- •23. Походження голосних фонем.
- •24. Історія шиплячих приголосних в українській мові.
- •25. Походження фонем /г/, /ц/, /дз/ в українській мові
- •26. Розвиток українського «ікавізму».
- •27. Процес формування систем відмінкових закінчень іменників колишніх *а, *ja,*і,*r,*ьv(u) основ. Основні чинники витворення сучасної і відміни іменників.
- •28.Процес формування систем відмінкових закінчень іменників колишніх *о, *jo,*u, *n,*s основ. Основні чинники формування сучасної іі відміни.
28.Процес формування систем відмінкових закінчень іменників колишніх *о, *jo,*u, *n,*s основ. Основні чинники формування сучасної іі відміни.
Іменники *о коротких основ у Р.в зберегли закінчення –а на позначення певних лексико-семантичних груп. Іменники *u коротких основ вплинули на іменники *о коротких основ з оформленням флексії –у на позначення певних лексико-семант. груп. В свою чергу іменники *u-основ зберегли свою давню флексію на позначення певних лексико-симант. груп: речовини (супу, меду, яду, борщу), збірні поняття (лісу). Закінчення –а від іменників *о-основ ( сына, вола). Внаслідок дії зовнішньої аналогії у Д.в. іменники ,*u-основ вплинули на іменники *о-основ ( другови , товаршеви). Іменники *u-основ Д.в вплинули на М.в. *u-основ (на синові). Відповідно вплинули на форми Д.в і М.в . *о-основ ( братові , на братові). Цього ж впливу зазнали і та *n-основ жін. р. Гостьн (нн) вплинули на іменники *о-основ (коней) та на множинні іменники (грошей,людей).
Друга відміна іменників , до якої у сучасній українській мові належать іменники чол. р. з нульовою флексією та закінченням –о (батько) і сердн.р. з флексією –о (вікно), -е( явище),-я(листя), утворювалася вже на українському ґрунті п’яти давніх типів відмінювання : з основ на *о-, *jo- ( другь, село, конь,полє),*u,- (верх, медь,садь,сынь), -і- (лось, зверь, локьть), на приголосний –n- i -s- ( кремень, слово).
Провідну роль в оформленні системи відмінкових закінчень іменників другої відміни в однині відіграла найбільша в кількісному відношенні група іменників з давніми основами на- *о, *jo-, хоча досить впливовими в історії української словозміни виявилися й іменники з колишньою основою на -,*u-, а в деяких відмінкових формах поширеними є і флексії іменників з давньою основою на –і-.
Основні чинники витв. суч. 2 відміни
Утв. внаслідок перегрупування давніх типів основ (o, jo, u коротких. s,I,n основ)
Внаслідок історичних процесів до сучасної другої відміни належать ряд іменників, в яких простежується послідовний вплив твердого типу відмінювання на м’який
Зрідка в цій відміні зберігаються форми і – коротких основ (Напр: гостей, коней)
У множині Д – Ор – М.в витісненір під впливом форм а, ja – основ (Напр: жителям, хлопцям, на возах )
Інколи в сучасній 2 відміні зберігаються форми двоїни ( Напр. плечами)
