5. Оптимальні умови для розвитку с/г культур.

Для нормального росту і розвитку рослин у грунті необхідно забезпечити оптимальний водно-повітряний, тепловий і поживний режим. Зрошувальні меліорації спрямовані на створення і регулювання водного режиму, що забезпечує отримання стійких врожаїв с/г культур. В свою чергу водний режим залежить від кліматичних, грунтових, гідрологічних умов, біологічних особливостей рослин, врожаїв, способу поливу. Частково при зрошення регулюються тепловий режим грунту і приземного шару повітря.

При зрошенні випаровування з поверхні грунту підсилюється і тим самим підвищується температура грунту. При зрошенні теплою водою також підвищується температура грунту і приземного шару повітря ( теплові меліорації).

Оптимальний водний режим досягається при наявності вологи в грунті 60...80% від найменшої вологоємності і 20…40% повітря від найменшої вологоємності. Оптимальний водний режим створюється відповідним режимом зрошення, який включає в себе поливні і зрошувальні норми, строки поливу та їх кількість.

6. Водоспоживання с/г культур.

Волога з поля зайнятого культурою витрачається на випаровування з поверхні грунту і рослин (транспірація).

Випаровування і транспірація – водоспоживання с/г культур. Водоспоживання – це кількість води, яка витрачається на одиницю врожаю (м³/т).

Визначити окремо випаровування з поверхні грунту і транспірацію рослин дуже тяжко. Тому на практиці ці величини визначають, як одне ціле. Водоспоживання в свою чергу залежить від культури, рівня агротехніки, врожаю і т.д.

Водоспоживання по Костякову визначається за формулою: Е=К·У, м³/га, де К – коефіцієнт водоспоживання культури (м³/ц), У – практична врожайністт, ц.

Коефіцієнт К визначається дослідним шляхом і залежить від виду с/г культури і зони вирощування с/г культури.

В останні роки найбільш поширеною методикою визначення водоспоживання є метод Алпатьєва, ячкий враховує кліматичні особливості: Е=К_б·Σd, мм, де К_б – коефіцієнт біологічної кривої, мм/мбр; Σd – сума дефіцитів вологості повітря за розрахунковий період. Коефіцієнт біологічної кривої визначається експериментальним шляхом і залежить від виду культури і суми температур від початку вегетації.

7. Зрошувальна і поливна норма.

Визначивши водоспоживання с/г культури з рівняння водного балансу поля можна визначити величину зрошувальної норми: М=Е-α·Р±∆W- W_гр+ W_втр, м³/га, де Е – водоспоживання, м³/га; α – частина опадів, яка прошйла в грунт; Р – опади за вегетаційний період, м³/га; ±∆W – зміна волого запасу, м³/га; W_гр – об’єм гр..вод, що іде на підживлення кореневого шару; W_втр – втрати води на поверхневий і глибинний скид.

Якщо прийняти, що втрат води немає, тобто ∆W_втр=0, підживлення грунтових вод, врахувати коефіцієнт К_n, то величину зрошувальної номри можна визначити за формулою: М=K_n·Е- α·Р±∆W, м³/га. В проектах зрошення земель розрахунок зрошувальної норми ведуть для року 75% забезпеченості по опадах.

Зрошувальна норма – кількість води, яку потрібно подати на 1 га поля за весь вегетаційний період. В зв’язку з тим, що за 1 раз вилити величину зрошувальної норми не можливо, то поливи здійснюють порціями або поливними нормами.

Поливна норма – кількість води, яку потрібно подати на 1 га за 1 полив. Величина поливної норми визначається за формулою: m= W_нв- W_min, м³/га, де W_нв- запас волги в грунті, який відповідає найменшій вологоємності, м³/га; ∆W_min – мінімальний або перед поливний запас вологи в грунті, м³/га. W_нв=100·γН_а·β_нв, м³/га; W_min=100·γН_а·β_пп, м³/га, де γ – об’ємна маса грунту, т/м³; Н_а – величина активного шару грунту, м³; β_нв, β_пп – вологість грунту,яка відповідає найменшій і перед поливній вологоємності грунту,%. Виходячи з попереднього, величина поливної норми: m_нт=100·γН_а·(β_нв- β_пп), м³/га. m_нт=200…600 м³/га.