12. Поверхневе зрошення.

Поверхневе зрошення – найбільш доцільний спосіб поливу і застосовується при вирощуванні практично всіх культур на незасолених землях. Поверхневий спосіб застосовується на територіях з похилами не більше 0,003, тому що при більших похилах відбувається розмив та ерозія грунту.

Розрізняють 4 різновиди поверхневого поливу: 1) полив по борознах; 2) полив по смугах; 3) полив суцільним затопленням; 4) полив вибірковим затпленням.

При поливі по борознах розрізняють: 1) полив по мілким і глибоким брорознам; 2) полив по борознах з терасами; 3) полив по борознах з щілинами; 4) полив по борознах з бермою; 5) полив по засіюваних борознах.

Полив по борознах застосовують при вирощуванні просапних культур (буряки, картопля). Глибина мілких борозн – 8-12см, глибоких – 18…25см. Довжина коливається від 60…500м. борозни нарізаються начіпними культиваторами КОН – 2,8, КРН – 4,2 та ін..

Форма поперечного перерізу борозн параболічна або трапецієвидна із закладанням укосів 1:1. відстань між борознами залежить від механічного складу грунту і коливається в межах від 50 до 10 см.

Основні недоліки: нерівномірне зволоження грунту, низька продуктивність праці, неможливість подачі невеликих поливних норм.

Полив по смугах застосовується для культур суцільної сівби (зерноів, трави та ін..). при цьому вода розподіляється по поверхні грунту шаром 2-3 см. Вода спрямована на смуги,які обмежені валиками. Для влаштування смуг застосовують смуго утворювачі різного типу. Висота валів більше 15 см. Валики влаштовують одночасно зі сівбою. Вода в смуги поступає за допомогою: однобортної відвідної борозни, поливних трубок.

При розрахунку елементів техніки поверхневого поливу визначають: 1) довжину борозни чи смуги, 2) витрату води у борозну чи на 1 м борозни чи смуги, 3) тривалість подачі води, 4) тривалість всмоктування води.

Довжини поливних смуг і борозн, а також питомі витрати води визначають в залежності від швидкості всмоктування за 1 год і рельєфу місцевості. Тривалість подачі води і всмоктування поливні норми для борозни: t_под=m·a·l/(3,6·10000·q), год; t_всм=m·a/(10000·К₀·β)^1/(1-α), год; Смуги: t_под=m ·l/(3,6·10000·q), год; t_всм=m /(10000·К₀) ^1/(1-α), год, де m – поливна норма; l – довжина борозни або смуги; q – питома витрата; а – відстань між борознами; β – змочений периметр борозни.

13. Дощування і дощувальні системи

Дощування – це розпилення зрошувальної води, під дією штучно-створеного напору, на дрібні краплинки, які у вигляді дощу попадають на грунт і рослини. В Україні 92% зрошуваних земель поливається дощуванням. Переваги дощування: висока механізація поливу, автоматизація процесу поливу, проведення поливів на полях зі складним мікрорельєфом, широкий діапазон поливних норм (50…900 м³/га), відсутність втрат води на фільтрацію. Недоліки дощування: велика металоємність, енергомісткість, втрати води під час вітру і нерівномірність поливу.

В залежності від дощувальних насадків, машини і агрегати поділяються на: 1) коротко струминні (R=7…10м); 2) середньо струминні (R=20…25м); 3) далекоструминні (R=35…100м).

В теперішній час поширеними є середньо струминні машини і апарати.

До коротко струминних машин і апаратів належать машини: ДДА-100МА, ДДА-100М, «Кубань», «Кубань-ЛК». Машина ДДА складається з: трактора, 2-ох консолей по 60 м, насосно-силового обладнання. Машина призначена для поливу с/г культур. Машина працює в русі виливаючи поливну норму по б’єфах і переїжджаючи з тимчасового зрошувача на тимчасовий зрошувач.

До середньо струминних дощувальних машин і установок відносять: «Фрегат», «Волжанка», «Сігма», КU-50.

Далекоструминні дощувальні машини: ДДН-70, ДДН-100. призначені для поливу всіх с/г культур. Складається машина із трактора і навісного сопла. Обертається і розбризкує зрошувальну води в R=70..100 м. Забір води - з тимчасового зрошувача.

Розрахунок поливу дощування полягає у визначенні інтенсивності штучного дощу, тривалості дощування, продуктивності дощувальних машин і пристроїв та їх кількості необхідної для поливу.