4. Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях

1. Аналіз стану виробничих умов

   1. Характеристика лабораторії

Експериментальна частина дипломної роботи проводилася в науково-дослідній лабораторії генетики та біохімії дрозофіли № 143 на кафедрі генетики та біотехнології біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, що розташована на першому поверсі та складається з однієї кімнати загальною площею 16м². Приміщення лабораторії повністю відповідає вимогам діючих методик, санітарним нормам, вимогам безпеки праці та протипожежної безпеки.

Вікно 1,3×2,2 м² забезпечує природне освітлення лабораторії. Штучне освітлення представлене 6-ма лампами денного світла та настільними лампами, кожна потужністю 100Вт. Лабораторія обладнана водогінною, газопровідною системами та електричною мережею 220В. підлога має лінолеумне покриття. Вентиляція механічна, джерел пилоутворення немає. В лабораторії наявні інструкції по техніці безпеки з усіма наявними приладами, а також інструкції з пожежної безпеки та план евакуації на випадок виникнення пожежі. В приміщенні лабораторії щоденно проводиться вологе прибирання згідно з санітарно-гігієнічними вимогами. Всі працівники забезпечені необхідними засобами індивідуального захисту – халатами, одноразовими рукавичками, а також медичними препаратами для надання невідкладної медичної допомоги.

2. Аналіз методів дослідження і характеристика обладнання

У постановці дослідів використовували такі методи:

• постановка мух на старіння;

• побудова кривих виживання;

• підготовка предметних скелець;

• фіксація мух та виготовлення постійних препаратів зрізів головного мозкку;

• визначення чутливості до умов оксидативного стресу нейродегенеративних мутантів та мух дикого типу;

• приготування гомогенатів;

• визначення кількості білку за методом Лоурі;

• визначення вмісту ТБК-позитивних продуктів у нейродегенеративних мутантів та мух дикого типу;

• визначення вмісту діє нових коньюгатів у нейродегенеративних мутантів та мух дикого типу;

• статистична обробка результатів.

Для здійснення дослідницької роботи за цими методиками використовували таке обладнання: аналітична вага, бінокуляр МБС-10, світловий мікроскоп Carl Zeiss Jena, центрифуга К23D, спектрофотометр СФ-16, сушильна шафа 2В-151, термостати на 25^оС та 29^оС.

• Аналітична вага – призначена для зважування мікроскопічних кількостей реактивів. Небезпечним при користуванні аналітичними вагами є контакт тіла людини з частинами приладу, що можуть опинитися під напругою.

• Бінокуляр – призначений для спостереження об’ємних предметів. Робота з його використанням може проводитись за умов штучного та природного освітлення. Живлення лампи освітлювача здійснюється через блок живлення від джерела змінного струму напругою 220В. небезпеку може становити порушення електроізоляції та створення в лабораторії електронебезпечних умов, а саме підвищена вологість та запиленість.

• Світловий мікроскоп – для звичайних мікроскопічних досліджень. Електрообладнання розраховано на пряме ввімкнення в мережу змінного струму напругою 220В. Освітлювач, що вбудовано в передню частину основи штативу, складається з галогенної лампи накалювання. Небезпека може полягати в небажаному контакті з механічними частинами при порушенні ізоляції та порушенні правильного освітлення, яке часом може призводити до порушень зору.

• Центрифуга – потрібна для відокремлення клітин від культуральної рідини. При недостатній ізоляції проводів та при відсутності заземлення можуть виникнути електротравми. Винятковим явищем є розрив центрифуги, самовільне відкривання кришки приладу, яке може трапитися при не зрівноваженні центрифуги.

• Спектрофотометр – прилад, що використовується для визначення оптичної густини розчинів при певній довжині хвилі. При недостатній ізоляції проводів та при відсутності заземлення можуть виникнути електротравми.

