- •22. Моральна норма як складова моралі і нормативна регуляція соціальної роботи.
- •23. Моральна свідомість соціального працівника.
- •Критерії моральності у соціальній роботі.
- •25.Моральна поведінка соціального працівника.
- •26. Соціальний працівник як особистість та професіонал
- •27. Структура особистісних якостей соціального працівника.
- •28. Характеристика окремих особистісних рис соціального працівника.
- •29. Деонтологія соціальної роботи. Принципи деонтології соціальної роботи.
- •30. Професійний обов’язок та професійна повинність (зобов’язання).
- •31. Обов’язок соціального працівника та його особистісне усвідомлення.
- •33. Етична дія та її особливості.
- •34.Основні види інтересів у соціальній роботі та роль соціального працівника в них.
- •35. Рівні етичної взаємодії соціального працівника та клієнта.
- •36. Етичний аспект оцінювання діяльності соціального працівника
- •37. Етика проведення досліджень у соціальній роботі.
- •38.Етичне виховання соціального працівника.
- •39.Особливості надання соціальних, психологічних, соціально-побутових послуг.
- •40.Участь у розробці соціальної політики.
22. Моральна норма як складова моралі і нормативна регуляція соціальної роботи.
Моральна норма - форма моральних вимог, які регулюють поведінку людей через загальні приписи і заборони, які поширюються на однотипні вчинки. У соціальній роботі моральною нормою є загальна змістовна вимога до поведінки та діяльності соціального працівника у його відношенні до клієнтів соціальної роботи ,справедлива в усіх ситуаціях та обставинах.Відповідно до проекту "Професійно-етичного кодексу соціального працівника України" "моральна норма - усталена вимога до поведінки й діяльності соціальних працівників стосовно суб'єктів та об'єктів соціальної роботи". Морально-етичні норми і правила соціальної роботи повинні: регламентувати професійну діяльність кожного конкретного соціального працівника; регламентувати діяльність і взаємодію різних соціальних служб і органів соціального захисту населення; регламентувати взаємовідносини з іншими інститутами.
23. Моральна свідомість соціального працівника.
У формуванні етичної свідомості соціального працівника значну роль відіграє професійна моральна свідомість.Моральна свідомість соціального працівника включає три компоненти.- моральні знання, моральні переконання та потребу у моралі. Моральні знання існують у формі відображення ефективного світу в свідомості людини через поняття, судження, теорії тощо. Знання виступають керівництвом до дії за умови перетворення їх на переконання, що спрямовує і стає стимулом до дії. Моральні знання дозволяють соціальному працівнику порівнювати власні моральні нормативи з професійними, соціально значущими та відповідно коректувати свою моральну позицію.
Моральні переконання - основна моральна настанова, яка визначає мету і напрям вчинків людини, тверда впевненість у чомусь і заснована на певній ідеї та світогляді.
Моральні переконання: визначають теоретичну і практичну підготовленість спеціаліста до професійної діяльності; виступають основою для його свідомого ставлення до своєї поведінки та дій у практиці соціальної роботи; беруть участь у формуванні вольових якостей особистості.
Моральна потреба – найвища ступінь моральної свідомості соціального працівника, яка характеризується наявністю моральної потреби у дотриманні вимог професійної етики.
Критерії моральності у соціальній роботі.
Під критерієм моральності розуміється сукупність уявлень про добро і зло, справедливість як зміст моральних вимог до професійної поведінки та дій. Критерії моральності в соціальній роботі містять вимоги двостороннього характеру і існують у специфічних видах.
містять вимоги
загального характеру до дій соціального
працівника, які мають загально соціальне
значення
містять
вимоги до ефективності та якості самої
соціальної роботи
Види критеріїв
моральності
формування
високоморальної особистості (соціального
працівника та клієнта)
соціальна
доцільність
сприяння суспіль-ному
прогресу
співробітництво
учасників процесу, що позитивно впливає
на результати діяльності
забезпечення
багатостороннього позитивного впливу
на учасників процесу
