інетрудову, що має вирішальне значення для характеристики різних форм приватної власності: дрібнотоварної, рабовласницької, феодальної, приватнокапіталістичної.

15. Охарактеризуйте типи економічних систем. Виділяють такі основні типи економічних систем:- традиційна (натуральне господарство); -ринкова; - адміністративно-командна (АКС); - змішана (ринкова економіка змішаного типу); - перехідна. Кожен з них має свій механізм регулювання економічних процесів. Так, регулятором ринкової економіки є ринковий механізм, АКС — планово-державний (адміністративно-командна система управління), ринкової економіки змішаного типу — змішана система регулювання.

Ринковий механізм — спосіб організації та функціонування відносин між суб'єктами господарювання, що базується на принципах економічної свободи, вільної взаємодії попиту і пропозиції, вільного ціноутворення, конкуренції. Планово-державний механізм — це жорстко централізоване, тотальне державне управління соціально-економічним розвитком країни на основі директивного плану. Командно-адміністративна економіка, властива комуністичним режимам, є одночасно і не ринковою, і законною. Кожному підприємству "зверху" пропонувався план і його виконання контролювалося шляхом складання докладної періодичної звітності. Для командно-адміністративної економіки не потрібні були ціни. Дані про фізичні обсяги і витрати виробництва використовувалися як механізм обліку та контролю. Оскільки невиконання планових завдань могло розглядатися як злочин, директори підприємств змушені були вдаватися до приписок, подвійної звітності, щоб скласти враження повного порядку. Командно-адміністративна економіка могла функціонувати без урахування попиту і пропозиції, але вона не могла функціонувати без політичної влади. Нецивілізована, або тіньова, економіка - це бізнес, який уникає сплати податків і державного регулювання. Наявність значного сектора тіньової економіки властива країнам, що розвиваються, і країнам із перехідною економікою. За рівнем тіньової економіки Україна посідає одне з перших місць серед країн Східної і Центральної Європи. За оцінками західних фахівців вона становить близько 35-40%, тоді як у США, наприклад, лише 10%.

16. Охарактеризуйте форми суспільного виробництва. Форма суспільного виробництва - це тип організації господарської діяльності людей, реальне функціонування суспільного виробництва. Суспільство знає дві основні форми господарювання: натуральне виробництво і товарне виробництво. Характерними рисами натуральної форми виробництва є: економічна замкненість, примітивна техніка і технологія, універсальний характер робочої сили, низький рівень спеціалізації і продуктивності праці. Натуральне виробництво малоефективне, консервативне. Йому притаманні прямі економічні зв'язки між виробництвом і споживанням. Натуральне виробництво відповідає такому рівню розвитку продуктивних сил і економічних відносин, які зумовлюють надзвичайно обмежену мету виробництва, низький і одноманітний рівень власних і суспільних потреб. Прямі натуральні зв'язки призводять до безпосереднього використання вироблюваного продукту всередині суб'єкта господарювання, самими виробниками. Національна економіка при цьому складається з маси відокремлених господарств (сімей, помість, общин та ін). Другою формою організації суспільного виробництва є товарне виробництво. Це така організаційна форма суспільного виробництва, коли продукти праці виробляються економічно відособленими виробниками не для власного споживання, а для суспільних потреб, що визначаються ринком, тобто для купівлі-продажу на ринку. При цьому продукти праці, якими обмінюються відособлені виробники, стають товарами. Характерними рисами товарного виробництва є: – суспільний поділ праці та спеціалізація виробництва; – обмін продуктами праці між виробниками; – економічна відокремленість виробників; – свобода вибору виробничих ресурсів, засобів і цілей виробництва; – наявність конкуренції; – вільне ціноутворення; – стихійність розвитку.