• Сушильна шафа – використовується для сушки лабораторного посуду. Прилад вмикається в мережу 220В. небезпечним при роботі з термостатом є контакт тіла людини з частинами приладу, що можуть опинитись під напругою або отримання опіків ділянок шкіри при дотику до гарячого скла чи внутрішніх частин приладу, нагрітих вище 100^оС.

• Електричний термостат – призначений для досліджень при підвищеній температурі (20^оС - 50^оС). вмикається в звичайну електромережу з напругою 220В. небезпечним при роботі з термостатом є контакт тіла людини з частинами приладу, що перебувають під напругою.

Для оформлення результатів досліджень використовувався персональний комп’ютер.

Правила техніки безпеки і вимоги перед початком роботи з ПК:

До роботи на засобах обчислювальної техніки та ПЕОМ допускаються особи, що вивчили інструкцію по експлуатації складових частин чи пристроїв, що входять в склад ПЕОМ. Перевірити комплектність складових частин ПЕОМ. При виявленні недоліків повідомити обслуговуючий персонал (ст. лаборанта, зав. лабораторією). Всі засоби подачі напруги живлення від загальної електромережі повинні бути виключеними [9]. Перед початком роботи на ПЕОМ і включенням напруги живлення від загальної електромережі, а також включених складових частин ПЕОМ всі особи, які знаходяться в лабораторії повинні знаходитись на своїх робочих місцях. Подача джерела живлення на розетки загальної електромережі та включення пристроїв ПЕОМ тільки з дозволу викладача або лаборанта. Тривалість безперервної роботи з ПЕОМ без регламентованих перерв не повинна перевищувати 2 години. Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатора, усунення впливу гіподинамії і гіпокінезії, попередження розвитку втоми доцільно виконувати комплекси спеціальних фізичних вправ. Перед початком роботи оператор зобов’язаний оглянути і привести до порядку робоче місце, відрегулювати робоче освітлення, перевірити правильність приєднання обладнання до електромережі, переконатися в наявності захисного заземлення та приєднання екранного провідника до корпусу процесора, переконатися у відсутності дискет в дисководах процесора ПЕОМ. Оператор під час роботи зобов’язаний утримувати в порядку і чистоті робоче місце, дотримуватись санітарних норм та режиму роботи і відпочинку, а також правил експлуатації ПЕОМ відповідно до інструкції з експлуатації, дотримуватися відстані від очей до екрану в межах 60-80 см. Одним з рекомендованих режимів є: 40-45 хвилин роботи з ПЕОМ та 15-20 хвилин перерви.

Забороняється відключати або включати складові частини ПЕОМ в розетки загальної електромережі на робочих місцях без дозволу викладача, лаборанта, зав. лабораторією. Переставляти складові частини ПЕОМ та їх підключати. Працювати на ПЕОМ, якщо пошкоджений шнур чи розетка. Перевіряти чи міняти запобіжники на складових частинах ПЕОМ. Використовувати складові частини ПЕОМ, якщо на них попала вода або пролита рідина, блокувати вентиляційні отвори на кришках складових частин ПЕОМ. Розміщувати шнур живлення там, де по ньому можуть проходити люди . проштовхувати предмети через бокові отвори, що може призвести до короткого замикання. Залишати включеними пристрої ПЕОМ і виходити з лабораторії без дозволу викладача або лаборанта. По закінченню роботи оператор зобов’язаний закрити всі активні завдання, переконатися, що в дисководах немає дискет, вимкнути живлення системного блоку і всіх периферійних пристроїв, вимкнути блок живлення. У будь яких випадках збоїв у роботі технічного обладнання чи програмного забезпечення негайно викликати представника інженерно-технічної служби експлуатації обчислювальної техніки.

Небезпечними і шкідливими виробничими факторами при виконанні робіт на ПЕОМ є підвищення рівня електромагнітного, рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного випромінювання, статичної електрики, підвищена яскравість світлового зображення, підвищений рівень пульсації світлового потоку, а також ряд інших хімічних та психофізичних чинників.